Унікальне свято, що виникло після зміни літочислення українці відзначають у ніч з 13 на 14 січня: Старий Новий рік!
Незважаючи на те, що це свято не є офіційним, багато хто з нас любить і шанує цей день.
Історія виникнення свята
Це свято відзначається саме через зміну календарів, а їх за всю історію було дуже багато.
Отже, на початку, якщо вірити Біблії, світ був створений 1 березня 5508 року до н. е. тобто, Новий рік починався навесні, ну і відзначався відповідно.
Далі, під час Константинополя вирішили перерахувати всі ці дати, і вийшло так, що Новий рік почали відзначати 1 вересня, а, створення світу перенесли на 5509 рік.
Коли в Київській Русі основний вірою було язичництво, то Новий рік святкували в день весняного сонцестояння – 22 березня. А ще пізніше, дата Нового року повернулася знову на 1 вересня. Сталося це після прийняття на Русі християнства.
І ось вже наступна календарна зміна була більш звичною для нас. Петро Перший переніс дату святкування Нового року на 1 січня. При цьому, 1699 рік тривав лишень 4 місяці.
У 18-му столітті вся Європа перейшла на григоріанський календар, але не ми. Після цього наш календар почав відставати на 13 діб.
Для скорочення такого розриву в 1918 році Рада народних комісарів видала декрет з розпорядженням перейти на григоріанський календар — сучасне літочислення.
Відтак, 31 січня прийшло на зміну відразу 14 лютого. Так, коли Старий Новий рік опинився в календарі 14 січня, в народі ще відзначають день Святого Василя.
Як святкувати Старий Новий рік
До вечері, як і на Святвечір, сідає вся сім'я. Дуже важливо, щоб одяг цього дня був ретельно випраний та чистий. Тому перед Василем «запирали» Маланку, щоб потім весь рік бути чистим та охайним.
В Україні Старий Новий рік святкують, накриваючи багатий стіл, на якому обов'язково має стояти кутя. Щедрий вечір 13 січня дуже схожий на Святвечір перед Різдвом, проте страви тут вже не пісні: на столі стоять ковбаси, м'ясо, сало, пироги, вареники, млинці та багато іншого.
Перед Василем «приходила» Маланка
Споконвіку традиційно в дні Старого Нового року українці відзначали день Маланки (13 січня) і день Святого Василя (14 січня). Ці свята завжди супроводжувалися народними гуляннями, переодяганнями і ворожіннями.
Серед головних обрядів на Старий Новий рік не можна не відзначити щедрування і водіння кози Маланки. З вечора і до самої ночі компанії щедрувальників ходили по хатах, співали обрядові пісні-щедрівки, танцювали та жартували. Компанію супроводжувала коза Маланка, в яку найчастіше переодягалися молоді хлопці.
Посівання та віншування
Вранці 14 січня в Україні прийнято засівати зерном. Відповідно до цього ритуалу на Старий Новий рік хлопчики і молоді хлопці наповнюють свої рукавиці зерном і засівають спочатку в своєму будинку, потім в хатах хрещених батьків, родичів і сусідів. При цьому засівальники бажають щастя, достатку і врожаю у новому році.
***
Сію, сію, посіваю,
З Новим роком вас вітаю!
Зичу щастя, гаразди,
Щоб не було в вас біди!
Ані вітру на загаті,
Ані сварки в вашій хаті!
Щоби каші все готові
Їли діти все здорові!
Щоби вам була з них втіха,
А на мені – грошей півміха!
Сійся, родися
Жито-пшениця,
Та всяка пашниця!
Знизу коріниста,
Зверху колосиста,
А полі – мед з житом,
А у домі – все з добром!
З Новим роком!
***
Сію, сію, посіваю,
З Новим роком вас вітаю!
Щоб ви Пане Господарю,
були такі чисті,
як наші святки Пречисті.
Щоб були такі красні,
як наше сонце ясне!
Щоб були такі величні,
як наш хліб пшеничний!
***
Сієм, сієм, посіваєм,
Щастя-долі вам бажаєм!
У щасливій вашій хаті,
Щоб ви всі були багаті,
Щоб лежали на столі
Паляниці немалі,
Щоб були у вас ковбаси,
Молоко і сало, й м'ясо,
І млинці, і пиріжки,
І пухнасті пампушки.
Щоб були ви в цій оселі
І щасливі, і веселі!
***
Сієм, вієм, засіваєм,
Зло добром ми задуваєм,
Щоб вам легко все вдавалось,
Ясне сонечко всміхалось,
Щоб завжди у вас на полі
Врожаю було доволі.
Проросте хай ця пшениця,
Хай буяє й колоситься,
Буде хліб хай на столі
І у місті, і в селі!
У деяких регіонах країни вранці 14 січня палять «дідухів» – заздалегідь підготовлені снопи, які на Щедрий вечір стояли в хаті на покуті.
Що не можна робити в свято
Вважалося, що у старий Новий рік у дім не можна першою пускати дівчину, тоді цілий рік вас будуть супроводжувати біди. А якщо ж до хати зайде хлопець, то все буде навпаки.
Так само, в свято краще не проводити жодних фінансових операцій. Особливо в старий Новий рік не можна було давати і брати гроші в борг.
Не можна виносити сміття з хати. Вважається, що тоді ви винесіть всю радість та щастя на цілий рік.
А ще, у свято під забороною було перераховувати копійки. Вважалося, що якщо ви будете цим займатися 14 січня, то будете плакати гіркими сльозами.
Народні прикмети на погоду
Якщо сонце високо зійде, увесь рік буде щасливим, а особливо добрим буде садовий урожай.
Якщо падає м'який сніг — на врожай, а коли тепло, то літо буде дощовим.
Який перший день у Новому Році, такий і рік буде: якщо на Меланії відлига, чекають теплого літа.
З якого боку на Старий Новий рік небо вкрите хмарами, звідти і щастя буде.
Старий Новий рік майже завершує всі зимові свята.
Хоча в народній колядці це лише «Другий празник»,Водохреще – «Третій празник».
"Добрий вечір тобі, пане господарю, радуйся!
Ой радуйся, земле, Син Божий народився!
Застеляйте столи, та все килимами, радуйся!
Ой радуйся, земле, Син Божий народився!
Та кладіть калачі з ярої пшениці, радуйся!
Ой радуйся, земле, Син Божий народився!
Бо прийдуть до тебе три празники в гості, радуйся!
Ой радуйся, земле, Син Божий народився!
А той перший празник – Рождество Христове, радуйся!
Ой радуйся, земле, Син Божий народився!
А той другий празник – Святого Василя, радуйся!
Ой радуйся, земле, Син Божий народився!
А той третій празник – Святе Водохреща, радуйся!
Ой радуйся, земле, Син Божий народився!
Хай святкує з нами вся наша родина, радуйся!
Ой радуйся, земле, Син Божий народився!
Вся наша родина, славна Україна, радуйся!
Ой радуйся, земле, Син Божий народився!".
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
