У святкуванні Воскресіння Христового ми поєднуємо традиції Старого Завіту, Нового, що їх нам заповів Ісус Христос, а також елементи святкувань українців іще дохристиянської доби. Але саме завдяки такому поєднанню українці сформували власну традицію святкування Воскресіння Христового. А в чому її унікальність – нам розповість настоятель храму Віри, Надії, Любові та матері їхньої Софії ПЦУ м. Луцька протоієрей Андрій Ротченков.
Про це пише газета «Твій вибір».
– Із Євангелія ми знаємо, що Воскресіння Сина Божого відбулося на єврейське свято Песах, напередодні якого Ісус Христос зібрався зі своїми учнями-апостолами на прощальну вечерю. Що саме відзначали в ті часи на Песах?
– Христос воскрес у перший день після суботи, яка була святом старозавітної Пасхи. Євреї, святкуючи, згадували про визволення своїх предків із єгипетського рабства. Християни ж, святкуючи новозавітну Пасху, радіють визволенню через Христа усього людства від рабства диявола і дарування нам життя і вічного блаженства.
– Чим цінна для нас, християн, ота вечеря, на яку зібралися 12 апостолів? І чому вона ввійшла в історію під назвою «таємна»?
– Це пасхальна вечеря Спасителя з Його учнями-апостолами напередодні Його хресних страждань, у Великий Четвер. Ця вечеря звершувалася таємно від ворогів Ісуса Христа. Під час неї Христос започаткував таїнство Святого Причастя. Тому вона й отримала назву таємна. З того часу таїнство Євхаристії звершується на кожній літургії як потужний засіб єднання християн із Сином Божим та один із одним. Слово «таїнство» означає таємну, невидиму дію Самого Бога. Під виглядом хліба і вина ми приймаємо тіло і кров Спасителя. Його кров стає нашою, Його тіло освячує наше тіло.
– Великоднє богослужіння проводиться вночі, бо саме в ту пору доби воскрес Спаситель. Чому Церква запровадила освячення пасок, починаючи із суботи? І чи не вважається це порушенням традицій?
– Церква йде назустріч потребам вірних. Насамперед тих, які з поважних причин не зможуть бути присутні на великодньому богослужінні: маленьких дітей, хворих, немічних. Пізніше обмеження під час пандемії та воєнного стану внесли свої корективи – велика кількість людей не мала змоги бути на святковій відправі. Тому є можливість освятити святкові страви в суботу. Але споживаються вони лише в неділю. А на Пасхальну службу йдуть люди, які цього дійсно хочуть. Вони бажають відчути велику радість цієї події саме на богослужінні.
– Великдень – найзнаковіша для християн подія. Тому люди прибирають оселі, готують багаті частування. Але в цій метушні чи не забувають вони про головне під час зустрічі події Воскресіння?
– Найважливіша підготовка до свята – наведення ладу у своїй душі. Для цього призначений Великий піст. В цей період ми намагаємося позбавитись своїх гріхів – учинків, слів, думок, звичок, які є порушенням Божих заповідей. Також намагаємось з Божою допомогою зрости у християнських добродійствах. Гарною традицією є особливе прибирання і прикрашення помешкання, приготування святкових страв. Гріх тоді, коли через прибирання і кулінарію ми не відвідуємо виняткових постових богослужінь, особливо страсного тижня (останнього в пості). Бо ми позбавляємо себе згадки й роздумів про страждання Ісуса Христа за кожного з нас і через це не відчуємо духовної радості Великодня.
– Що належить і що не варто класти у великодній кошик для благословення Церквою?
– Достатньо паски і кількох крашанок. За українською традицією, кладуться також м’ясні страви, сир і масло. Але тут питання не в кількості благословенної їжі, яку ви будете споживати. Суть благословення полягає в тому, що Церква дозволяє вживати ці продукти після посту. Також в молитві священнослужителі просять, щоб ця їжа принесла тим, хто її споживає, духовну і тілесну користь, щоб радість від споживання смачних страв доповнила духовну радість свята. Крім того, освячена їжа не допоможе, якщо ми не освячуємо своєї душі молитвою і добрими вчинками.
