Норвезька академія наук уперше в історії присудила найбільшу премію з математики жінці.
Лауреатом Абелівської премії стала американка Карен Уленбек. Її нагородили за «досягнення в галузі геометричних диференціальних рівнянь із приватними похідними, калібрувальної теорії й інтегрованих систем» та за вплив на математичний аналіз, передає «Оглядач».
«Визнання досягнень Уленбек мало бути набагато вищим, оскільки її робота привела до деяких із найбільш важливих досягнень у математиці за останні 40 років», – розповів член Королівського товариства Джим Аль-Халілі.
Уточнюється, що методи професора Уленбек дали фізикам-теоретикам інструменти, за допомогою яких можна вирішити такі загадки, як поведінка субатомних частинок й об’єднання електромагнетизму і ядерних сил.
«Її теорії зробили революцію в нашому розумінні мінімальних поверхонь, наприклад, тих, що утворюють мильні бульбашки, і більш загальних проблем мінімізації високої розмірності», – розповів голова Абелівського комітету Ганс Мюнт-Каас.
Карен Уленбек народилася в 1942 році, працює в Університеті штату Техас в Остіні й у Прінстонському університеті. Її вважають засновницею сучасного геометричного аналізу.
Вона є взірцем для наслідування й активною прихильницею гендерної рівності в науці та математиці. У дитинстві Карен любила читати і мріяла стати вченою. Вона є співзасновницею програми Інституту жінок і математики (WAM), який був створений у 1993 році.
Абелівська премія заснована в 2002 році парламентом Норвегії з нагоди 200-річчя від дня народження норвезького математика Нільса Хенріка Абеля. Її називають «Нобелівською премією з математики», оскільки це одна з найпрестижніших нагород у цій галузі. Розмір винагороди становить 6 млн норвезьких крон (приблизно 750 тис. євро).
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
