В Україні з 10 грудня минулого року набув чинності Закон «Про обмеження обігу пластикових пакетів на території України». Відтак уряд встановив мінімальні роздрібні ціни на так звані «маєчки», які сотнями і тисячами роздавались у супермаркетах. Відтак люди почали задумуватись над тим, чи не варто придбати або пошити торбинки для багаторазового використання, а також над питаннями забруднення навколишнього середовища. Тим часом чимало наших співвітчизників вже давно перейняли досвід зменшення пластику в нашому повсякденні. Однією із них є Людмила Теймуразян, екоактивістка з Полтави.
– Над питанням стосовно екології я серйозно задумалась ще три роки тому, – розповідає пані Людмила. – Якось я подумала, що відро для сміття дуже швидко наповнюється. І це при тому, що наша сім’я – це чоловік, я та дитина. Провівши своєрідний «аудит», я була вражена – практично половину відра займали різноманітні пластикові упаковки, пакетики. І я вирішила, що час змінювати ситуацію. Причому, негайно.
Тепер при покупці фаршу, сала та м’яса жінка все кладе в один пакет. Зрештою, сало з м’ясом не «посваряться» в одному пакеті, а господиня не принесе додому декілька «маєчок», а лише одну. Відтак дуже швидко на власному досвіді переконалась, що суттєво зменшити використання пластику цілком реально.
– Особисто я по-максимуму використовую одноразові пакети, – каже господиня. – І не соромлюсь їх прати. Як-не-як, а все ж менше навантаження на навколишнє середовище. Також, відправляючись за покупками, я заздалегідь продумую, що буду купувати. Відтак беру з собою екосумки, паперові або ж пластикові пакети, лотки з пластику багаторазового використання, скляні банки тощо. Купуючи один огірок чи лимон стікер із вартістю краще приклеїти безпосередньо на овоч чи фрукт. Також ми перестали купувати воду у пластикових пляшках. Тепер для пиття набираємо прямо з-під крана. Купуючи каву в кав’ярні, прошу налити напій у власну кружку. До речі, нині в продажі великий вибір силіконових ємкостей для напоїв.
Екоактивістка звертає увагу на те, що начебто екологічні паперові стаканчики, які дуже популярні в закладах фаст-фудів, насправді зовсім не екологічні. Річ у тім, що при їхньому виготовленні використовують поліетиленову плівку, щоб не витікала рідина.
– Якось я побачила, що залишилось від такої ємкості на смітнику – і була вражена, – каже жінка. – Папір під впливом вологи повністю перегнив, а ось шар поліетилену залишився цілим. А до них додають пластикові кришечки, пластикові трубочки, які в Україні не переробляються.
Екоторбинки нині жінка шиє власноруч з різних обрізків тканин. Відтак вони мають різні розміри та конфігурацію. Щоправда, найбільше подобається лляна і бавовняна тканини.
– Такі ж торбинки шию і як подарунки для друзів, – усміхається жінка. – Нині їх можна побачити в Харкові, Львові та інших містах України. Рідні мене підтримують, а син залюбки читає книги про те, як зберегти довкілля.
Екоактивістка – противниця біорозкладних пакетів, хоча в їхньому складі є спеціальна каталітична суміш, яка пришвидшує процес розкладання пакета. Річ у тім, що такі пакети виготовлені з пластику, який розкладається лише завдяки мікроорганізмам, котрі впливають на елементи природного походження. Відтак компостувати ці пакети треба лише разом з органікою.
– Для цього передусім потрібен відповідний рівень культури людей стосовно сортування і компостування органіки як в приватних господарствах, так і на підприємствах, – переконана пані Людмила. – До речі, варто звертати увагу і на маркування пластикової тари, тобто на спеціальні трикутні значки з цифрами всередині. Цифри від 01 до 05 означають, що виріб піддається вторинній переробці. Приміром, в пет-пляшках з поміткою 01 продають воду, пиво. Пластик з поміткою 06 використовують для виготовлення корпусів телевізорів, дитячих іграшок, при спалюванні виділяє канцерогени. А ось вироби з поміткою 07 взагалі не піддаються переробці. На жаль, в нашій країні не стимулюють переробки пластику. І дуже тішить, що є організації, які займаються просвітницькою діяльністю, створюють цікаві проєкти, спрямовані на захист навколишнього середовища. Приємно, що в нас все більше поширюється рух екоактивістів ZeroWest, що в перекладі означає «нуль відходів». Завдяки їм пластик отримує друге життя, адже його застосовують для виготовлення закладок для книг, побутових лайфхаків тощо.
Ксенія Фірковська
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
