Колись Ірина Товстолес із Чернігова могла стати педагогинею. Адже опанувала фах учительки фізики та інформатики.
Та коли вийшла заміж, то 15 років тому разом із чоловіком переїхала до села Криски Чернігівської області. І саме там, шукаючи тиші та спокою, жінка знайшла хобі, яке з часом почало приносити прибуток.
Про це йдеться на шпальтах газети "Твій вибір".
Шити і виготовляти прикраси почала через якість магазинних товарів
– Спочатку це було в’язання іграшок у японській техніці. А якось, коли ми мандрували Венецією, мені в одній із крамниць дуже сподобалися прикраси з бісеру. Щоправда, якість у них була не найкращою. Тож я вирішила: повернуся до України і зроблю щось подібне, тільки більш якісне. Так з’явився комплект із сережок, намиста й браслета. Побачила знайома, попросила і їй зробити щось подібне. Набір зі срібла та натурального каменю настільки сподобався подрузі, що вона стала замовляти ще й ще.
А потім до в’язання іграшок та виготовлення прикрас додалося шиття одягу. Щоправда, і тут не обійшлося без курйозів. Бо спочатку жінка придбала плаття в магазині відомого українського бренду. Випрала – і сукня стала не придатною для носіння. Ірина спробувала повернути товар. А у відповідь на відмову вирішила: значить, пошию сама.
– Перший млинець вийшов, як на мене, глевким, – усміхається, згадуючи, Ірина. – Але та ж подруга, яка замовляла прикраси, запропонувала пошити сукню їй.
Відразу Ірина думала відмовитися. Тим паче, що не мала оверлока. Втім знайома дала оверлок, наполягла на замовленні, чоловік допоміг зшити викройку, яку зробила Ірина (бо в чоловіка всі у сім’ї володіють кравецькими навиками). І так жінка опанувала ще один напрям роботи. Причому виготовляє вона не лише стандартні піжами чи майки, а й шиє вишукану жіночу білизну та оригінальні сукні.
Попри величезний асортимент товарів у магазинах та на інтернет-майданчиках, Ірина приваблює покупців тим, що вони спочатку обирають дизайн, а тоді вона у готовому виробі втілює все озвучене. Ось чому на дитячих кофтинках стільки яскравих портретів із мультиплікаційними героями чи казковими персонажами.
«Коли багато замовлень, допомагає чоловік»
Окрім шиття, Ірина й надалі займається виготовленням прикрас із бісеру та натуральних каменів.
Демонструючи процес виготовлення брошки, жінка розповідає: спочатку треба намалювати ескіз, потім він переноситься на спеціальний цупкий фетр, а далі завдяки фантазії, нитці з голкою та намисту твориться брошка або сережки.
Ну, а відпочиває Ірина зі спицями на нитками – в’яже іграшки, з яких, власне, усе й почалося.
– Встигаю всього багато, бо не витрачаю часу ні на городи, ні на худобу. І ще дуже дякую чоловікові. Він не просто дослухається до моїх порад (ремонт у кухні виконав за моїм дизайном), а й підтримує і навіть допомагає, – зізнається майстриня. – Тож, коли багато замовлень і я не встигаю, сідає за швейну машинку.
На запитання, чи не сумно за містом, подружжя Товстолесів каже:
– Та ви що! Ми як побудемо трохи в місті з його метушнею та шумом, то тільки й думаємо: швидше б уже додому, де довкола тільки природа, а сусіди лише одні та й ті через дорогу.
Але й закриватися у чотирьох стінах домівки подружжя не збирається. У докарантинний період Товстолеси постійно подорожували, побували в багатьох країнах Європи та в Індії. Нині ж більше мандрують усіма куточками України. 2020-го, приміром, побували в Рівному, Луцьку, на Шацьких озерах. А от назавжди залишати Криски у плани Товстолесів не входить.
– Коли я чую, нібито в селі немає роботи і треба з нього втікати, то таке формулювання викликає, як мінімум, подив. Бо насправді роботи в селі – море! Аби тільки хотів її виконувати. Я от не маю ні корови, ні поля, овочі висаджую лише на одній «теплій грядці», та це не заважає мені заробляти гроші, – власним прикладом доводить 37-річна Ірина. – Тим паче, що в добу інтернету немає значення, де ти проживаєш, головне – робити те, що потрібне людям, і вміти його донести до потенційних покупців.
Оксана Бубенщикова
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
