Поради

Відкриваємо дитячий садок: покрокові інструкції для старту

Відкриваємо дитячий садок: покрокові інструкції для старту

Готуємо приміщення

Приміщення для дитячого садка повинно відповідати цілому ряду вимог, описаних в «Державних будівельних нормах» та загальноприйнятих санітарних правилах. Згідно з ними, в ролі дитячого саду не можуть виступати будинки, біля яких ближче ніж за 50 метрів розташовані автостоянки, гаражі, автостради, заправки та інші екологічно шкідливі об'єкти. У самому приміщенні стеля має бути мінімум в три метри заввишки, підвіконня – мінімум на 60 см вище від підлоги, а більшість вікон має виходити на південь і схід. Підлога повинна мати утеплену основу, а стіни  бути стійкими до вологи.

Підрахуйте, яка площа приміщення вам знадобиться, виходячи з кількості вихованців: для дотримання норм кількість дітей потрібно помножити на шість квадратних метрів. Приміщення у дитсадку також регламентовані: обов'язково наявність окремих роздягальні, спальні та ігрової кімнати.

За законом, ви не можете використовувати вашу квартиру для дитячого садка, оскільки виникнуть проблеми із санепідемстанцією. Орендувати квартиру під дитячий садок у рамках закону теж не вийде: таке можливо лише для квартир з нежитлового фонду. Добре, якщо вам вдасться зняти приватний будинок з власним двором – саме в такому форматі організовані більшість київських приватних дитячих садків. Вартість оренди такого варіанту – від 4 000 до 10 000 гривень на місяць.

Ідеальний варіант приміщення – оренда кімнат в реальному дитсадку, дитячих клубах або палацах творчості. У таких установах всі норми вже дотримані, і візити санепідемстанції не страшні. Як додатковий бонус – оренда таких приміщень, як правило, набагато дешевше, ніж оренда приватного будинку – до 2 000 гривень. Правда, підійде такий варіант лише у разі, якщо ви вибрали старий район міста, де багато колишніх державних садочків.

Полегшити пошуки приміщення вам можуть у відділі комунального майна районної держадміністрації: там не тільки розкажуть про нормативи та інстанціях, в які потрібно буде звернутися, але і можуть підказати, які підходять для приміщення дитсадка зараз вільні.

 

Закуповуємо меблі

Для обстановки вам потрібні дитячі меблі: шафки в роздягальні (близько 200 гривень за штуку), столики (близько 400 гривень), стільці (близько 100 гривень), ліжечка (від 500 гривень). Закуповувати меблі можна безпосередньо у виробника або у приватного майстра – так можна заощадити. При цьому важливо, щоб обстановка була «екологічною» (в ідеалі, добре мати відповідні сертифікати). Крім меблів, вам знадобляться: силіконові подушки та ковдри (краще використовувати саме силікон: він гіпоалергенний і не вбирає пил) – від 50-80 гривень; мінімум два комплекти постільної білизни (від 140 гривень кожен); посуд для дітей, посуд для кухні; фіранки, скатертини; канцтовари і т. д. Нарешті, вам доведеться купити холодильник, можливо, плиту та пральну машинку, мікрохвильову піч.

Як і у випадку з приміщенням, значно спростити справу може оренда майна у державного садка: ліжечок, столиків, стільців, шведської стінки і т. д.

Заощадити можна і на іграшках: використовуючи іграшки друзів і своїх дітей. При цьому вам не треба буде купувати 10 однакових конструкторів для 10-ти малюків: адже принцип успішного виховання малюків свідчить: всі іграшки повинні бути в одному екземплярі, щоб діти навчилися домовлятися один з одним.

 

Наймаємо персонал

У відповідності з нормами, вам знадобиться один член персоналу на кожні четверо триліток. На практиці це виглядає так: групою з 10-ти діток займається одна няня і два дипломованих вихователі. Кожна людина з персоналу повинна пройти медичний огляд і мати відповідну санітарну книжку. Можливо, за ініціативою батьків потрібно буде запрошувати вчителя на заняття дітей іноземною мовою або співом – з погодинною оплатою. На практиці ж вихователями в приватних дитячих садках працюють молоді та всебічно освічені люди, які можуть провести заняття з англійської мови, так і танці або музичний урок. Крім цього, вам треба прибиральниця.

