Життя

Які таємниці приховують глибини Світязю та від яких хвороб позбавляє озерна вода

Які таємниці приховують глибини Світязю та від яких хвороб позбавляє озерна вода

Озеро Світязь у сучасній Україні ввійшло до переліку семи природних чудес. Хоча про цілющі властивості його води люди знали з давніх-давен.

Про це йдеться на мшпальтах газети "Твій вибір".

Пам’ятаю, в урочищі Гряда місцевий чоловік розповідав, що сюди на оздоровлення тричі на рік приїздить дуже заможний киянин. У чоловіка – псоріаз, шкіра на ногах покривається плямами. Але достатньо столичному гостю пару днів побродити босоніж по світязькій воді, як плями стають малопомітними, і цей ефект триває близько чотирьох місяців. «Казав той дядько, може собі дозволити найдорожчі курорти світу, але від його псоріазу найкраще помагає вода зі Світязю», – не без гордості зауважив тоді мій співрозмовник.

А що це не байка і не перебільшення, підтверджують лабораторні дослідження води з «волинської перлини».

 

Сюди їдуть за омолодженням

За хімічним складом Світязь справді багатий на мікроелементи, що мають лікувальну дію. Зокрема, його вода містить гліцерин. Покриваючи поверхню шкіри, він створює своєрідну оболонку, яка втримує вологу у верхніх шарах епідермісу, захищає від згубного впливу ультрафіолету, сприяє видаленню ороговілих частинок шкіри. Вода з гліцерином висвітлює пігментні плями та веснянки, заживлює тріщини на п’ятках і ліктях.

Вода у Світязі також містить йод, який сприяє швидкому загоєнню ран. Йод у людському організмі необхідний для належної роботи ендокринної системи (зокрема – щитоподібної залози, яка напряму впливає на дітородну функцію жінок та формування здорового потомства). Йод особливо цінний для жителів північних областей України, де в природному середовищі вкрай мало цього мікроелемента, а щоденне споживання йодованої солі вважається життєво необхідним.

Оздоровчий ефект озерної води пояснюється також тим, що Світязь багатий на срібло. Цей хімічний елемент чинить потужну бактерицидну дію, знищує до 650 видів хвороботворних бактерій і, на відміну від антибіотиків, бактерії не можуть виробити стійності до нього.

Під впливом іонів срібла стихають запальні процеси в організмі людини, покращується робота кровотворних органів (кісткового мозку, селезінку, лімфатичні вузли).

А поєднання гліцерину, йоду та срібла в декілька разів збільшує благотворну дію цих хімічних елементів на наш організм.

Комплекс показань мають біла та голуба глина, на яку багаті світязькі береги. Місцеві кажуть, за такою глиною сюди приїжджають навіть із салонів краси.

Справа в тім, що глина багата на мінеральні солі та ряд мікроелементів, які чинять антибактеріальну, дезінфікувальну дії. Маски з глини очищують шкіру, насичують її корисними мікроелементами, сповільнюють старіння, роблять шкіру ніжною та шовковистою.

Після регулярного нанесення масок із глини стають менш помітними розтяжки на шкірі. Завдяки насиченому вмісту мінеральних солей глина покращує стан організму при артриті (але не застосовуйте таких масок у гострій фазі захворювання, бо цим можете лише нашкодити). Максимальний ефект такі процедури дають, якщо змивати глину водою зі Світязю. Але, перш ні використовувати ці природі ліки, проконсультуйтеся зі своїм лікарем.

 

Тут зупинився льодовик

Звідки ж, запитаєте ви, вода й береги Світязю отримали стільки корисних властивостей? Бо озеро саме по собі унікальне.

Як стверджують науковці, перлина Волині наповнилася водою, яка прийшла сюди внаслідок глобального танення льодовиків. Спочатку тут утворилося Геродотове море, що займало територію всього українського та білоруського Полісся. З часом води в морі поменшало. Де вона зійшла, сформувалися болота. А в найбільшій западині з’явилося озеро Світязь.

Цікаво, що за мільйони років вода у Світязі не зникла. Адже водойма – карстового походження: тобто уторилася на місці провалу земної кори, а сам «провал» постійно наповнюється водою із підземних джерел. Ось чому навіть у 40-градусну спеку водойма прогрівається лише на мілині.

Завдяки тому ж таки карстовому походженню дно Світязю слугує своєрідним фільтром, який постійно очищає воду. А тому поверхня водойми не покривається ряскою і не так інтенсивно заростає, як, приміром, рукотворні ставки.

У радянські часи, до речі, Світязю як туристичній перлині загрожувало цілковите знищення. Тодішні «будівники світлого майбутнього» вирішили, що прохолодна вода озера ідеально підходить для охолодження атомних реакторів електростанції. Тож інженери навіть узялися за розробку проєкту зі спорудження енергооб’єкта.

Втім волинську перлину врятували геологи. Дослідивши тутешні ґрунти, вони дійшли висновку: земля не підходить для будівництва АЕС. На тому питання закрилося, а Світязь дотепер лишається найбільшим озером України.

 

Острів кохання

Якщо подивитися на водойму з висоти пташиного польоту, то можна зауважити: озеро продовгастої форми. Його довжина – 9 км 300 м. Ширина – 4 км 800 м. Світязь займає площу  2 тисячі 750 га, це приблизно як 380 футбольних полів.

Мілководдя (до двох метрів глибини) на озері всього 118 га. Найбільшу площу (1060 га) займають глибини у п’ять метрів. Занурення на десять і більше метрів можна проводити на 533 гектарах акваторії. А найнижчу точку дна досі достеменно не дослідили. Адже розташована вона на глибині 58 метрів, що дорівнює будинку на 23 поверхи!

Ну, і кінець нашої екскурсії – втаємничений острова, який розташувався у самісінькому серці Світязю. Щоб заманити сюди туристів, місцеві гіди називають його островом кохання. Колись тут навіть стояла двоповерхова, із симпатичним балкончиком будівля. Її спорудили ще за совєтів. І сюди насолодитися острівним безлюддям прибували компартійні та урядові боси з Луцька, Києва та навіть із Москви!

Місцеві жителі переповідають, що колись на острові гостювали космонавти Юрій Артюхін і Павло Попович, перед ними бував тут академік Павло Тутковський. До речі, він іще наприкінці 19 ст. зафіксував на острові залишки древньої будівлі і припустив, що вона – із часів княжої доби. Подейкують, що коли на Волинь прилітав Микита Хрущов, то і його доставляли на острів показати незайману поліську природу.

Проте сьогодні від компартійної дачі лишилися купа червоної цегли та місце з-під фундаменту. Посеред острова височіють багаторічні дерева та кропива у людський зріст. А справжніми господарями тут почуваються баклани, які добряче виловлюють рибу та вибивають слабших за себе птахів.

Оксана Бубенщикова

Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.

Читайте також
В тему