– Дехто з людей кладе ще до кошика кров’янку, вино («церковний кагор»), ножа, аби ним потім розрізати пасочку.
– Нічого іншого, крім перерахованих вище продуктів, які згадуються в молитвах освячення пасхальних страв, не рекомендується класти в пасхальний кошик. Зокрема – алкоголь, ножі, кров’янку, яку не споживають християни через заборону вживання крові.
– Отож, кошика склали, до храму прийшли. Із яких частин складається святкове богослужіння та що символізує кожна з них?
– Задовго до півночі християни у святковому вбранні приходять до храму і слухають читання книги Апостол. Відправа починається раніше від опівночі полуношницею. Плащаниця – полотно із зображенням похованого Ісуса Христа – заноситься у вівтар. Далі звершується хресний хід, який символізує хід жінок-мироносиць до гробу Христа. Священнослужителі з хрестом, світильниками і кадилом разом із парафіянами тричі обходять навколо храму, співаючи: «Воскресіння Твоє, Христе Спасе, ангели оспівують на небесах, і нас на землі сподоби чистим серцем Тебе славити». В цей час із дзвіниці линуть величні пасхальні дзвони. Тоді біля дверей храму урочисто починається Великодня рання. Всі заходять до храму, ніби до гробу воскреслого Спасителя, радісно співаючи тропар свята: «Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав; і тим, що в гробах, життя дарував». Храм залитий світлом і сповнений пахощів ладану. На ранній співається пасхальний канон Іоана Дамаскіна. Священнослужителі часто здійснюють кадіння і вітають людей пасхальним привітанням. Це нагадує часті з’явлення воскреслого Христа Своїм учням. Рання закінчується читанням огласительного слова Іоана Золотоустого. В ньому святитель закликає радіти всіх: багатих і бідних, стриманих і лінивих; також проголошує вічну перемогу Христа над смертю і пеклом. Після цього співаються Пасхальні часи і звершується літургія.
– Про які важливі моменти в період Світлого тижня варто знати християнам?
– Всі богослужіння Великодня і світлого тижня звершуються при відкритих царських вратах. Це символ того, що воскреслий Спаситель відкрив для християн двері Царства Божого. Наприкінці літургії освячується пасхальний хліб – артос, який роздається вірянам у світлу суботу. Це виняткова просфора , яку вірні зберігають і споживають в особливих духовних потребах зі згадкою про Воскресіння Христове. Починаючи із першого дня Пасхи і до вечірні свята Святої Трійці віряни при молитві не стають на коліна і не роблять земних поклонів. На світлому тижні церква починає розділяти радість воскресіння Христового з померлими. Звершуються заупокійні богослужіння з пасхальними піснеспівами в храмах і на кладовищах. Це отримало назву проводи. Пасхальні піснеспіви звучать в церкві до свята Вознесіння Господнього, яке відзначається на сороковий день після Пасхи. Воскресіння Христове молитовно згадується в храмах кожного недільного дня. Тому в цей день тижня християни приходять до храму для молитви, участі в таїнствах Сповіді і Причастя, духовного навчання і спілкування.
– Що побажаєте нашим читачам напередодні Великодня?
– Воскресіння Христове – це наше найвеличніше свято. Адже ми вшановуємо перемогу Ісуса Христа над смертю, пеклом, гріхом і всяким злом. Тому бажаю, аби святкування Великодня допомогло кожному зрозуміти, яку вагому можливість відкриває нам Воскресіння Ісуса Христа – бути прощеними від наших провин, отримати силу перемагати гріхи і жити благочестиво і щасливо, а по закінченні земного життя – вічно славити Бога.
Спілкувалася Оксана Бубенщикова
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
