Сергій Бабкін розповів про свій алкоголізм, тавро підкаблучника і телепатичний зв’язок із донькою

Перш ніж стати успішним, відомим, зірковим, Сергій Бабкін працював продавцем булочок у метро. Аби заробити на кусень хліба, був вантажником та фасувальником макаронів.

Але він цього аніскільки не соромиться, йдеться у пубілкації у газеті «Твій вибір».

Мив машини і працював офіціантом

– Якщо чесно, то перші свої гроші я став заробляти, коли разом із хлопцями мив скло в автівках. Щоб самим собі не створювати конкуренції, ми розподілили території біля світлофорів. Поки горіло червоне світло, я підбігав до авта з відром, мочалкою і бігом-бігом наводив блиск. Сказати, що водії спішили нам заплатити, – такого не було. Не раз ставалося, що скло вже блищить, ти чекаєш на заслужену винагороду, а водій тобі – па-па. І поїхав, – пригадував потім Сергій Бабкін. – Під час навчання на театральному факультеті Інституту культури я два роки поспіль працював на літніх канікулах офіціантом у ресторані. Так: було не просто, я не їздив на море, але це допомагало почуватися фінансово незалежним.

А ще на таких «шабашах» Сергій, окрім грошей, здобув уміння спілкуватися з людьми. І тому дуже швидко знайшов роботу на телебаченні, а потім – і в театрі.

У театрі зустрілися два розбиті серця

Із жінкою свого життя Сергій Бабкін познайомився завдяки театру. На той час (а то був 2007-й) Сергій уже був досвідченим актором, мав 2-річного сина і невдалий шлюб із Лілією Ротань. А Сніжана, яка тоді виховувала однорічного сина Артура, прийшла до театру пробуватися як нова актриса. Там майбутні закохані й запримітили одне одного.

Їхнє перше побачення було зовсім не таким, яким його зображають у фільмах про любов. Адже Сергій запізнився аж на годину!

– Я би на місці Сніжани не чекав, а забрався геть! І потім хай би той, хто спізнився, й шукав пояснення, – зізнався Сергій Бабкін. – Проте… Сніжана мене дочекалася. Слухала, як я просив пробачення. Аби загладити свою вину, я запросив її до розкішного ресторану. А потім ми пішли гуляти містом… Чи, може, на репетицію? Одне слово, уже не пам'ятаю.

Те, що Сніжана – це і є кохання всього життя, Сергій збагнув уже після першого поцілунку. Тож дотепер пам'ятає, що сталося це 3 грудня. За пів року (у травні 2008-го) закохані повінчалися. А в березні 2009-го поставили штамп у паспорті.

«Ми – як дві половики одного цілого. Ми – як доповнення одне одного. Тільки Сніжана – це я в жіночому тілі. А я – це Сніжана в тілі чоловічому, – порівняв Сергій Бабкін. – Поки я цього не розумів і не дослухався до її порад, то багато разів обпікався. А тепер я довіряю дружині, як собі».

До речі, навіть грішми розпоряджатися – відповідальність Сніжани. Бо коли гроші опиняються в руках Сергія, то виходить, як у тому мультику про Вінні Пуха: гроші – вони якщо є, то їх зразу нема. Натомість Сніжані чудово вдається грамотно розподіляти сімейний бюджет.

«Вибирай: я чи алкоголь»

Сказати, що все у стосунках майбутнього подружжя було гладко та райдужно, теж буде лукавством. Адже на момент знайомства зі Сніжаною чоловік пив, і то без міри. Залежність від алкоголю була настільки сильною, що Сергій не міг сам себе контролювати. Потребував сильної людини поруч. А перша дружина не знайшла того підходу, який би допоміг чоловікові змінитися. І тільки Сніжана допомогла звільнитися від алкогольної залежності.

– Це було десять років тому. Сніжана сказала: «Не маю нічого проти: можеш і далі пити. Але якщо ти якось плануєш своє життя і бачиш мене у своєму майбутньому, то вже зараз ти повинен зробити вибір: я чи алкоголь». І я вибрав… Сніжану.