Обов'язково продумайте питання лікарської допомоги малюкам. Спосіб його вирішення необхідно прописати в договорі, який підписують батьки при вступі дитини в садок. Це може бути знайомий авторитетний лікар. Але частіше всього з батьками на етапі договору погоджують виклик приватної карети авторитетної швидкої допомоги  –  у випадку травми дитини або раптової серйозної хвороби. Оплата медичних послуг при цьому лягає на батьків.

 

Організовуємо харчування

Харчування – один з найбільш важливих факторів, у відповідності з яким вибирають дитячий садок. У більшості приватних дитсадків харчування у малюків чотириразове або п'ятиразове. Організовувати приготування їжі потрібно з урахуванням середнього доходу ваших потенційних клієнтів. Як правило, батьки, які можуть дозволити собі віддати дитину в приватний садок, є прихильниками здорового харчування. Це означає, що економити на харчуванні не вийде. У цілому харчування однієї дитини обійдеться вам приблизно 500-1500 гривень щомісяця.

Як правило, при надходженні в приватний дитячий садок клієнтам пропонують заповнити анкету, яка серед іншого включає в себе кілька докладних питань про те, що любить їсти і пити їх малюк. А загальне меню вже розробляється, виходячи з уподобань дітей. У літній час можна запропонувати батькам за окрему плату докуповувати сезонні фрукти в доповнення до основного раціону.

Харчування у дитячому садку може стати великою проблемою для директора через візити санепідемслужби. Варіантів вирішення проблеми декілька. Можна просто не годувати дітей: відкрити садок з відвідуванням не на повний день, а частково, на кілька годин. А можна просто не готувати дітям: зобов'язати батьків давати дітям їжу з собою, і під час обіду діставати їжу з холодильника і розігрівати її.

 

Оформлюємо документи

Щоб відкрити дитячий садок, потрібно створити юридичну особу – ПП, або зареєструватися як фізична особа-підприємець (ФОП) а потім запросити в садок представників районної СЕС, відвідавши їх з усіма документами такими, як:

• свідоцтво про реєстрацію ПП або ФОП;

• договір оренди приміщення (можливо, попросять надати його фото);

• дипломи персоналу;

• санітарні книжки вихователів, нянь, кухарів.

 

Представники СЕС відвідають вашу установу і дадуть (або не дадуть) вам дозвіл на діяльність.

 

Наступний крок – звернення до експертної комісії в районне управління освіти за ліцензією та акредитацією дошкільного закладу» згідно з Наказом Міносвіти № 847 від 24.12.2003 р. Для цього вам знадобляться:

 

• копії установчих документів;

• бізнес-план;

• висновок СЕС;

• дипломи керівника і персоналу садка;

• навчальні програми, за якими будуть займатися діти;

• договір оренди та інші документи, які можуть запросити.

 

Триває «іспит» дошкільної установи від одного до чотирьох місяців, а термін ліцензії – від трьох до 12 років. Перш ніж подавати документи на отримання ліцензії, обов'язково перевірте, чи всім вимогам і нормативам органу управління освітою вони відповідають.

Є ще один спосіб роботи, який дозволяє обійти таку складну систему отримання дозвільної документації. Для цього можна зареєструватися як дитячий клуб або розвиваючий центр, і тоді отримувати ліцензію і дозвіл від СЕС вам не доведеться. Правда, при цьому ви змушені відмовитися від повного дня і приготування їжі для дітей (або ретельно ховати ліжечка та їжу на кухні в разі візиту з контролюючого органу).

 

Продумуємо конкурентні переваги

Чергу в садок, яку треба ставати мало не до народження дитини,  створює оманливе враження, що конкуренція між дитячими установами відсутня. Швидше, конкурують батьки за місце в дитсадку. Однак приватні садки – послуга елітна, для людей з достатком вище від тсереднього (вартість відвідування однією дитиною приватного дитячого садка в столиці обійдеться в 2500-4000 гривень на місяць). Тому тут конкуренція між дошкільними установами все ж таки присутня, і вам доведеться продумувати свої додаткові переваги. Ним може стати, наприклад, замовлення або придбання мікроавтобуса, який увечері розвозитиме дітей по домівках: не у всіх районах міста є приватні садочки, і трапляється, що батьки із задоволенням водили б діток в сусідній район, якби змогли вирішити транспортну проблему.

Все про: Бізнес, Власна справа
В тему