Жителька російського Челябінська Ольга Сімонова до 2014 року жодного разу не була в Україні. У неї тут навіть родичів немає, лише друзі-спортсмени. Побачивши ситуацію на власні очі, а не як її подавала російська пропаганда, дівчина вирішила воювати за нашу державу.
«А де ще може служити людина з Челябінська? Звісно, в найбільш бандерівській західняцькій бригаді», – сміється Ольга, йдеться у публікації в газеті «Твій вибір».
Ольга Сімонова здобула звання майстра спорту та кандидата у майстри одразу з кількох видів спорту. Вона професійно займалася контактним карате, джиу-джитсу, рукопашним боєм, спортивним туризмом, скелелазінням, велосипедною їздою, катанням на лижах, сноуборді, а ще займалася бігом і баскетболом.
Відмова від російського громадянства для неї була принциповою
Через постійну зайнятість їй було не до політики, не дивилася вона і телевізора. «Свого часу я стояла на п'єдесталі з прапором Росії і дуже цим пишалася. Але тепер мені соромно за Росію», – каже вона.
Коли у 2014 році росіяни, наче мантру повторювали «Крим наш», дівчину це неабияк розізлило. Під час одного телефонного спілкування з друзями з України, які розповіли їй про початок бойових дій і про перші втрати, Ольга, не вагаючись, зібрала деякі свої речі та купила квиток до Києва.
Близьким вона повідомила, куди їде, не сказала тільки, чому. «Ти більше не повернешся?» – запитали її рідні. «Ні», – відповіла вона, і на тому їхнє спілкування припинилося зовсім…
Молода та амбітна Оля уже 6 років живе та воює за країну, яка стала для неї рідною. Спочатку вона потрапила у волонтерську медичну службу, але це було не її. Адже її фізична підготовка дозволяла дівчині воювати на рівні з чоловіками.
Потім воювала добровольцем, нині вже три роки вона офіційно перебуває на контракті в 24-бригаді ЗСУ імені Короля Данила. Уже отримала українське громадянство. Відмова від російського громадянства для Олі була принциповою.
– Я мріяла потрапити в 93-тю бригаду, але мені не дали відношення, зате дали в 24-ту. Зараз я дуже пишаюся своєю бригадою і командиром. Я часто жартую, коли мене запитують, в якій я бригаді. Кажу, де ще може служити людина з Челябінська? Звісно, в найбільш бандерівській західняцькій бригаді. Тоді всі такі: «Ха-ха, у вас там усі «сурові», – продовжує Ольга.
На запитання, що спонукало її залишити рідну країну та їхати в Україну, відповідає, що хотілося докопатися до правди. І вона виявилася дуже сумною. «Ми тоді не знали, що таке війна в Грузії, війна в Чечні. Це я дізналася уже тут», – з сумом каже військова.
Війна і гороховий суп…
Окрім того, що кожен бій, у який йшла дівчина, міг бути для неї останнім, вона ніколи не боялася. Навпаки, розповідає, що у найнебезпечніші хвилини завжди знаходили з чого посміятися. Навіть коли по них потужно працювала артилерія. Молодь, що тут скажеш!
– Пригадую, був 2015 рік. Ми ховалися в підвалі у Луганському. Селище бомбили, а ми сиділи в погребі однієї хати і роздивлялися закрутки. Хтось щось скаже – і дикий регіт. Ми сидимо у касках, броніках, щоб голова ціла лишилася, якщо засипле. Вийти не могли взагалі.
Сидить хлопець і каже: «Я вилізу». А там гримить, розриви потужні. Ми йому – «Сиди!» А він: «У мене там суп гороховий на плиті. Він же википить!» Тоді він обертається до мене і каже: «Олю, а ви гороховий суп любите?» Я цю фразу запам'ятаю на усе життя, справді.
– А що ж ви йому тоді відповіли?
– Відповіла, якщо виліземо звідси живі, то поїмо. Але гороховий суп я ненавиджу…
За Росію у дівчини думка однозначна. Повертатися туди вона не збирається. Бо її країна – агресор. Однозначною є її позиція і щодо вирішення збройного конфлікту мирним шляхом, як зараз анонсує наша нова влада:
– Усі ми хочемо миру. Але миру без перемоги не буде. На жаль, багато людей не усвідомлюють, що таке мирні договорняки. Це капітуляція. Стільки пройдено, стільки пролито крові, і в усій цій ситуації правда на боці України. То як можна домовлятися? Потрібно перемагати до кінця…
Ірина Бура
БІЛЬШЕ ВРАЖАЮЧИХ ТА ДУШЕВНИХ ЖИТТЄВИХ ІСТОРІЙ ЧИТАЙТЕ В ГРУПІ «ЖИТТЄВІ ДРАМИ» В FACEBOOK! ЩОБ ПІДПИСАТИСЯ НА НЕЇ — НАТИСНІТЬ ТУТ!
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
