Життя

Де в людині оселяється дух і чи може тіло жити без душі?

Де в людині оселяється дух і чи може тіло жити без душі?

Своє тіло ми бачимо й відчуваємо. Але чому його ще називають храмом Духа Святого? Невже всередині кожного з нас живе частинка Бога? А що тоді виконує душа?

Людство давно ставило собі ці питання. І спробувати знайти на них відповідь ми спробуємо в розмові з кандидатом наук, викладачем Львівської православної богословської академії, протоієреєм Іваном ГОЛУБОМ, - йдеться в газеті "Твій вибір".

Отче, із чого, за Святим Письмом, сформована людина?

– Каже, що вона складається3 не тільки з органічної речовини – матерії, але й із вищого начала, яке оживляє цю матерію: «І створив Господь Бог людину з пороху земного, і вдихнув у лице її дихання життя, і стала людина душею живою» (Бут. 2:7). А про формування людини з тіла, душі та духу читаємо в Біблії таке: «Бо Боже Слово живе та діяльне, гостріше від усякого меча обосічного, – проходить воно аж до поділу душі й духа, суглобів та мізків, і спосібне судити думки та наміри серця» (Євр. 4:12).

Яка роль відводиться тілу?

– Тіло людини створене Богом із «пороху земного» (Бут. 2:7), і тому воно належить землі. «Бо ти порох, – і до пороху вернешся» (Бут. 3:19), – сказано першій людині після її гріхопадіння. Своїм тілесним життям людина нічим не відрізняється від інших живих істот. Основні її тілесні потреби – самозбереження та продовження роду. А для спілкування із зовнішнім світом людина наділена п’ятьма органами чуття: зором, слухом, нюхом, смаком та дотиком. Увесь цей апарат людського тіла надзвичайно складний і премудро збудований, але сам собою він був би лише мертвою машиною без руху, якби його не оживотворювала душа.

Що вона собою являє?

– Первинне вживання слова «душа» – нефеш, можна перекласти, як «жива істота». Душа дана Богом, щоб управляти тілом. Ось чому святий Василій Великий і святителі Іван Золотоустий та Феодорит Кирський вважали душу й дух тотожними поняттями. Але апостол Павло в 1-му посланні до солунян чітко вказує на троїчність складу людини: «Сам же Бог миру нехай освятить вас у всій повноті, і ваш дух, і душа, і тіло у всій цілості нехай збережеться непорочно на пришестя Господа нашого Ісуса Христа» (1 Cол. 5:23).

До речі, а у тварин є душа?

– Є, але вона разом із тілом була вирощена землею. «І сказав Бог: «Нехай вода вироїть дрібні істоти, душу живу…» «І сказав Бог: «Нехай видасть земля живу душу за родом її, худобу й плазуюче, і земну звірину за родом її». І сталося так» (Бут. 1:20, 24). Але тільки про людину сказано, що після створення її тіла з пороху земного Господь3 Бог «дихання життя вдихнув у ніздрі її, – і стала людина живою душею» (Бут. 2:7). Тобто душа людини, нефеш, не те саме, що душа тварин. Вона, за Біблією, є осереддям духовного й емоційного досвіду людини.

А що являють собою наші емоції? Вони від духу, від душі чи від тіла?

– Емоційні переживання належать до властивостей душі. Про це свідчать ось ці рядки: «Чому сумуєш, душе моя, чому хвилюєшся в мені?» (Пс. 41:6, 12; 42:5). Душа має здатність любити (Пісня Пісень 3:1 – 4) і ненавидіти (2 Цар. 5:8), радіти3 (Пс. 34:9, Іс. 61:10), співчувати (Іов 30:25) і засмучуватися (4 Цар. 4:27). Тіло відчуває фізичний біль, а душа – емоційне страждання.

Органом тіла, за допомогою якого душа здійснює свою розумову роботу, є мозок. Бажаннями людини керує воля, яка не має для себе матеріального органу в нашому тілі. А знаряддям для виконання її приписів є наші частини тіла, які приводяться в рух за допомогою м’язів і нервів.

Ви вже згадували, що тіло тлінне і має опинитися в землі. А душа?

– Смерть тіла настає, якщо душа покидає його (Бут. 35:18). Тому апостол Павло заспокоював людей із приводу юного Євтиха, що випав із вікна третього поверху: «Заспокойтесь, бо душа його в ньому» (Діян. 20:10). Хлопчик, про якого молився Ілля, повернувся до життя, коли душа повернулася в тіло (3 Цар.17:22). Господь Ісус Христос зрозуміло каже про те, що, на відміну від тіла, душу неможливо вбити (Мф. 10:28), вона нематеріальна. Але її можна погубити. Щоправда, тут ідеться не про просто смерть душі в розумінні її зникнення, а про її осквернення3 в Божих очах нечистими думками і бажаннями.

