Богородиця: під чиєю опікою жила, овдовівши, та в якому віці вознеслася до Сина Ісуса на небеса
У попередньому номері газети ми в бесіді з викладачем Львівської православної богословської академії ПЦУ, протоієреєм Іваном Голубом розповіли вам, дорогі читачі, про Діву Марію, Яка в 11 років стала повною сиротою, в 15-ть вийшла заміж за 80-річного вдівця Йосипа та ризикувала бути осміяною перед людьми через Свою вагітність.
А завершилася наша розмова останнім згадування Йосифа в євангельському тексті, коли Ісусу виповнилося 12 років (Лк. 2:41 – 52). Йосиф і Марія, які щорічно здійснювали пасхальне паломництво в Єрусалим, узяли того разу із собою на свято Сина. Повертаючись додому, вони виявили зникнення Ісуса, Якого «через три дні знайшли… в храмі, де Він сидів серед учителів, слухав їх і розпитував» (Лк. 2:46). На слова Своєї матері: «Чадо! Що Ти зробив з нами? Ось батько Твій і Я, вболіваючи, шукали Тебе» Ісус відповів: «Навіщо вам було шукати Мене? Хіба ви не знали, що Я маю бути в тому, що належить Отцю Моєму?» (Лк. 2:48,49).
Про це йдеться на шпальтах газети "Твій вибір".
– Ісус, отже, не вважав Йосифа своїм батьком у повному сенсі цього поняття? – запитуємо в протоієрея Івана Голуба.
– Ймовірно, Ісус, з одного боку, побічно свідчить про те, що Йосиф не був Його фізичним батьком, а з другого – уперше в рамках євангельського оповідання говорить про Свій особливий зв’язок із Богом, Якого вважає Своїм безпосереднім Отцем.
Більше ніяких прямих згадок Йосифа в Євангеліях немає, можливо, що святий Йосиф помер ще до початку громадського служіння Ісуса Христа. На це може вказувати іменування жителями Назарета Спасителя «сином Марії» (Мк. 6:3).
Помер Йосиф у віці близько ста десяти років. Щодо його захоронення є кілька версій. Перша, що він похований в Назареті, друга – в Єрусалимі, де його гріб розташований близько долини Йосафата, третя – Йосиф був похоронений в Церкві Успіння Пресвятої Богородиці в Гефсиманії, що була родовою усипальницею Богоматері. Ці всі твердження висловлювали паломники.
– А як після смерті Йосифа склалася доля Пресвятої Богородиці?
– Після смерті Йосифа Пресвята Діва перебувала разом з Ісусом у Назареті. Вона згадується як присутня на шлюбі в Кані Галілейській. Деякий час перебувала із Сином у Капернаумі. На Голгофі Богородиця стояла біля хреста. Вмираючий Христос доручив свою Матір апостолу Іоану. Більше згадок в Новому Завіті про Марію немає. У Діяннях святих апостолів не вказується, чи була Діва Марія навіть у день П’ятидесятниці серед апостолів, коли на них зійшов Святий Дух у вигляді вогненних язиків.
Пресвята Богородиця після смерті Спасителя жила в домі святого апостола Іоана Богослова в Єрусалимі. Вона любила відвідувати ті місця, де часто бував Спаситель: молилася там, плакала, згадуючи про страждання Сина Свого і Господа Бога нашого – Ісуса Христа.
Мати Божа майже ніколи не виступала публічно перед народом. Але одного разу намірилася відвідати Кіпр. Корабель переїхав Середземне море і ось-ось повинен був показатися острів. Та раптово забушувало море, знеслася велика буря і корабель став некерований. Вітер і хвилі занесли судно в Егейське море. Блукаючи між островами, корабель зупинилвся біля підніжжя Афонської гори. Богоматір вийшла на землю і побачила там засилля язичництва. Богородиця довго розповідала людям про народження Ісуса, Його діяльність, страждання за людські гріхи, про Його розп’яття і смерть на хресті, про Воскресіння і Вознесіння на небо. Вона відкрила людям суть Вчення Ісуса Христа: покаяння, прощення, любов до Бога і до ближнього. Після того багато людей увірували в Ісуса і прийняли хрещення. А Богородиця, покидаючи підніжжя Афонської гори, благословила нових оголошених християн і висловила таке пророцтво: «Це місце хай буде вибором, даним Мені від Сина і Бога Мого. Хай буде благодать Моя над людьми, що з вірою і благочестям живуть тут і дотримуються заповідей Сина і Бога Мого. Вони будуть мати достаток і малою працею все необхідне для земного життя, та не зменшиться до них милість Сина Мого. До кінця віку я буду Заступницею місцю цьому і прохачем перед Богом Моїм». Зараз на тому місці побудований великий комплекс монастирів і соборів, у кожному з яких зберігаються свідоцтва чудес, явлені Богородицею, – численні чудотворні ікони (деякі з них, за легендою, є нерукотворними), пояс Богоматері (зберігається в монастирі Ватопед).
