І скільки та яких квіток годиться класти в букет «маковійчика»
Історія цього свята сягає ще дохристиянських часів. Адже задовго до хрещення Русі наші предки вважали саме серпень періодом максимального збільшення цілющих властивостей меду, - йдеться у газеті «Твій вибір».
На знак подяки за «солодке золото» господарі несли баночку меду як пожертву Богові. І вірили, що принесені вищим силам дари допоможуть і наступного року зібрати багато меду, а сам він стане цілющим для кожного, хто його споживатиме.
Свяченим маком відганяли відьом
Разом із медом наші предки несли для освячення букети з колосків, польових квітів та головок маку. Кожна рослинка цього букетика, вважали тоді, після освячення набуватиме особливої сили. А відтак – лікуватиме й захищатиме від порчі, злого ока й «темних» людей.
«Маковійчик», як ми дотепер називаємо букети для освячення, формували аж 17 рослин! І кожна рослина в народній традиції мала своє символічне значення. Калина уособлювала красу, любов і продовження роду. Макові голівки – родючість і Боже благословення на врожай. Колоски вівса – достаток. Чорнобривці, рута та календула – здоров′я. Соняшник символізував світло, тепло, надію і віру, м′ята – душевний спокій, ласкавець – сімейну злагоду, буркун – взаєморозуміння, материнка – мужність і силу духу, а полин – примирення та очищення від усього злого.
Хоча сьогодні суворих правил щодо кількості рослин немає, та «правильний» маковійчик повинен містити любисток, деревій, цикорій, волошки, чорнобривці, календулу, полин, м′яту, материнку, колоски вівса та обов′язково – макові голівки. Іноді букет прикрашають яблуками, грушами чи сливами, а перев′язують традиційно червоною стрічкою (її вважали захистом від злого ока).
Після освячення «маковійчик» зазвичай зберігали вдома біля ікон протягом року.
В дохристиянські часи букет сприймали як магічний оберіг. А в наші дні – як добру пам′ять про молитву та Боже благословення. Коли букет висихав, трави іноді заварювали як запашний чай, додавали до купелі або використовували в народному побуті. Існував також красивий звичай: на Благовіщення дівчата вплітали кілька сухих квітів із «маковійчика» у волосся, бажаючи собі здоров′я та жіночої вроди.
Дотепер чимало українців зберігають освячений мак упродовж року. А щоб до них не приходили «темні люди» чи люди з лихими намірами, жіночки посипають поріг своєї домівки смужечкою освяченого насіння.
Не знаю, чи ви в таке вірите, але моя близька родичка розповідала: колись вона працювала із жінкою, яка мала зле око. «Прийде, хвилин п′ять поговорить, піде, а я потім весь день мучуся від нудоти, головного болю, загальної слабкості, – розповідала родичка. – Так тривало доти, доки знайома бабуся не порадила насипати на порозі кабінету межі зі свяченого маку. Я в таке не дуже вірила, але спробувала. І ти знаєш, декілька разів на день та колега поривалася зайти до мене, але тільки підніме ногу зробити крок, як тут же відступає, – свячений мак її не впускав».
Звісно, якби священники про подібне дізналися, то сказали би, що то від лукавого і що гріх сучасним християнам у таке вірити і здійснювати магічні ритуали. Адже все, що окроплене свяченою водою, повинне шануватися, а не висипати на землю й топтатися. До того ж ритуали на кшталт привороту, зняття порчі чи відганяння темних сил Церква називає забобонами, котрі не мають нічого спільного з християнською вірою.
Хрест – від чуми
Насправді ж день 1 серпня, яке в народі називають Медовим спасом чи Спасом на воді, у церковному календарі називається Винесення чесних древ животворчого Хреста Господнього і семи мучеників Маккавеєвих.
В основі цієї дати лежить традиція, у 9 столітті започаткована християнами в місті Константинополь (тепер це місто Стамбул у Туреччині).
Справа в тім, що в давні часи літо було періодом спалаху епідемій (цьому сприяла спекотна погода). Щоб запобігти поширенню хвороб і численним смертям, церковнослужителі аж до свята Успіння Богородиці (15 серпня) проводили Константинополем хресні ходи, під час яких люди молилися та приклонялися перед частинкою дерев′яного хреста, на якому був розіп′ятий Ісус Христос (ще одна частина Древа Господнього зберігалася в Єрусалимі).
