16 Лютого 2018
Новини

Неділя перед Великим постом: Прощена чи Масниця – прощати чи святкувати?

Неділя перед Великим постом: Прощена чи Масниця – прощати чи святкувати?

Остання неділя перед Великим постом, 18 лютого, є першим кроком у Великий піст. Вона зветься Прощеною і відкриває Седмицю. Однак у народі в цю неділю часто святкують Масницю чи Масляну – з гуляннями, млинцями, горілкою і вогнищем. То, все-таки, як зветься ця неділя – Прощеною чи Масляною? Що можна робити, а від чого слід утриматися?

Прощена неділя

Великий піст – це період, коли людина очищається не стільки фізично, як духовно, а тому Прощена неділя покликана підготуватися до цього часу. У цей день люди просять одне в одного пробачення і завдяки цьому приступають до посту із чистими помислами.

Останній день перед Великим постом повинен починатися в церкві. Там священик, читаючи проповідь, звертається до людей для того, щоб вибачитися перед ними за свої вільні і невільні гріхи. Крім цього, у Прощену неділю потрібно із самого ранку попросити вибачення у своєї сім’ї і близьких.

У давнину в цей день одружені діти приходили в батьківський будинок і просили вибачення у батьків, а ті натомість – у своїх дітей. Важливою традицією цього дня є також відвідини могил покійних, щоб попросити вибачення і у них.

Просити вибачення потрібно вміти

Прощення – це зрілість і мудрість. Не достатньо просто сказати, потрібно по-справжньому покаятися.

У Прощену неділю на фразу «Прости мене» прийнято відповідати «Бог простить». На це є причина, адже у цієї фрази насправді існує продовження: «Бог простить – і я прощаю». Ці слова означають, що і я грішник, я тобі не суддя. В цьому суть прощення.

Але не менш важливим, аніж попросити вибачення, є те, як ви приймаєте прохання від інших. В цей день не можна відмовити в прощенні ні одній людині і прощати всім, хто попросить, потрібно від душі.

Масниця, або Колодій

Ці гуляння символізували прощання з масляним, смачним, веселим тижнем, і водночас люди просили у близьких прощення за заподіяні образи. Це християнський обряд, згідно з яким не можна постувати з гріхами на душі.

Що ж до гулянь, то перший млинець чи вареник – свого роду символ сонця, спечений цього тижня, призначається для поминання померлих. Іноді цей млинець віддають жебракам, щоб і вони поминали померлих близьких людей.

Після останньої скоромної вечері кожен член родини бере зварене круто яйце, об лоба розбиває його. Розбивши таким чином яйце, треба дуже швидко переступити через поріг і вже за порогом з’їсти. А робиться це для того, щоб суворий піст так само швидко минув, як людина через поріг переступила.

Нагадуємо, Не млинцями єдиними: що готуємо на останній день Масниці

Що їсти на Масницю

На Масницю готували холодець із свинячих, курячих чи баранячих ніжок, а тому він іще називався «ніжкові заговини». Проте основною обрядовою стравою Масниці, або ж Колодія, були вареники із сиром, які вживали з маслом чи сметаною.

Сир, який був чи не найпопулярнішим продуктом на Масницю, в народній свідомості асоціювався із засобами боротьби з нечистою силою.

За старовинним повір’ям був такий звичай: останнього дня Колодія жінка мала виколупати з останнього вареника сир, не з’їсти його, а заховати за щоку і так лягти спати. Якщо протягом ночі вона ненароком не ковтнула грудку сиру, то вранці її слід було зав’язати у вузлик і зашити на поясі чи у сорочку. Цей сир завжди носили при собі, а міняючи одяг, перешивали вузлик у чисту сорочку. І так аж до самого Великодня.

Одне слово, жодних обмежень у їжі у тиждень Масниць не було, адже українці готувалися до найдовшого і найсуворішого з усіх постів – Великоднього, а тому казали: «Масниця, Масниця, яка ти мала, – якби ж тебе сім неділь, а Посту одна!».

Друзі! Підписуйтесь на наш канал в Telegram та сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.

Все про: Україна
В тему