Люди

В’ячеслав Чорновіл і Атена Пашко: чи зможе ще хто так кохати?..

В’ячеслав Чорновіл і Атена Пашко: чи зможе ще хто так кохати?..

Вони народилися з різницею в шість років і перш ніж поєднати долі, пройшли випробування і нещасливими шлюбами, і переслідуваннями КДБ, і навіть тюрмою. Не кожна жінка витримала б розлуку у 15 років і відчуття постійного страху. Не кожен чоловік хотів би, аби дружина на перший план ставила ідею і тільки на другий – сім’ю. Проте вони знайшли себе – В’ячеслав Чорновіл і Атена Пашко…

83 допити і камера смертників

24 грудня 84 роки тому на світ з’явився В’ячеслав Чорновіл. Що хлопчик ростиме розумним, було не складно спрогнозувати. Адже його батьки були сільськими вчителями на Черкащині.

Славко із золотою медаллю закінчив школу. Був серед кращих студентів факультету журналістики Київського університету імені Шевченка. Його кандидатуру схвалили на вступ до аспірантури Київського педінституту. І хтозна, як би далі склалася доля юнака, якби на випускному в університеті він на Володимирській гірці в Києві не дав клятву присвятити себе служінню Україні і не став активним учасником руху шістдесятників – свідомих українців, які не просто мріяли про свободу, а й вимагали її від Москви.

Коли радянська каральна машина почала заковтувати перших «найзухваліших» шістдесятників, Чорновіл сказати своє «Ні» у відповідь на арешти української інтелігенції. Майже миттєво отримав звинувачення в політичному хуліганстві, сувору комсомольську догану та заборону навчатися в аспірантурі. А коли через пів року (на початку 1966-го) відмовився писати доноси і брехливі свідчення на своїх друзів-однодумців, став кримінальним злочинцем і отримав вирок: три місяці виправних робіт із відрахуванням на користь держави 20% зарплати.

Щоб зламати Чорновола, кадебісти влаштували йому 83 допити! Кинули в камеру до смертників. Але така цинічна несправедливість не те що не злякала В’ячеслава – підлила оливи у вогонь його спротиву. І Чорновіл написав просто нечуваної сміливості документальне дослідження під назвою «Правосуддя чи рецидив терору?». А в Парижі  у відповідь на арешти українських шістдесятників з’явився друком збірник Чорновола «Лихо з розуму (портрети 20 «злочинців»)».

Пробачити такому радянська влада не могла. Бо це ж, мовляв, наклеп на «країну щасливих людей». І за правду, яку посмів розповісти Чорновіл, суд на три роки позбавив чоловіка волі.

Щойно звільнившись, В’ячеслав знову «взявся за старе». Разом із однодумцями, серед яких була і його майбутня дружина Атена Пашко, став підпільно видавати журнал «Український вісник». За цей «злочин» 1972-го Чорновола вкотре заарештували. Суд оголосив вирок: шість років позбавлення волі, з яких три – в таборах Якутії. Тільки цього разу, крім розлуки зі свободою та з Україною, В’ячеслав отримав розлуку з коханою жінкою.

Хто ж вона, яка 15 років вірно чекала повернення свого В’ячеслава і яка про свій шлюб із Чорноволом казала: «Мене немає в однині»?..

Розлучилися через любов до України

Атена Пашко народилася 1931-го на Львівщині. Так само, як у В’ячеслава, її батьки були сільськими вчителями. Тато назвав доньку Атеною (Афіна – богиня мудрості у грецькій міфології). А в хрещенні дівчинка отримала ім’я Святомира.

Зростаючи в сім’ї українських патріотів, Атена з 12 років була зв’язковою УПА – передавала до сусіднього села таємні послання повстанців. Із 14 років писала вірші про Українську повстанську армію, які потім, покладені на музику, піднімали бойовий дух руху нескорених.

Батьки хвилювалися за такий патріотизм доньки. Адже при радянській владі любов до України була злочином, за який або висилали до Сибіру, або розстрілювали. Тож мама з татом наполягли, щоб Атена здобула освіту не українського філолога чи історика, а стала інженером-хіміком.

Під час навчання Атена познайомилася з майбутнім чоловіком. У шлюбі з Василем Волицьким народила доньку Ірину. А потім подружжя стало віддалятися. Бо чоловік при радянській владі стрімко пішов кар’єрними сходинами. Натомість дружина вболівала за національну ідею і спілкувалася з такими ж патріотами, як сама. Чоловік наполягав, аби дружина «зав’язала з політикою». А дружина мала власну життєву позицію. І врешті шлюб тріснув.