Як спомин про цю традицію, дотепер в Україні існує звичай виносити з вівтаря напрестольний хрест, поруч із яким несуть також два світильники. Віряни під час святкової літургії здійснюють триразове поклоніння перед хрестом, а завершується служба помазанням парафіян елеєм.
Крім того, 1 серпня до або після літургії відбувається мале освячення води, меду, а також розпочинається Успенський піст. Він покликаний приготувати душу й тіло до свята Успіння – завершення земного життя Пресвятої Богородиці та її небовзяття.
Втратила сімох синів
А ще на 1 серпня припадає ушанування старозавітних великомучеників Маккавеєвих – сімох братів, які разом зі своєю матір′ю Соломонією відмовилися поклонятися язичницьким богам.
Як оповідає нам Святе Письмо, за непокору цілого сімейства цар наказав улаштувати в Єрусалимі старшому з братів тортури на очах у шести молодших братів та їхньої матері. Така ж доля спіткала і п′ятьох молодших хлопців.
Коли серед живих лишилися тільки Соломонія та її найменший син, цар іще раз перепитав: чи готові вони зректися віри в істинного Бога. Соломонія та її син відмовилися від такого «помилування». І коли всі семеро дітей лежали мертвими, мати стала над ними, підняла до неба руки із вдячною молитвою та померла.
Смерть сімох мучеників, однак, не була марною. Проти царя тоді піднялося повстання, внаслідок якого центральний храм Єрусалиму був звільнений від язичницьких ідолів. Мощі семи мучеників Маккавеєвих дотепер зберігаються у базиліці святого апостола Андрія, розташованій у німецькому місті Кельн. А перед мощами матері Соломонії можна приклонитися в соборі святого Георгія, розташованого в турецькому місті Стамбулі.
До слова, частинку Животворного Хреста в Константинополі (теперішньому Стамбулі) виносили впродовж віків із християнського храму Святої Софії. Багато століть він лишався однією з найвідоміших святинь і до липня 2020-го був упродовж 85 років музеєм. Однак президент Туреччини Реджеп Ердоган наказав «перепрофілювати» церкву на мечеть. Для виконання цього розпорядження лики Богородиці, Ісуса та християнських святих завісили полотном і відтепер у Свято-Софіїському соборі цілодобово проводять мусульманські молитви, хоча доступ туристів до храму відкритий (за умови дотримання в одязі мусульманських традицій).
А Син Божий спасає...
Підсумовуючи тему святкування Маковія, варто наголосити: словом «Спас» (тобто «спаситель», «рятівник») ми називаємо Сина Божого. Адже Він своєю кров′ю спокутував гріхи людства, спас нас від гніву Господнього та подарував шанс на життя вічне після завершення нашого земного шляху. Тож поєднувати слово «медовий» із іменем Спасителя Ісуса Христа – це проявляти або неповагу до Сина Божа, або невігластво щодо значення свята. І для того, щоб такого більше не ставалося, я якраз і розповіла історію свята.
Оксана Бубенщикова
Молитва на Спаса – на сторінці «Корисно знати»
«Нехай воскресне Бог і розвіються вороги Його, і нехай біжать від лиця Його всі ненависники Його. Як щезає дим, нехай щезнуть, як тане віск від лиця вогню, так нехай загинуть біси від лиця тих‚ хто любить Бога і хто з великою відвагою й твердою вірою і довірою до Господа Бога осіняє себе хресним знаменням і в радості промовляє: радуйся‚ Пречесний і Животворчий Хресте Господній, що проганяєш бісів силою розп′ятого на тобі Господа нашого Ісуса Христа, що до пекла зійшов, й подолав силу диявола‚ й дарував нам тебе, Хрест Свій Чесний‚ на прогнання всякого супротивника.
О, Пречесний і Животворчий Хресте Господній, допомагай мені зі Святою Дівою Богородицею й зо всіма святими Небесними Силами завжди, нині, і повсякчас, і навіки-віків. Амінь.
Захисти мене‚ Господи‚ силою Чесного і Животворчого Твого Хреста і ним охорони мене від усякого зла».
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