– Хоча Марія вела тихе життя, але останні її дні ознаменувалися дуже яскравими подіями?
– Так, наприкінці життя Марії і сповістив, що через три дні її благання бути із Сином стануть почуті. За ці три дні Богородиця попрощалася з найдорожчими людьми.
Святий Дух повідомив про це всім апостолам, які у різних країнах світу проповідували Слово Боже. Чудесним чином на похорон зібралися 11 апостолів, окрім Фоми, а також й інші учні, щоб провести Богородицю в останню путь. Близько 70 найвідданіших проповідників Вчення Христа прибули до дому апостола Івана, де жила Діва Марія. Біль охопив їх, коли вони дізналися, для чого Бог зібрав їх – попрощатися з Богородицею та їхньою спільною Матір’ю перед смертю. Але Пречиста утішала їх, обіцяла, що не залишить без опіки їх і всіх християн після Своєї смерті. Потім Божа Мати всіх їх поблагословила.
В один з днів серпня близько третьої години пополудні в хвилини кончини незвичайне світло осяяло кімнату, де лежала Богородиця. Стіни кімнати немов розсунулися, і над головами людей Сам Господь Ісус Христос з’явився в оточенні ангелів, архангелів, праведних душ праотців, пророків, мучеників, всіх Небесних сил.
Піднявшись із ложа, Богородиця вклонилася Сину Своєму і Господу Богу та мовила:
– Звеличує душа Моя Господа і радується дух Мій у Богові Спасі Моєму у смиренні раби Своєї!.. Хай буде Мені за словами Твоїми…
Споглядаючи на пресвітле обличчя Господа, найдорожчого Сина Свого, без найменшого тілесного страждання, ніби солодко засинаючи, Богородиця передала Йому в руки пресвітлу і пречисту душу Свою. Господь прийняв Її пречисту душу. Це був урочистий момент переходу Діви Марії від земного життя до життя вічного.
Ця подія сталася в Єрусалимі або Ефесі через 12 років після вознесіння Христа. Згідно зі Святим Переданням, Марія покинула цей світ у 48-му році, проживши 72 роки.
На землі здійснювалося поховання тіла Діви Марії. Святі апостоли підняли на плечі одр із тілом Богородиці та понесли його від Сіону через Єрусалим до Гефсиманського поселення. Попереду святий Петро ніс райську фінікову гілку, яку вручив Марії Архангел Гавриїл. Фінікова гілка сяяла небесним світлом.
Над всією багатолюдною похоронною процесією і пречистим тілом Божої Матері раптово виникло коло із хмар, подібне до пречудового вінка. Радісний спів Небесних сил розлився у небі. Сяйво фінікової гілки і Божественні піснеспіви супроводжували процесію до самого поховання. Під час поховання зчинилося дуже багато чудес. Доторкаючись до одру Божої Матері, сліпі прозрівали, біси виганялися, всяка хвороба зцілялася у людей. Апостоли поховали пречисте тіло Божої Матері згідно з Її бажанням у Гетсиманському саду, в печері, де спочивали тіла Її родичів і праведного Йосифа.
Як бачимо, смерть Святої Богородиці не була такою, якою вона буває зі всіма іншими людьми. Це, по суті, було Успіння – Діва Марія просто заснула.
– Як апостоли дізналися, що й тіло Марії, як і Ісуса Христа, піднеслося на небеса?
– Це сталося завдяки апостолу Фомі, який був відсутній на похороні. Через три дні після поховання Божої Матері він прибув до Єрусалима, дуже засмутився, що не зміг попрощатися з Божою Матір’ю, і попри все хотів поклонитися Її пречистому тілу. Апостоли зглянулися над Фомою: пішли відвалити камінь від могильної печери, де похоронили Богородицю. Та коли відкрили печеру, то побачили тільки саван, яким раніше було обгорнуте тіло. Приголомшені, вони повернулися додому, і Господь оповів їм, що сталося з тілом Божої Матері. А ввечері після трапези, готуючись до молитви, спрямували очі вгору й побачили в повітрі Богородицю у тілі, оточену Ангелами, та почули ангельський спів. «Радійте! Я з вами повсякчас і завжди буду молитися перед Богом», – промовила Діва Марія до апостолів, на що вони виголосили: «Пресвята Богородице, допомагай нам!» Так Господь прославив Свою Матір, воскресив Її і взяв до Себе з пресвятим тілом Її та поставив вище від ангелів, херувимів і серафимів.
– А нам із вами лишається не просто знати історію Святої Родини, а й брати приклад того, якими мають бути стосунки в сім’ї, на яких засадах ми повинні виховувати дітей і в усьому, що б не сталося в житті, покладатися на Бога. Дякую, отче, за розповідь.
Спілкувалася Оксана Бубенщикова
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
