Матір, що кинула своїх дочок, раптово з'явилася, щоб продати однокімнатну квартиру, в якій жили дівчата. Тепер старша донька, 25-річна Марина, стала бездомною, а її 10-річну сестричку Віку забрали в притулок
«Ти хотіла — ти і рости», — і зникла з життя дочок на десять років
Історія матері, яка кинула напризволяще двох маленьких дочок, шокувала багатьох. В кінці 90-х років непутяща мама залишилася вдовою з восьмирічною дочкою Мариною на руках. Грошей у жінки не було. Але було дві кімнати в трикімнатній квартирі. Недовго думаючи, вона їх продала, вже тоді вперше порушивши права власної дитини. А служба опіки не змогла або не захотіла захистити майнові права дитини. Хоча за законом дівчинці належала половина батьківської квартири, вона залишилася ні з чим: єдиною повноправною власницею нового житла стала мати.
Через деякий час жінка народила ще одну доньку. І вирішила здати... новонароджену в будинок маляти. Залишити дитину вдома матір вмовила старша донька, 14-річна Маринка. Дівчинка навіть не здогадувалася, чим обернеться для неї це прохання. Мати, повернувшись з пологового будинку, сказала: «Ти хотіла — ти і рости», — і зникла з життя дочок на довгих десять років.
Як вони тоді вижили, Марина і досі не розуміє. Чим могли, допомагали бабуся з дідусем, поки були живі. І хрещена мати — рідна сестра мами. Після дев'ятого класу Марина пішла в училище, щоб швидше влаштуватися на роботу. Так і викручувалася: вдень вона вчилася і няньчила сестру, а ночами, залишаючи дитину на родичів, торгувала в кіоску. Дівчатка вижили, не стали жебраками, не зв'язалися з поганими компаніями.
Але все це не завдяки, а всупереч — і мамі, і соціальним службам. Дівчата не отримували ніякої допомоги. Колись Марина просила допомогти їй в оформленні опіки над сестрою, їй відповідали: «Прийдеш, коли тобі виповниться 18 років», «Прийдеш, коли влаштуєшся на офіційну роботу», «Прийдеш пізніше...»
А одного разу дівчині зателефонували і запросили до суду, повідомивши, що на неї подали позов.
— Я здивувалася: «Хто подав на мене позов?», — згадує Марина. — «Ваша мати», — відповіли мені. Через родичів я знайшла матір, і вона заявила: «Нічого з вами не трапиться. Жили без мене десять років і зараз не пропадете. А мені потрібна квартира».
«Якщо сама не підеш з квартири, тебе закопають
і більше не знайдуть»
Першими на захист Марини і Віки стали журналісти. Перед мільйонами телеглядачів жінка розіграла зворушливий спектакль. Впала на коліна, почала просити у дітей пробачення. А потім звинуватила старшу дочку в тому, що саме вона матір вигнала з дому.
— Коли мама вийшла зі студії, відразу ж напилася, — розповідає Марина. — Ми з Вікою боялися повертатися до Харкова одним поїздом з нею. Повернувшись, вона відразу ж пішла скаржитися на нас з сестричкою в органи опіки.
Мама подала позов до суду — нібито для того, щоб суд дозволив їй вселитися в цю квартиру. Але на судові засідання вона не приходить.
Місяць потому Марині подзвонив незнайомий чоловік. Представився Олегом Альбертовичем. Сказав, що потрібно терміново зустрітися і поговорити. «При зустрічі відкрито повідомив, що він — чорний ріелтор і займається «відпрацюванням квартир», а мою квартиру мама вже продала всього за 10 тисяч доларів. У нього є дві тисячі доларів на вирішення питання зі мною і сестрою. Або він віддає їх виконавчій службі, і ті нас виселяють. Або їх заберу я й сама піду з квартири. Тоді її ніхто не буде зламувати і виносити речі. В іншому випадку мене закопають і більше не знайдуть», — розповіла дівчина.
Дівчата не потрібні своїй країні — вирішили дорослі і розумні чиновники
Марина звернулася по допомогу в прокуратуру. Там їй сказали, що у них немає документів, що підтверджують акт купівлі-продажу. Тільки через півтора місяця після продажу квартири дівчині подзвонили з прокуратури і сказали, що отримали підтвердження акту через БТІ. І що тепер вони почали готувати якісь документи, щоб вжити заходів.
«А служба опіки, як тільки дізналася, що мама продала квартиру, відразу ж... забрала мою Віку в притулок. Пояснили, що я не можу отримати над нею опікунство, тому що у мене немає житла. Хоча, коли було житло, вони теж нам не допомагали», — дівчині, яка замінила сестричці матір, довелося зіткнутися з тим, що вони з сестрою не потрібні своїй країні. За них уже все вирішили дорослі і розумні чиновники.
І тільки нещодавно стало відомо, що міська прокуратура звернулася до суду, щоб визнати угоду купівлі-продажу недійсною.
БІЛЬШЕ ВРАЖАЮЧИХ ТА ДУШЕВНИХ ЖИТТЄВИХ ІСТОРІЙ ЧИТАЙТЕ В ГРУПІ «ЖИТТЄВІ ДРАМИ» В FACEBOOK! ЩОБ ПІДПИСАТИСЯ НА НЕЇ — НАТИСНІТЬ ТУТ!
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
