Дев’ять фактів про українську гривню, які ви точно не знали
Із 2 по 16 вересня 1996 року в Україні відбулася грошова реформа — в обігу з'явилися гривні. Отже, у ці дні грошовій реформі в Україні виповнюється 22 роки.
-
На початку 90-х пропозиції щодо того як виглядатиме цього готувала Комісія Верховної Ради з питань економічної реформи й управління народним господарством. А затвердила їх Президія ВР своєю постановою від 10 грудня 1991 року. У документі зазначили характеристики зовнішніх ознак гривні, її купюрну побудову, номінали банкнот, а також зображення видатних діячів історії та культури України на лицьовому боці. У розробці дизайну банкнот національної валюти України брали участь українські художники Василь Лопата та Борис Максимов. Першу серію номіналами 1, 2, 5, 10 та 20 гривень зразка 1992 року виготовили в «Канадієн Банкнот Компані».
-
Зараз наші гроші друкують на Банкнотній фабриці Банкнотно-монетного двору Національного банку України, яку було введено в експлуатацію у 1994 році. Річна виробнича потужність двору становить приблизно 1,8 мільярда банкнот та 1,2 мільярда монет. Папір для купюр виготовляють на фабриці банкнотного паперу Національного банку України в місті Малин із 1997 року.
-
Станом на 1 липня 2018 року у готівковому обігу країни перебувало понад 373,6 мільярда гривень: із них монет — на 2,1 мільярда гривень (13 мільярдів штук) та банкнот на 371,4 мільярда гривень (2,9 мільярда штук). Найбільше — 200-гривневих купюр (20,85%). На душу населення припадало приблизно 68 банкнот і 293 розмінні монети.
-
Згідно з законом, виняткове право на введення в обіг, його організацію та вилучення гривень з обігу належить Національному банку. Відповідні рішення ухвалює його Правління. У зв’язку з фізичним зношенням Національний банк щороку вилучає приблизно 800 мільйонів штук банкнот усіх номіналів. Майже половину з них становлять купюри номіналом від 1 до 20 гривень. Наприклад, торік НБУ вилучив з обігу 749 мільйонів одиниць зношених банкнот на суму 48 мільярдів гривень. Загалом купюри перебувають в обігу від 1 до 7 років, монети — значно довше, 20-25 років.
-
Утилізація зношених банкнот відбувається в автоматичному режимі в регіональних підрозділах Національного банку та Центральному сховищі у Києві. Банкноти ріжуться на дрібні частини, цю масу збирають у мішки або подають під спеціальний прес, що робить із неї брикети. Відновити порізану банкноту неможливо. Згодом брикети утилізують на полігонах твердих промислових відходів.
-
Згідно з міжнародними стандартами, грошові знаки потрібно регулярно оновлювати, щоб мінімізувати кількість підробок. Як свідчить світова практика, центральні банки змінюють або вдосконалюють дизайн і захист банкнот у середньому кожні 5 — 7 років.
-
Національний банк України констатує відносно низький рівень: у 2017 році на 1 мільйон справжніх банкнот припадало приблизно 3,6 підроблених. Для порівняння, у країнах ЄС за підсумками 2017 року цей показник становив приблизно 33 штуки підроблених банкнот євро на мільйон.
-
У 2017-му найбільше підробок було серед банкнот номіналом 500 гривень, переважно зразка 2006 року. Їхня кількість становить 61% загальної кількості вилучених фальшивок національної валюти. З обігу також вилучали підроблені банкноти інших номіналів, зокрема 200 грн — 7%; 100 грн — 17%; 50 грн — 13%. Інші липові гроші номіналами 1 грн, 2 грн, 5 грн, 10 грн та 20 грн становлять 2%. Здебільшого (81%) підроблені гривні виготовляли з використанням копіювальної або комп’ютерної техніки, зокрема, струменевих та лазерних принтерів. Решта фальшивок (19%) виготовили поліграфічним способом. Збувати їх намагалися через каси закладів швидкого харчування, супермаркетів, метрополітену. У 2017 році фіксували випадки потрапляння підробок до кас банків через програмно-технічні комплекси самообслуговування та банкомати з функцією приймання готівки.
-
Сьогодні найбільший номінал української банкноти — 500 гривень. Запровадження банкнот номіналом одна тисяча залежить від багатьох чинників: розміру грошових доходів населення, рівня споживчих цін, ступеня використання в обігу наявної банкноти найвищого номіналу, рівня розвитку безготівкових розрахунків тощо. Наразі Правління Національного банку не ухвалювало рішень із цього приводу.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Долар по 50: паніка чи реальність
За матеріалами газети «Експрес».
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.