Коли б народні депутати не обговорювали головного кошторису країни на наступний рік, завжди в ньому були «дірки» і проблемні «рядки в бюджеті».
Про це йдеться у газеті «Твій вибір».
Гривня здешевшає
Голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев проаналізував проєкт бюджету на наступний рік, поданий Кабміном до парламенту, і зробив висновок: наступного року ми стикнемося з уповільненням економіки, швидшим зростанням споживчих цін і подальшим знеціненням гривні.
Видання ВВС проаналізувало проєкт майбутнього бюджету країни – і ось які припущення зробило. Вже до кінця нинішнього року ціни зростуть майже на 8%. Для порівняння, наприкінці 2023-го ріст споживчих цін становив близько 5%. А на кінець наступного року споживча інфляція становитиме приблизно 9,5%.
На фоні росту цін наступного року нас очікуватиме нижчий курс гривні. Тож уряд закладає в бюджет розрахунки, за якими долар коштуватиме 45 гривень (нагадаю, цьогорічний бюджет відштовхувався від курсу 40,8 гривні за долар). Щоправда, темпи знецінення гривні будуть майже такими ж, як цього року: 9,3% порівняно з цьогорічними 8,3%.
Обіцяють індексацію
Йдеться у проєкті бюджету і про зростання середньої зарплати в країні. Зараз вона становить 20500 гривень, а наступного року роботодавцям через брак кадрів доведеться заохочувати правників вищою оплатою. Відтак середня зарплата в Україні становитиме понад 24000 гривень на місяць.
А от мінімальну зарплату і прожитковий мінімум піднімати не планують. Бо, мовляв, вона і так зросла 2024-го на 16% і становить 8000 грн на місяць.
Попри це, пенсію обіцяють проіндексувати. А загалом соціальні видатки (зокрема – й виплата пенсій) потягнуть із бюджету найбільше грошей, не враховуючи витрат на оборонку. До прикладу, на медицину та охорону здоров’я планують спрямувати 210 млрд грн, на освіту – майже 170 млрд грн, на пенсії – майже 238 млрд грн і на субсидії – 42,3 млрд грн (причому тут іще не враховане можливе підвищення тарифів, про потребу в якому неодноразово говорилося й цього року).
Звісно, Україна, тим паче в умовах війни, не заробляє стільки грошей, аби покрити всі соціальні видатки. Тож гроші беруться шляхом внутрішніх і зовнішніх запозичень, а також від міжнародних партнерів. Натомість вони все гучніше говорять Україні про необхідність не чекати допомоги від когось, а розраховувати на власні, внутрішні ресурси.
Попри неодноразові попередження, наш державний бюджет і в наступному році буде «критично залежним» від зовнішньої допомоги, каже Данило1 Гетманцев. Потреба у зовнішньому фінансуванні становить 38,4 млрд доларів (майже як цього року), але поки що половина від цієї суми не є гарантованою з боку міжнародних партнерів.
Можливо, тому владі й вигідно, аби долар коштував 45 гривень. Бо тоді при меншій фінансовій допомозі ми все одно зможемо отримати більше гривень із доларових надходжень.
Звідки братимуть гроші?
Але найбільше грошей в нас і наступного року тягнутиме війна.
Видатки на оборону зростуть іще більше. Вони перевищать два трильйони гривень, що становить понад чверть усього українського ВВП і понад половину всіх видатків бюджету.
Більше від половини цих грошей – понад 1,1 трлн грн – має піти на грошове забезпечення і зарплату військовим. Іще понад пів трильйона гривень спрямують на зброю і військову техніку.
Щоб мати такі величезні гроші, податки платитимуть і бізнес, і громадяни. Оскільки економіка в наступному році ще більше сповільниться, то уряд збільшить податки для громадян. І це дозволить додатково залучити до бюджету 126 млрд грн.
Зокрема, військовий збір піднімуть із 1,5% до 5%, що має принести в бюджет додаткові 107,731 млрд грн. Встановлення військового збору для ФОПів І, ІІ, ІІІ та IV груп повинно принести 13,714 млрд грн та юридичних осіб ІІІ групи – 0,9 млрд грн. Іще 3,6 млрд грн планують отримати до бюджету завдяки встановленню щомісячних авансових внесків із податку на прибуток АЗС, а також 0,701 млрд грн – із податку на прибуток банків 25%.
Утім головними доходами бюджету, як і раніше, лишатимуться податок на додану вартість (товарів, вироблених в Україні й за кордоном) та податок на доходи фізичних осіб, який має принести до держбюджету левову частку доходів – понад 150 млрд грн.
Ніна Грицюк
Фото: informator
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
