Життя

Люди обходять язичницьке капище, бо бояться наглої смерті

Люди обходять язичницьке капище, бо бояться наглої смерті

Не знаю, як ви, але особисто я вірю в те, що людина мізерно мало знає про наш світ, особливо нематеріальний.

Людство ніби й літає у космос, і пірнає в морські глибини, однак досі не має наукового пояснення таким явищам, як інтуїція, віщі сни, телепатія (вміння читати думки іншого). Вчені не можуть дати наукового пояснення випадкам раптового одужання тяжкохворих чи безпідставного згасання людини, котрій, як кажуть у народі, наслали порчу. А коли на якихось відтинках автошляхів регулярно стаються аварії, то змінити сумну тенденцію вдається після освячення дороги та молебню, — йдеться у публікації в газеті «Твій вибір».

Одним із таких аномальних місць, яке наводить страх на місцевих жителів, є урочище Громовище на Житомирщині.

 ано

Чи були тут монети Римської імперії?

Місцем сили Громовище вважалося ще тисячі років тому. Саме тут, якщо вірити переказам, язичники облаштували колись капище – такий собі храм просто неба. Спорудили його з величезних кам’яних брил. Посередині встановили ідол, якого вважали своїм покровителем. Тут же проводили жертвоприношення і молилися.

У наші дні про існування капища на галявині посеред густого лісу люди не знали. Про це лиш натякала назва найближчого села – Купище. Втім є інформація (щоправда, офіційно не підтверджена), ніби наприкінці минулого століття в урочище приїхала група так званих чорних археологів. Удень молодики щось шукали в лісі, а ввечері приходили до селян і старовинні монети, викопані в лісі, обмінювали на самогон.

Хоча монети не були ні срібні, ні тим паче золоті, однак історичну цінність мідні знахідки мали неабияку. Адже, якщо вірити анонімним джерелам в інтернеті, вік монет був не менше від тисячі років. А самі вони походили з часів Римської імперії та Боспорської держави, яка колись існувала на території Криму. Тож можна припустити, що тисячу років тому заможні люди здолали сотні кілометрів із півдня на північ, аби потрапити на Полісся, опинитися в місці сили та попросити в тутешнього божества виконати котрусь зі своїх потреб.

Подейкують також, нібито минулого століття на території Громовища «білі» археологи провели власні розкопки, відшукали ще більше старовинних монет, виявили статую язичницького божества та обгородили межі древнього капища. Проте сучасні археологи та музейники Житомирщини нічого про ті розкопки не знають.

 

Серед жертв – «чорні» археологи?

Чому ж місцеві люди минають стороною галявину посеред лісу та навіть обгородили її, аби хто з приїжджих не заходив?

Виявляється, той клаптик землі, який називають Громовищем, ніби магнітом притягує блискавки. Старожили оповідають, що тут загинуло під час грози з десяток людей. Одного разу смерть начебто наздогнала відразу трьох жертв! Навіть уже згадуваних «чорних» археологів нібито не минула сумна доля, й одного з них теж убило блискавкою. Товариш привіз загиблого в село, і місцевий лікар констатував, що смерть настала внаслідок електричного розряду.

Натомість працівники тутешньої сільради до таких переказів ставляться скептично: мовляв, були малими, пасли у Громовищі корів і нічого подібного не бачили. Та додають: люди люблять оповідати байки, при цьому ще своїх пару вигадок приплести, а потім уже й не зрозумієш, що правда і що вигадка.

 

Блискавки – то кара Божа?

Утім жителі села Купища (а це всього пару сотень пенсіонерів) не зважають на скептицизм «молодьожі» та навіть готові розповісти, чому у Громовищі, ніби магнітом, притягуються блискавки. Мовляв, колись у тутешньому лісі мав свої володіння дуже багатий пан. Але ще більше, ніж статків, мав той пан злоби. Він знущався над кріпаками, влаштовував їм тортури. І одного разу, коли поміщик катував бідну, але дуже набожну дівчину, Господь не витримав, послав на пана блискавку, і та не лише вбила пана, а й спопелила весь його маєток. Відтоді, мовляв, Бог посилає в цю місцину блискавку, ніби нагадуючи про страшне покарання кожному, хто чинитиме зло іншим людям.

 

Нічну темінь аж до неба пронизує сяйво?

Натомість науковці сприймають таке пояснення як звичайнісінький фольклор. Властивість притягувати блискавку пояснюють тим, що десь на цій галявині під шаром ґрунту існує підземне джерело або потужні поклади металу, які й притягують електричний розряд. А ще вчені додають, що подібних місцин, які мають понижений електричний опір, на планеті чимало, тож не варто, мовляв, із цього робити сенсацію.

Проте місцеві люди дослухаються до вчених лише частково. Кажуть, що, крім регулярного влучання блискавиць, тут спостерігається мерехтіння світла посеред ночі. Буває те світло настільки потужне, що, здається, ніби хто закопав у землю прожектор і світить ним у небо.

 

Не ростуть гриби, а людям стає зле

Ходити до лісу вночі і шукати підтвердження цим словам нема охочих. А от прийти сюди вдень і переконатися в аномальності місцини охочих вистачає.

Хтось, як-от грибники, констатують: загалом у тутешніх лісах грибів дуже багато, та варто зайти на галявину Громовища – ні буйної рослинності, ні грибів там немає. Навіть у людей, які сюди навідуються, погіршується самопочуття, піднімається артеріальний тиск, посилюється пульс. Одне слово, моторошна місцина.

«Ми туди – ні ногою. І вам не совітуємо», – кажуть старожили. Хоча самовпевнена молодь все одно приїжджає сюди в пошуках адреналіну та прямує до древнього капища, яке стільки набачилося на своєму віку…

Ніна Грицюк

БІЛЬШЕ ВРАЖАЮЧИХ ТА ДУШЕВНИХ ЖИТТЄВИХ ІСТОРІЙ ЧИТАЙТЕ В ГРУПІ «ЖИТТЄВІ ДРАМИ»  В FACEBOOK! ЩОБ ПІДПИСАТИСЯ НА НЕЇ — НАТИСНІТЬ ТУТ! 

Друзі! Підписуйтесь на наш канал в Telegram та сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.

Читайте також
Все про: Україна, житомир, містика
В тему