10 жовтня ми мали би вітати Ніну Матвієнко із 76-річчям. Але двома днями раніше, 8 жовтня, її не стало. Із натяків колег можна здогадатися, що артистки не стало через онкозахворювання: вона перенесла декілька операцій, однак дива не сталося, і Ніна Митрофанівна померла в лікарні…
Про це йдеться у газеті "Твій вибір".
«У дитинстві я була бита весь час»
Ніна Матвієнко народилася у Неділищі Житомирської області. Вона була п'ятою дитиною в сім'ї, де загалом зростало 11 дітей. Їхнім вихованням більше займалася мама. Тато ж працював на цвинтарі через дорогу.
Дитинство Ніни було важке і через бідність, і через господарство, і через ставлення батьків.
«Я була бита весь час… Доцею, синочками нас дуже рідко називали», – зізнавалася співачка у старих інтерв'ю. Тож нерідко дівчинка втікала світ за очі і мріяла про краще майбутнє.
Врешті становище сім'ї стало настільки скрутним, що в 11 років разом із сестрою Ніну віддали до інтернату. Там один із вихователів карав дівчинку за найменшу провину, годинами тримав у кутку на колінах, загадував виконувати найважчу роботу. Але саме в інтернаті Ніну, яка від мами успадкувала голос і слух, підштовхнули пов'язати життя з музикою.
Після закінчення інтернату дівчина працювала на заводі «Хіммаш» у місті Коростені на Житомирщині. Але музика манила. Тож 1966-го за порадою вчительки Матвієнко записалася до вокальної студії хору імені Верьовки. Через рік почала концертно-гастрольну діяльність. 1968-го стала солісткою.
«Якщо чесно, то в хорі Верьовки мені було важко. Там я співала не у своєму діапазоні, мені було занадто низько, тому дуже кашляла і від того хворіла, – розповідала вона в інтерв'ю. – А от коли пішла в ансамблі – це було те, що я вимріяла, – сольні концерти».
В ті часи виступала не лише в Україні чи Польщі, а й Франції, Канаді. І хоча в репертуарі переважали українські народні пісні, зал аплодував стоячи. Матвієнко також зіграла в теле- та радіовиставах, художніх фільмах, озвучувала науково-популярні фільми, теле- і радіопрограми.
«Якось під час виставки за кордоном я заспівала «Зійшов місяць, зійшов ясний». Люди слухали, затамувавши подих, а один чоловік заплакав, – згадувала народна артистка. – Завжди коли виконую пісні, пригадую своє перше кохання, яке є єдиним у житті і неповторним. Переживаю подумки його знову і знову. І тоді співає моя душа».
Чоловік нічим не помагав
Ніна Матвієнко брала участь у Помаранчевій революції та Євромайдані. Вона нагороджена Орденом княгині Ольги ІІІ ступеня та удостоєна найвищого звання – Герой України.
А ще – мала князівське походження.
«Коли вперше почула про це, перепитала в мами, чи то правда… Вона мене ледь не набила і веліла мовчати. Тоді часи такі були, що нас могли й на сибір вислати. Єдине потім сказала мені, що через двадцять років до мене прийде жінка, яка все скаже. Її слова справдилися, – розповіла в ексклюзивному інтерв'ю для нашої газети Ніна Митрофанівна, розмовляючи з кореспонденткою Жанною Білоцькою. – Багато чого дізнаюся зі своїх снів, у тім числі – і про рід наш. Я є княгиня по духу. А з недавніх пір почала переосмислювати значення «раб Божий». Для себе я усвідомила іншу істину – я не раб, я чадо Господнє, ми усі – Його діти».
Але ні державні нагороди, ні князівське походження не прокладали шляху до сцени. Тож в інтерв'ю для нашої газети співачка зізналася: «Мушу визнати, на виступи нині кличуть усе рідше. А дуже жаль. Бо людям подобається народна пісня – вона йде від серця».
Непросто було Ніні Митрофанівні і в особистому житті. Бо завжди діти і дім – то був виключно її клопіт, а чоловік будував особисту кар'єру, очолював музей Гончара і взагалі не цікавився сімейними питаннями. Якби не дочка Антоніна, він навіть не згадав би про 50-річчя шлюбу з Ніною Матвієнко. Після того Ніна Митрофанівна так образилася на чоловіка, що сказала: «Ми розлучаємося, і хай живе собі, як хоче».
Через нечасті виступи проблемно було співачці втілити і свою давню мрію про облаштування музею пісні в батьківській хатині на Житомирщині: «Поки збираю кошти, але вони йдуть на потреби родини. Бо виступаю мало і заробляю мало. Хтось, може, думає, що маю мільйони. Так, але мільйони вдячних глядачів, не грошей», – розповідала нашим читачам Ніна Митрофанівна.
Не змогла за кордоном, бо там немає краси України
Повномасштабне вторгнення співачка зустріла зі своєю подругою. У подруги в Обухівському районі був будинок на своєрідному підвищенні – як на горбі.
– І літаки попід вікнами, російські та наші, і все інше... Ми бігали у льох, там сиділи, – згадувала артистка. – Але в українців є така риса – коли найважче, вони не панікують, а мужніють, збираються докупи. І це наше щастя, наш вихід із ситуації, – казала Ніна Матвієнко.
На певний час у 2022 році вона поїхала за кордон. Але довго там не змогла: мала внутрішній протест. У інтерв'ю нашій газеті вона ще 2018 року зауважувала: «Я завжди любила і дуже люблю свою Україну. Багато чого довелося пережити: бідність, розпач, біль та інші негаразди. Але жодного разу не хотіла десь виїхати. Бувало таке, що, блукаючи Нью-Йорком під час гастролей, проклинала його вулиці, бо дуже сумувала за домівкою. Ми, українці, є унікальними, і нам треба берегти свою ідентичність, свої традиції, пісні. Навіть таких храмів із позолоченими куполами, як у нас, ніде у світі немає. Як можна хотіти кудись виїхати, коли живеш у такій красі?!»
Так, Ніна Митрофанівна була глибоко віруючою людиною. Старалася жити за Заповідями Божими. Але під час війни таке зло нею опанувало, що через стрес почала лаятися і навіть ходила до священника покаятися в цьому гріху: «На москалів, звичайно, на орків кажу «падлюки, падли». Матюкнулася декілька разів, але пішла покаялася. Батюшка дуже сміявся. Не вірив, що я можу таке казать. Довели ж, правда? Довели!» – розповідала співачка.
Водночас Ніна Матвієнко підтримувала українських захисників, їздила Україною з благодійними концертами. І понад усе вона мріяла зустріти Перемогу, в той день вийти на вулицю, обіймати людей, цілувати і кожному зізнаватися в любові…
Але вірю, що навіть там, на небесах, Ніна Матвієнко розділить із нами щастя Перемоги і стане нашою небесною покровителькою. Бо як інакше, коли її голосом співає душа України…
Ніна Грицюк
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
