«Усі дії і кроки нової влади варто вітати, адже ми завжди хотіли змін і плакались, що вони не відбуваються. «Турбо-режим» нової влади почав хвилювати багатьох людей. Але я вважаю, що цього не потрібно боятися, варто сприймати це як нормальний процес, який принесе нам довгоочікувані зміни».
Так вважає Юрій Ройко – депутат Волинської обласної ради на виборчому окрузі № 14, член постійної комісії обласної ради з питань екології, раціонального використання природних ресурсів.
– Щодо реформи децентралізації, яка так затягнулася в часі, із добровільного принципу формування громад має стати примусовий. Що скажете про це?
– Я покладаю на цю адміністративно-територіальну реформу великі надії, особливо в плані фінансової децентралізації, спроможності громад і повноважень, які отримає місцева влада. Але деякі речі починають знову ж таки хвилювати. Сьогоднішня пропозиція ґрунтується на тому, що добровільний принцип формування громад має закінчитися і початися примусовий.
Якщо взяти Польщу, то вона проводила цю реформу, і, до речі, ми багато чого скопіювали саме з польської реформи, 10 років. За цей час були побудовані дороги і електронні сервіси. І в них принцип добровільності був досить відносний, себто – центральна влада довела свою позицію на місця, прийшло широке обговорення цього плану, і з мінімальними корективами він був затверджений.
В нас, згідно з добровільним планом об’єднання, на Волині мало бути 71 ОТГ. Зараз ми пройшли більше від половини шляху – створена 51 громада. І тепер ми бачимо новий план, згідно з яким, на Волині має бути 44 ОТГ і три райони-повіти.
Попри те, що адмінреформа – це найуспішніша реформа, проте має дуже багато недолугостей. Законодавча база, нормативно-правові акти доганяли принцип реформи, тобто ми вже створили щось і по ходу почали думати. Або до уже створеної ОТГ не може приєднатися сільська рада з іншого району. Також у нас дуже великий розрив у фінансовій спроможності громад. Наприклад, Боратинська ОТГ, яка посідає перше місце по фінансових показниках в Україні, передає до держбюджету 33 мільйони реверсних дотацій.
– Ще одне проблемне питання – кількість повітів на Волині…
– Другий етап реформи – укрупнення районів, тобто мають ліквідовуватися діючі райони і разом із ними райради і РДА.
Нам пропонують три повіти: Луцький, Ковельський і Володимир-Волинський.
Ніколи не потрібно ставити коня позаду воза. Спочатку потрібно закінчити адмінреформу, як мінімум, забезпечити дорогами, а після того – інші, зокрема медичну і освітню. А то вже ми нормативи прийняли, за скільки часу маємо хворого довести до лікарні, а бездоріжжя і відсутність медичної техніки цю реформу розбиває вщент. Бо виникає така ситуація, що з віддалених сіл потрібно більше від 200 кілометрів проїхати, аби отримати медичну допомогу або адмінпослуги. Це не правильно.
Тому наша пропозиція була, і вона підтримана теперішніми нашими волинськими нардепами, і є їхнє відповідне звернення до Кабміну і президента про те, що на Волині має бути не менше від чотирьох повітів. І Луцьк взагалі має бути як окремий район.
– Щодо затвердження кількості повітів, чи буде остаточне слово за головою ОДА, якого невдовзі мають призначити?
– Маємо велике сподівання на це.
Однією з найбільших проблем в Україні є дуалізм влади.
Ця ситуація чудесно ілюструвалася у нас в області – у протистоянні обласної ради і обласної адміністрації. Завжди потрібно працювати разом. І я покладаю великі надії на нового голову ОДА, надіюсь, що це буде не «парашутист» якийсь, а волинянин, який розумітиме наші проблеми і налагодить конструктивну роботу облради та адміністрації. І тут голови облради і облдержадміністрації повинні, взявшись за руки, разом їхати до Києва і відстоювати інтереси регіону – разом із нардепами від Волині.
– Чим загрожує призупинення виділення коштів соцеконому для вашого округу?
– Я обирався по 14 виборчому округу на Волині – це Ківерцівський район. Зараз майже 80 відсотків мого округу – це Цуманська ОТГ.
Я завжди вважав і вважаю: головне завдання місцевого депутата від сільської до обласної рад – це задоволення соціально-економічних потреб того округу і тих людей, які його обрали. Ми не маємо вирішувати питань про тарифи, пенсії, зарплати – це не в компетенції обласного депутата, нам потрібно виконувати те, що ми обіцяли своїм виборцям. Які б там політичні бурі не були на рівні Києва, нам, депутатам на місцях, потрібно своє робить.
Я вам скажу відверто, за чотири роки моєї каденції було зроблено немало. І за рахунок залучених коштів і з обласного бюджету, і співфінансування з місцевих бюджетів, і за гроші з державного бюджету так званого соцеконому. Зокрема, вдалося енергомодернізувати школи і дитячі садочки, побудувати дороги, облаштувати освітлення в селах. Але зараз мені важко сказати, як я буду забезпечувати ті плани, які ми вибудували з громадами. Практично за останній час немає перевиконання обласного бюджету.
По-друге, при повній шані до нової влади, мені не до кінця зрозуміла їхня позиція з призупиненням виділення коштів соцеконому. Чомусь соцеконом називають політичним хабарем нардепам. Я не погоджуюсь з цим.
Минулого року вдалося, залучивши ці кошти, фактично відновити 2 дитячі садочки у найвіддаленіших селах Ківерцівського району – Липне і Холоневичі. Садочки там не ремонтувалися з дня заснування, а їм уже по пів століття і вони трималися на чесному слові. По півтора мільйона залучили на кожен з них. І, до речі, в мене на окрузі шість об’єктів закрито саме за рахунок коштів соцеконому. Дійсно, потрібно контролювати використання цих коштів, але зупиняти фінансування не можна.
Повертаючись до Цуманської ОТГ, нині там 13 тисяч населення. До кінця об’єднання буде 22 тисячі. І там навіть не було ЦНАПу. За гроші інфраструктурної субвенції ми вже добудовуємо приміщення. Зробили цікавий проект з ратушою і годинником. Повірте, на здорожчання проекту це вплинуло мінімально, але врешті-решт ми отримаємо естетичного вигляду будівлю.
Але насправді роботи ще не початий край. Але, хай там що, а депутат повинен робити своє.
Розмовляла Ірина Бура
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