Після розлучення Атена з донькою переїхала до Львова. Влаштувалася хіміком у лабораторії Львівського університету. В середовищі інтелігенції подружилася із шістдесятниками. А під час однієї з поїздок до Києва познайомилася із Чорноволом.

На той час чоловік уже пережив два розлучення. Мав двох синів від обох шлюбів. Спершу стосунки В’ячеслава й Атени трималися на дружбі та спільних ідеях. Вони видавали підпільний журнал «Український вісник» і під час нібито побачень передавали одне одному аркуші з текстами, які ховали в рукавах одягу. А потім між чоловіком та жінкою спалахнуло таке несамовите почуття, яке було важко втиснути в поняття «любов».

Пішки йшли тайгою, щоб розписатися у вишиванках

Коли В’ячеслава арештували, аби згодом відправити в табори Якутії, закоханим заборонялися побачення. Бо ж, мовляв, не розписані. Майже 6 000 км долаючи до Якутії, Атена мала право лише на кілька хвилин побачити В’ячеслава під ворітьми табору.

Чоловікові дозволялося передавати за колючий дріт лише два листи за місяць. Тому один конверт адресував мамі, а ще один – коханій. Коли В’ячеславу нарешті дозволили одружитися, то з Атеною вони пішки йшли тайгою до місця розпису. Замість весільного вбрання обоє були у вишиванках. А коли урочисто промовили «Так», то на палець нареченій чоловік одягнув старовинний гуцульський перстень.

Кому з них обох було важче в період 15-річної розлуки? Хтозна. Бо хоча В’ячеслав  і був у таборі, та не втрачав жаги до життя. Його невичерпна енергія просто била ключем (за що отримав від КДБ прізвисько «Нєугомонний»). Він знаходив можливість займатися спортом. За три години виконував 8-годинну норму з пошиття рукавиць, а далі займався самоосвітою. Він так щиро вірив, що Україна колись стане незалежною, що навіть тюремні наглядачі стали допускати думку, що рано чи пізно Союз таки розпадеться.

А от Атені, яка лишалася нібито на свободі, було дуже непросто. За нею постійно стежили кадебісти. Сусіди просвердлили дірку в стіні і підслуховували, про що розмовляють Атена з дочкою Іриною. Тож важливою інформацією доводилося обмінюватися записками, які відразу ж спалювали. Коли Атену арештував КДБ і три доби утримував у Львівському СІЗО, вчителі влаштували справжнє цькування Ірині. Пропонували зректися матері, як це колись зробив герой радянської пропаганди Павлик Морозов. А щойно дівчина відмовилася, її виключили з комсомолу й попередили: про вищу освіту хай і не мріє (документів на вступ у «дочки ворога народу» згодом не прийняли ні у Львові, ні в Києві, ні в Горлівці Донецької області, тож Ірина вступила до театрального інституту аж у Росії).

Принижень зазнавала і старенька мама Атени, яка жила з донькою та онукою. Коли кадебісти нагрянули до квартири з обшуком, то змусили колишню вчительку розтуляти рота, аби перевірити, чи вона не ховає за зубами папери із секретною інформацією.

Легше стало аж 1985-го, коли В’ячеслав отримав свободу та сім’я врешті оселилася в одній домівці. Тепер уже подружжя могло разом долати ризики й випробування.

Очоливши РУХ, В’ячеслав Чорновіл став головою Львівської обласної ради. Далі його обрали до парламенту, аби творив Конституцію незалежної України. У Києві лідер РУХу тривалий час жив із Атеною в скромному номері готелю. Коли отримав службове житло, то один із небагатьох відмовився його приватизувати. А коли заявив про намір стати Президентом України і опитування вказали на великий шанс перемогти, то Чорновіл… загинув у ДТП за загадкових обставин.

Після звістки про смерть чоловіка  в Атени Пашко стався інфаркт. Жінка майже втратила зір. А ще більше втратила віру в об’єктивне розслідування аварії та покарання всіх, хто був причетний до загибелі В’ячеслава. Свого чоловіка, друга, однодумця Атена пережила на 12 років. І за кілька днів до 13-х роковин його вбивства жінка покинула цей світ, аби там, на небесах, знову стати поруч із чоловіком, разом із яким вони понад усе любили Україну…

Оксана Бубенщикова

Друзі! Підписуйтесь на наш канал в Telegram та сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.

Все про: Долі, Україна
В тему