Життя

Коханого, якому пророчили майбутнє вченого, зустріла на ринку з мітлою в руках

Коханого, якому пророчили майбутнє вченого, зустріла на ринку з мітлою в руках

Іринка зустрічалася з Романом з першого курсу інституту. Разом на парах, разом в бібліотеці, разом у парк чи кінотеатр. Тому усі – і друзі, і викладачі – були переконані, що закохані ось-ось одружаться.

Тим більше, що наближався випускний, коли їм, вчорашнім студентам, мали вручити дипломи, — йдеться у публікації в газеті «Твій вибір».

– Ірцю, мені запропонували йти в аспірантуру, – Роман вбіг у кімнату гуртожитку, де жила кохана з подругою, без стуку. – А заодно і роботу на факультеті.

– Як добре! – дівчина радісно заплескала в долоні. – Не даремно наш декан каже, що з тебе буде вчений. Отож, я буду дружиною спершу кандидата наук, тоді доцента, а тоді – й професора…

Однак планам Ірини не судилося здійснитися. Наступного дня Роман поїхав до батьків, аби поділитися з ними радісною звісткою. А заодно і сказати, що вирішив одружитися.

– Що? – сплеснула в долоні його мати. – То ти, замість того, аби вчитися, аби вибитися в люди, вирішив собі на шию ярмо накинути? Чи ти, сину, зовсім здурів? Встигнеш ще женитися. А зараз тобі про науку думати треба. Чи ми з батьком ото даремно працювали, жили рук рвали коло того господарства, на тій землі, аби тоді дати освіту?

До матері підключився і батько. Відтак до столиці Роман повернувся зовсім іншим.

– Що трапилося, Ромчику? – кинулася до нього дівчина. – Ти сам не свій. Може, батьки вже знайшли для тебе іншу наречену?

– Та не шукали вони мені нікого, – гримнув на неї хлопець. – Мати взагалі каже, що мені ще рано женитися.

– Тобто? – Ірина не могла повірити в те, що почула. – Як це рано одружуватися? А спати зі мною не рано було?

– Ну, я ж тебе в ліжко силою не тягнув, – огризнувся Роман, навіть не зауваживши, що після його слів кохана почала плакати. – А тому ніхто нікому нічого не винен.

– А як же наша дитина?

– Яка ще дитина? – голос Романа став холодним і злим. – Нагуляла, а на мене хочеш вчепити своє байстря?

– Ромо, як ти можеш? Ромо! – і, ридаючи, Іринка вибігла з кімнати.

Тим часом юнак і сам швидко зрозумів, що наговорив зайвого. Бо знав, що він був першим чоловіком в Іринки, знав, що вона щиро його кохала. І він її любив. І мріяли обоє, як одружаться, будуть разом. Він кинувся було за нею, та враз зупинився. «Що там вона казала про дитину? – думки ледве встигали одна за одною. – Виходить, вагітна і мріє якнайшвидше одружитися. То я буду батьком? А аспірантура? А майбутнє вченого?»

Він згадав слова матері і батька – і залишився сидіти в кімнаті. А наступного дня, почувши, що Ірина вже забрала диплом і поїхала, радісно зітхнув: не буде отих зайвих розмов, дорікань, звинувачень. Зрештою, його попереду чекає майбутнє видатного вченого, як запевняли декан факультету і мати з батьком.

Минули роки. Одного ранку Олег із дружиною та дітьми саме снідали, коли приїхала мама Ірини.

– Як вчасно ви приїхали, – зять щиро любив свою тещу, тому обняв-поцілував і пішов приготувати їй каву і принести ще одну тарілку та столові прибори. – Моя кохана дружина такі смачні налисники приготувала. Ну прямо як ваші!

– Ну, я відчула аромат налисників і вирішила приїхати на сніданок, – в тон йому відповіла теща, виймаючи з сумок різні пакунки. – А це вам гостинчиків привезла.

Після сніданку Ірина з чоловіком вирішили поїхати на ринок – потрібно було купити дітям на літо обновки.

– А заодно і тобі купимо красиве платтячко, – мовив Олег. – Ти в мене красуня і повинна мати красиві речі.

На ринку було велелюдно. Ірина швидко вибрала речі для дітей, опісля – купила для коханого дві нові модні сорочки, а тоді пішли шукати щось для неї. Олег щиро кохав свою дружину і хотів порадувати її обновками. Він дякував долі за той день, коли зустрів її в парку – заплакану, з червоними очима і у відчаї.

– І чому така красуня плаче? – запитав, підійшовши ближче.

– Вибачте, але це вас не стосується, – відповіла тоді вона і відвернулася.

– Та ні, стосується, – твердо мовив він. – Я не хочу, щоб ви плакали. Можливо, вас хтось образив?

Вже за якихось пів години він усе знав. Про Романа, про те, як він кинув свою кохану вагітною. Про те, що вона буквально за крок від того, аби скоїти самогубство. Тож кинувся її втішати.

– Якщо до другого йде наречена, то ще не відомо, кому пощастило, – перефразував слова пісні. – Я впевнений, що вашому нареченому, який пішов до іншої, точно не пощастить.

А через два місяці вони розписалися. Тож маленька Марічка народилася в повній сім’ї, а родичі навіть казали, що вона така подібна на свого тата Олега. Через три роки лелека приніс маленького Назарка. Ірина почувалася щасливою. І дякувала Богу за Олега, за діточок. Вона все рідше згадувала Романа, хоча інколи й цікаво було – як же склалася його доля. Одногрупниця якось розповіла, що він одружився з донькою проректора, і його кар’єра стрімко пішла вгору.

– Скупилися і тепер поїдемо купимо торт до чаю, – говорив Олег.

– Та ні, мама привезла пиріг, – відповіла Ірина. – Я бачила, як вона виймала з сумки. Ой!

Вона не могла повірити своїм очам. Робота ринку наближалася до завершення, тому ряди стрімко порожніли. Біля прилавків вже активно прибирали двоє чоловіків. В одному із них, який якось мляво розмахував віником, Ірина впізнала Романа.

– Що сталося? – захвилювався Олег.

– Та ні, все гаразд, здалося, – відповіла Ірина. В голові в неї роїлися сотні запитань, відповіді на які вона не знала.

Насправді все виявилося просто. Роман таки дійсно одружився з донькою проректора, який всіляко просував свого зятя. Однак, поки чоловік трудився над науковими працями, його дружина розважалася в клубах. А через декілька років, забравши дітей, виїхала в Ізраїль до коханця. У Романа почалася затяжна депресія, під час якої він став заглядати в чарчину. Згодом втратив роботу, а заодно – і всі перспективи, які йому пророкували в науковому світі.

З часом, щоб мати якусь копійчину на їжу, пішов працювати на ринок. А вечорами часто діставав фото Ірини – і картав себе за те, що власними руками зруйнував своє щастя. Бо ж зрозумів, що тільки вона по-справжньому кохала його.

Ксенія Фірковська

 БІЛЬШЕ ВРАЖАЮЧИХ ТА ДУШЕВНИХ ЖИТТЄВИХ ІСТОРІЙ ЧИТАЙТЕ В ГРУПІ «ЖИТТЄВІ ДРАМИ»  В FACEBOOK! ЩОБ ПІДПИСАТИСЯ НА НЕЇ — НАТИСНІТЬ ТУТ!

Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.

Читайте також
Все про: кохання
В тему

Останні матеріали