Чи можуть душа й тіло існувати одне без одного?

– Душа може жити без тіла. А от тіло без душі – мертве. Про це читаємо в одкровенні Іоанна, де розповідається про душі людей, убитих за вірність Божому Слову, які й без тіла мали свідомість і здатність спілкуватися з Богом (6:9). Проте загалом душа й тіло тісно взаємодіють одне з одним. Тіло за допомогою органів чуття (зір, слух, нюх, смак, дотик) дає інформацію душі. А душа, залежно від цього, керує діяльністю тіла.

Гаразд, а що ж таке дух як третя складова людини?

– Єврейське слово «руах» – дух, на відміну від слова «нефеш», ніколи не означає просто людину або живу істоту, а тільки нематеріальну частину живої істоти. Тілом і душею стоїть ще дещо вище, а саме – дух, який часто виступає в ролі судді для душі й тіла, дає всьому оцінку. «Дух, – каже єпископ Феофан, – як сила, що вийшла від Бога, знає Бога, шукає Бога і в Ньому Одному знаходить спокій».

А ми можемо якось відчувати присутність у собі духа?

– Дух у людині проявляється в трьох видах: страх Божий, совість і прагнення Бога. «Страх Божий» – це благоговійне тремтіння перед величчю нашого Творця і Спасителя. Совість указує людині, що приємне Богу, а що не бажане, що потрібно і чого не можна робити. Совість – це «голос Божий» у душі людини. Коли людина вчиняє по совісті, одержує винагороду – втіху, а коли ні – отримує докори сумління.

Ну, і третій прояв духа – прагнення Бога. Хто б із нас якими благами не володів, усе одно нам хочеться чогось більшого. Ці повсякчасні пошуки свідчать, що в нашого духа є прагнення до чогось вищого. А оскільки ніщо земне не може втамувати цього прагнення, то дух людини не знаходить для себе спокою, доки не здобуде задоволення в Богові, до живого спілкування з Яким дух людський завжди свідомо чи несвідомо прагне.

Тобто дух також впливає на наші емоції, спонукає наше тіло до певних дій?

– Так, він, як і душа, відчуває втіху чи обурення, захоплення чи муки совісті. Марія, зустрівшись із Єлизаветою, сказала: «І зрадів дух Мій у Бозі, Спасі Моїм» (Лк. 1:47). У Новому Завіті яскраво відображено, що головна функція духу людини – спілкування з Богом. Бо в цьому випадку людина каже таємниці Господу, не доступні навіть її власному розуму (1 Кор. 14:2, 14). Спілкування з Богом у дусі приносить духовне знання – одкровення, внутрішнє свідоцтво, упевненість, не з’ясовні розумом: «Дух свідчить духові нашому, що ми – діти Божі» (Рим. 8:16). Дух – це енергія, дар для душі, джерело і виконавець таких духовних явищ, як молитва, радість, любов, мир. Але він не належить людині, вона ним не володіє. Тому дух можна як набути, так і втратити чи відновити. Натомість душа в людині весь час та ж сама.

А от яка роль відводиться серцю? Чи тільки це м’яз, який перекачує кров?

– Цікаве запитання. Бо справді: слово «серце» використовується в Біблії 900 разів. Але тільки зрідка – на позначення органа тіла. А переважно – на означення душі та духу. У Святому Письмі читаємо, що серце є отримувачем знань (Пс. 118:11), думок3 (Мф. 15:19), намірів (Євр. 4:12). Воно любить (Втор. 6:5), ненавидить (Пс. 104:25), радіє (Пс. 103:15), тужить (Єр. 4:19), мучиться (Рим. 9:2). А ще – воно є місцем перебування Духа Святого в людині (Рим. 5:5, 2 Кор . 1:22, Гал. 4:6). Навіть Христос поселяється в серце вірного (Еф. 3:17).

Проте загалом чітко розділити, де в людині дух, душа, серце, що вважати тілесним, а що – нематеріальним, складно. Бо все воно взаємопов’язане і взаємозалежне. Богослови дискутують навіть із того, як правильно трактувати найбільшу3 заповідь, яку сформулював Ісус: «І полюби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всім розумінням твоїм, і всією силою твоєю» (Мк. 12:30). Однак навіть умовний поділ допомагає краще розуміти поведінку людини, її суперечність, суть духовної боротьби та перемоги над спокусами і гріхами.

Дякую, отче, за дуже цікаву бесіду. А всіх, кого зацікавила ця тема, запрошую стати передплатниками газети «ДУХОВНІСТЬ. Як жити довго у здоров’ї та щасті», на сторінках якої ви, отче, кожного місяця розкриваєте дуже важливі для кожного християнина теми.

Як передплатити газету

«Духовність» дивіться

на сторінці «Корисно знати».

Спілкувалася Оксана Бубенщикова

 

Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.

Все про: релігія
В тему

Останні матеріали