Люди

Був учителем і сільським головою, а на пенсії став українським Страдіварі

Був учителем і сільським головою, а на пенсії став українським Страдіварі
ukrainer

Колись мені важко було повірити в історію римського імператора Діоклетіана, який після 19 років керування державою (ІІ – ІІІ ст. н. е.) добровільно пішов на пенсію, зайнявся овочівництвом, а, коли його попросили повернутися на трон імператора, відповів: «Якби ви бачили, яку брюссельську капусту я виростив, то не приставали б до мене з цими пропозиціями».

Втім і в ХХІ столітті є люди, котрі все життя плекали мрію, а втілити її зуміли саме на пенсії. Отож, знайомтеся – Павло Брижатий. Про це йдеться у газеті «Твій вибір».

Уперше відродити скрипку спробував іще школярем

Він народився на Вінниччині, в селі Ободівка. Там закінчив школу-інтернат. Потім життєва дорога привела до Вінниці, де Павло здобув фах учителя біології. Звідти переїхав на Черкащину, аби в школі села Хацьки викладати біологію та географію. Із 2002-го Павла Брижатого місцева громада двічі обирала сільським головою. І, лише коли Павло вийшов на заслужений відпочинок, його життя заграло новими барвами. Адже він став займатися тим, про що завжди мріяв, та ніяк не наважувався, – майструвати скрипки.

– Уперше думка створити цей музичний інструмент виникла ще під час навчання в інтернаті, – розповів чоловік. – Саме тоді у кабінеті музики я побачив на шафі розбиту скрипку. Тоді, щоправда, як не старався, але відремонтувати й повернути їй звучання не вдалося.

Тривалий час Павло не наважувався знову взятися за музичні інструменти. Тож, беручи до рук дерево, спершу різьбив по ньому, потім виготовляв маски, які досі прикрашають стіни його майстерні. І аж 2018-го руки майстра народили скрипку, яка зазвучала в руках сільської викладачки музики.

– Про те, що почну виготовляти музичні інструменти, знав, іще працюючи сільським головою, – каже чоловік. – Тому завчасно розпочав підбирати матеріал для майбутньої скрипки, із книг місцевої бібліотеки вивчати технологію її виготовлення. Адже деревину для музичного інструмента необхідно висушувати мінімум п’ять, а максимум – 20 років!

Народження скрипки – то цілий ритуал!

Зі слів майстра, аби дерево стало народжувати музику, необхідно мати декілька видів деревини. Міцний клен – для нижньої частини корпусу (деки). Ялина, яка має властивість вібрувати та відбивати звуки, – для верхньої. Часом майстри використовують грушу, із якої виготовляють накладку на гриф. Гриф та підрифник, до котрих кріпляться струни, виробляти треба з червоного або чорного дерева.

А для кілочків, за допомогою яких натягуються струни, знадобиться суха акація. Щось із деревини майстер знаходить у місцевих лісах. Але більшість сировини замовляє з-за кордону.

А ще ж потрібні спеціальні інструменти, точні розрахунки та рисунки, і дуже-дуже багато терпіння. Бо один неточний рух, один трішки змінений нахил різьблення – і деревина трісне.

Коли вже дека готова, то перевірити її на музикальність майстрові допомагають спеціальний шкребок, мікрофон та комп’ютерна програма. Саме вона встановлює висоту звучання дерева.

Навіть лакування скрипки – то цілий ритуал. Аби суміш лаку та олії краще проникла у волокна дерева, майстер втирає її пальцем – як мазь у шкіру. І в результаті скрипка вабить не лише вухо, а й око.

Коли робота – насолода

У колекції Павла Брижатого – майже два десятки скрипок.

Оскільки сам майстер не вміє грати на скрипці, то свої інструменти комусь дарує, комусь обмінює на гроші. Та питання зовсім не в прибутках. Головне – що саме на пенсії, каже чоловік, він зумів звільнитися від рутинної буденності і не працювати – насолоджуватися справою, про яку мріяв із дитинства.

А ще майстер дуже хоче, щоб одна з його скрипок колись опинилася в руках віртуозного українського музиканта Василя Попадюка.

– Навіть якщо інструмент просто буде лежати в колекції скрипаля – то вже буде добре, – каже Павло. – А коли вона ще й зазвучить – то це буде вершина мого щастя!..

Ніна Грицюк

Друзі! Підписуйтесь на наш канал в Telegram та сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.

Читайте також
Все про: вінниця, робота, Україна
В тему