Життя

Даєш гроші – не йдеш воювати?

Даєш гроші – не йдеш воювати?

Українська влада обговорює чергові зміни до правил мобілізації

Нині у владних кулуарах заговорили про те, щоб звільняти від служби чоловіків, які офіційно заробляють багато і платять великі податки до бюджету.

Економісти вважають, що це хороша ідея. Бо дозволить розв’язати два надскладні для держави завдання – провести мобілізацію, щоб поповнити лави ЗСУ, та наповнити бюджет, із якого беруться гроші і на пенсії, і на освіту та охорону здоров’я, і – головне – на ведення війни, - йдеться в газеті «Твій вибір».

Але в соцмережах подібну ініціативу вже назвали спробою поділити українців на бідних і багатих, де служити мають лише бідні.

Де взяти пів мільйона новобранців і кошти на їхнє утримання?

Наразі ще немає остаточного тексту змін до закону про мобілізацію. За одним із можливих варіантів, право на «бронь» можуть отримати українці, які щомісяця сплачують близько 6000 грн податку на доходи з фізичних осіб (ПДФО) – це не враховуючи 1,5% військового збору та 22% єдиного соціального внеску – ЄСВ). Така сума відповідає офіційній зарплатні розміром 33400 грн.

Ще один із варіантів – звільнити від мобілізації тих, за кого роботодавець платить 14500 грн ЄСВ (що відповідає зарплаті у 66000 грн). Працівників ІТ-сфери планують звільняти від служби, якщо вони зароблятимуть близько 3200 дол. Також принцип «або плати податки, або йди служити» хочуть поширити на ФОПів  (щоправда, ніяких розмірів податку для них поки не озвучено).

На думку експертів, запровадження такої ініціативи допоможе розв’язати проблему з мобілізацією. Адже до війська хочуть призвати пів мільйона новобранців.

Задля того до Верховної Ради внесли законопроєкт, який знижує вік призову з 27 до 25 років, спрощує процес мобілізації військовозобов’язаних і запроваджує жорсткі санкції за саботаж призову.

Водночас утримання армії під час війни потребує колосальних коштів. За словами Президента Зеленського, на це з держбюджету потрібно спрямувати 500 млрд грн, оскільки один солдат – це шість платників податків у тилу. А грошей у нас немає, позаяк економіка дуже постраждала від війни.

Цього року видатки на армію становлять половину коштів, закладених у бюджет, – орієнтовно 1,6 трлн грн. Другу половину видатків – на пенсії, субсидії, медицину, освіту тощо – нам помагали фінансувати західні партнери. Проте два найбільші наші донори – США та ЄС – поки що зволікають із цією допомогою. Тому міністр фінансів України Сергій Марченко не став приховувати: зараз у нас ситуація гірша навіть, ніж на початку вторгнення.

Ось і виходить, що в української влади вибір не великий: або поставити під загрозу позиції України у війні з росією, або все ж іти на болісні й непопулярні серед українців кроки, ризикуючи своїми політичними рейтингами.

Експерти «за», суспільство «проти»

Натомість в економістів своє тлумачення ініціативи, яка так збурила українське суспільство. Гліб Вишлінський назвав її «найкращим в історії країни стимулом для легалізації зарплат». Павло Кухта – «демонстрацією грамотного підходу влади» у війні економік на виснаження. А фінансист Сергій Фурса заявив: «Держава, визначаючи, хто має служити, а хто – лишатися в тилу, повинна виходити з якихось чітких критеріїв. Один із них – чи платить людина податки, з яких також фінансується армія. Тож ця ініціатива стимулюватиме виходити з тіні людей, які мають хороші зарплати, але не платять податків».

Але чи справедливо це щодо добровольців, які покинули власний бізнес, високі посади та хороші зарплати, пішли захищати країну і досі на передовій? І чи ініціатива влади не поділить українців за майновою ознакою – на багатіїв, які «відкупляться» від армії, і бідняків, які повинні воювати, бо не мають грошей?

Коли в США тривала Громадянська війна, теж була проблема з мобілізацією та відсутністю коштів у бюджеті. Тоді, аби набрати людей до війська, проводили лотерею. І призовники, на яких падав жереб, могли офіційно відкупити за 300 доларів (то була тоді дуже велика сума) або знайти собі заміну (вочевидь, заплатити бідняку чи його сім’ї, аби йшов воювати).

Але це було 150 років тому, коли поділ суспільства на бідних і багатих сприймався за норму. Натомість сучасне українське суспільство негативно ставиться до тих, хто отримує багато грошей. І навряд чи нормально  сприйме ситуацію, коли багач заплатить гроші бідному, аби той ішов замість нього воювати.

Відтак питання лишається відкритим.

Оксана Бубенщикова

Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.

Все про: війна з Росією, збройні сили україни, чоловіки, гроші
В тему