Увесь той час, скільки ми жили під російською окупацією, москва всюди – у фільмах, книгах, анекдотах – зображала українців придуркуватими, п′яними, з вареником у роті.
А знаєте, чому вона так нав′язувала нам комплекс меншовартості? Бо сама була безкультурна, безграмотна, аморальна. І привласнювала здобутки України, аби потім усьому світові брехати про своє неіснуюче «вєлічіє», - йдеться у газеті «Твій вибір».
Та Україна мала й має ким пишатися. Тож сьогодні я розповім вам про українку, яка серед перших у світі почала використовувати променеву терапію в лікуванні раку шийки матки. Звати цю жінку Софія Окуневська.
Єдина лікарка-гінекологиня
Софія Окуневська – наша землячка. Вона народилася в селі Довжанці, що біля Тернополя. Від Луцька чи Рівного туди – якихось 160 км.
У ті часи (а народилася Софія 160 років тому) Тернопільський повіт входив до складу Королівства Галичини і Володимирії Австро-Угорської імперії. Тато – Атанас Окуневський – був священником. Та, коли Софії було п’ять років і померла її мама, Кароліна, тато зрікся сану, у Віденському університеті вивчився на лікаря й переїхав працювати на Буковину. Тим часом Софійку забрала до себе татова сестра.
Тітка Теофілія була дуже набожною. Вона негативно поставилася до того, що брат зрікся сану заради медицини. А от тітчин чоловік, Іван Озаркевич, – повна протилежність. Він хоч і служив священником, та вів активну громадську роботу, був послом Віденського парламенту й Галицького сейму, та й загалом – прогресивною людиною.
Завдяки дядькові Софія познайомилася з такими ж прогресивними людьми. Її передові погляди підтримувала і двоюрідна сестра, Наталія Окуневська (після заміжжя – Кобринська). В той час більшість жінок не вміли ні читати, ні писати. Натомість Софія вивчила навіть латинську мову! Коли тато отримав хорошу посаду лікаря на Буковині, то забрав дочку до себе. І вона у 19 років подалася на курс Львівської академічної гімназії. Через рік успішно склала іспити на атестат зрілості. І це стало сенсацією на всю імперію Австро-Угорську! Адже Софія ввійшла до 13-ки дівчат, які взагалі отримали гімназійний атестат. А в Королівстві Галичини і Володимирії стала першою і єдиною! Що б ви розуміли: тоді всього 40 українок мали середню (!) освіту.
Після такого визнання Софія вирішила піти ще далі й вивчитися на лікарку. Але на той час жінок в Австро-Угорщині ще не приймали до університетів (уявіть!). Тож після безуспішних спроб вступити до вишу Софія поїхала до Швейцарії. І там, у місті Цюриху, 22-річна українка стала студенткою медичного факультету Цюрихського університету. Після захисту дисертації про анемію крові Софія Окуневська не просто здобула ступінь докторки медицини. Вона стала першою жінкою-лікаркою на всю Австро-Угорську імперію! Та ще й першою галичанкою, яка здобула університетську освіту.
Рак шийки матки лікувала новітніми методами
У ті часи до прогресивних жінок ставилися в Україні з пересторогою. Бо ж, мовляв, ламають традиції. Але Софії в цьому плані пощастило. В Цюриху вона познайомилася з прогресивним молодим чоловіком Вацлавом Морачевським, який здобував фах ветеринара.
Попри те, що Вацлав був поляком, він підтримував український рух і критикував польську владу.
У 25 років Софія одружилася з Вацлавом. Подружжя переїхало до Кракова. Намагалися там, у Польщі, організувати лікарську практику. Але через два роки переїхали до Львова.
Щоб підтвердити свій швейцарський диплом, Софія захистила працю «Вплив температури на осмотичний тиск еритроцитів». І після цього почала практикувати у добродійній приватній «Народній лічниці» для бідних, яку очолював її двоюрідний брат.
Щоправда, працювала вона безплатно, аби тільки здобувати практичні навички й лікувати людей. І саме завдяки цій роботі Софія Окуневська стала першою гінекологинею в Галичині.
Паралельно Софія, на той момент – мама двох маленьких дітей, організувала курси для сестер милосердя та акушерок. Уклала словник української медичної термінології. Співініціювала створення першої професійної спілки українських лікарів. Була членом Наукового товариства імені Шевченка. А ще вона першою в усій імперії почала для лікування раку шийки матки застосовувати променеву терапію за методом Марії Склодовської-Кюрі.
Чоловік зрадив, а дочка пішла на суїцид
Рости професійно і водночас бути мамою та дружиною – складно. А тим паче, коли Софія працювала у Львові, а її чоловік – у Карлових Варах (Чехія). Викликів додала й Перша світова війна (1914 – 1917 роки), коли Софія покинула роботу у Львові й лікувала українців в австрійських таборах.
А тим часом її Вацлав… закрутив роман із польською художницею Марією Водзіцькою – аристократкою, молодшою за Софію на 12 років. Коли Софія дізналася про зраду, подала на розлучення й започаткувала власну медичну практику.
Та розкол сім?ї став потрясінням для дітей. Особливо для 21-річної доньки Єви. На той час дівчина навчалася у Швейцарії й могла стати першою українкою-архітекторкою. Але… Єва пішла на самогубство.
Складно уявити, як тяжко батьки пережили втрату дитини. Після похорону Софія майже рік не спілкувалася ні з ким, окрім сина та пацієнтів. А Вацлав Морачевський до кінця життя картав себе за зраду, за трагедію сім′ї. Він більше не знайшов сімейного щастя. Коли опісля переїхав працювати до Львова, то, кажуть, завжди носив із собою часточку праху доньки.
Софії ж повернутися до життя допомогли син Юрій, робота і громадська діяльність. Окуневська була активною учасницею «Українського товариства жінок із вищою освітою», створеному у Львові 1924 року. А ще – врятувала від хвороб стільки людей, що пацієнти називали її Святою Софією.
Проте життя самої жінки обірвалося раптово: розрив апендикса, зараження. Син жив окремо, тож надати допомогу вчасно не було кому. Коли жінку доставили до лікарні, було вже надто пізно. І легендарна українка померла в 61 рік, через сім років після смерті доньки.
На Личаківському кладовищі у Львові є сімейний склеп, де поховані Софія Окуневська та її дочка Єва. Через дев′ять років після похорону мами не стало і сина Юрія (йому було лише 39). Тут же покоїться чоловік-зрадник. 1950 року він помер у Львові у повній самотності. А 2001 року тут знайшла вічний спочинок онучка Софія.
Доля, як бачимо, не завжди була до Окуневської прихильною. Але ця жінка всьому світу показала, які розумні, цілеспрямовані, відважні українки. Були і є сьогодні.
Ніна Грицюк
Фото: wikipedia
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