Зважаючи на десять років шлюбу, вибір був зроблений правильно. Ба більше, Сергій добровільно став підкаблучником!

– Якщо кохаєш жінку – то хіба може бути інакше? – риторично запитує Бабкін. – Я взагалі вважаю, що термін «підкаблучник» придумали холостяки або чоловіки, яким байдуже до своїх дружин. І от за відсутність любові вони й вирішили помститися тим чоловікам, які мають справжнє кохання. Тому я ще раз повторюся: так, я підкаблучник. Причому – мегащасливий!

Щоб не ідеалізувати сімейних стосунків, Сергій Бабкін, однак, зізнався: сварки бувають і в них:

– Просто ми зі Сніжаною – два найбільш емоційні знаки (вона Рак, а я – Скорпіон). Тому часом і в нас бувають сцени «із життя італійської сім'ї». Але, як швидко ми спалахуємо, так швидко ці емоції згасають. А ще в нас діє правило: винуватий ти чи ні – все одно першим попроси пробачення. Тож і виходить, що після словесних перепалок ми йдемо одне до одного миритися.

«Спілкування з богом допомагає жити, а діти не дають впасти у відчай»

Перш ніж стати зірковою парою, подружжя долало не тільки радощі, а й чимало труднощів. Не один рік мешкали по орендованих квартирах. Тричі переїжджали. І лише тепер оселилися у власному будинку.

Подружжя веде активне життя. Виступи в різних містах вимагають відряджень. Утім Бабкіни завжди залишають у пріоритеті дітей. Якщо з Харкова їдуть із гастролями, залишаючи дітей на бабусь, то стараються повернутися в максимально стислі строки.

Щодо виховання дітей, то Сергій зі Сніжаною в усьому підтримують своїх сина та доньку. «Спілкування з Богом допомагає жити, а діти не дають впасти у відчай», – пояснює зірковий тато.

Артур, якому зараз 12-ть, має хист до математики. Крім того, займається плаванням і навчається гри на фортепіано. Молодшій, Веселині, уже зараз, в дев'ять років, подобається дизайнувати, хоча найбільші успіхи – в танцях і вокалі. А ще в Сергія є 14-річний син Ілля (від першого шлюбу з Лілією Ротань), котрий проживає в Канаді та професійно займається хокеєм.

– На жаль, із першим сином ми фактично не спілкуємося, – відверто каже Сергій Бабкін. – Коли Ілля народився, в мене ще тривав «п'яний період» життя. Прикро, але син не зміг мене змінити (як показав пізніший досвід, чоловіка змінює жінка, а не дитина). Після розлучення я ще два роки спілкувався із сином. А потім вони виїхали до Канади. І ось так…

Любов, але не вседозволеність

Але, попри все, діти для Сергія Бабкіна – найцінніше, що може бути. Заради них зірковий тато здатен на все. Навіть бороду поголити.

– Так, моя борода – вже в минулому! Бо щоразу, коли я обіймав сина, він пручався: «Ну, тату, ти колючий». Тож урешті мені це набридло, я поголив бороду – і син оцінив: притулився, погладив і похвалив, – розповів Сергій Бабкін. – Але з донькою в нас теж потужний зв'язок. Можливо, тому, що після пологів саме мені першому поклали на груди Веселину, ми з нею тихенько пролежали аж годину, і з того часу ота невидима енергетична ниточка між нами постійно присутня. Ми весь час разом, навіть якщо нас розділяє географічна відстань. Бо як іще пояснити, що коли вночі мій літак приземляється в Харкові, Веселина, котра солодко спала в своєму ліжечку, прокидається?

Люблячи дітей, Сергій та Сніжана, проте, категорично проти вседозволеності. Навіть ігри в телефоні чи перегляд відеороликів строго лімітовані.

– Якщо діти, буває, не слухаються і ми застосовуємо виховні заходи, то Артур біжить, аби мама пошкодувала, а Веселина – до тата: така вже природа, – усміхається Сергій Бабкін.

І тут не посперечаєшся…

Ксенія Покровська