Минула 1279-та доба широкомасштабної збройної агресії рф проти України.
У ніч на 25 серпня (із 19.00 24 серпня) противник 104-ма ударними БпЛА типу Shahed і безпілотниками-імітаторами різних типів із напрямків: Курськ, Шаталово, Орел, Міллерово, Приморсько-Ахтарськ – рф.
Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ та безпілотних систем, мобільні вогневі групи Сил оборони України.
За попередніми даними, станом на 08.00 протиповітряною обороною збито/подавлено 76 ворожих БпЛА типу Shahed і дронів-імітаторів різних типів на півночі та сході країни.
За інформацією Генерального штабу, ситуація на лінії зіткнення залишається напруженою.
російські загарбники продовжують штурмувати позиції українських захисників. Від початку доби зафіксовано 76 бойових зіткнень.
Станом на ранок 25 серпня загальні втрати загарбників склали:
- особового складу – близько 1076940 (+870) осіб
- танків – 11130 (+1) од
- бойових броньованих машин – 23175 (+8) од
- артилерійських систем – 31946 (+48) од
- РСЗВ – 1472 (+0) од
- засоби ППО – 1211 (+0) од
- літаків – 422 (+0) од
- гелікоптерів – 340 (+0)
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 53347 (+291)
- крилаті ракети – 3598 (+0)
- кораблі / катери – 28 (+0)
- підводні човни – 1 (+0)
- автомобільна техніка та автоцистерни – 59672 (+79)
- спеціальна техніка – 3948 (+4) од.
Увечері 24 серпня на російському телебаченні в кількох регіонах рф було продемонстровано відеоролик про справжні втрати армії росії у війні проти України та інші "здобутки" держави-агресора.
Місцевим кіберпартизанам вдалося "хакнути" російського провайдера "№3" і вивести на телеекрани росіян "несанкціоноване" відео про реальні результати війни росії проти України відразу на 116 телеканалах.
Крім того, кіберактивістам вдалося заблокувати доступ адміністраторів провайдера до серверів, аби тим було складніше перервати трансляцію "партизанського" відео.
Зазначається, що в результаті щонайменше 50 тисяч абонентів із Москви та інших регіонів росії понад три години поспіль споглядали вибухи російських НПЗ та безкраї краєвиди поховань російських солдатів у вечірній прайм-тайм на власних телеекранах.
Для тих, хто не користується цифровим телебаченням, трансляція ролику додатково була забезпечена через додатки сервісів Apple Store, Google Play та Smart TV, а також на інших кабельних мережах.
СИТУАЦІЯ В УКРАЇНІ:
- Володимир Зеленський під час зустрічі з міністром фінансів та віце-канцлером уряду Німеччини Ларсом Клінгбейлем наголосив, що заяви рф про те, що вони готові не захоплювати далі Україну, не є поступками.
«Що стосується поступок росії, мені про це невідомо. Я не вважаю, ті речі, які лунали з російської сторони, що вони готові не захоплювати далі Україну – є поступки. Я не вважаю, що поступками є те, що вони пропонують нам виходити з території, які росія не контролює».
Президент зауважив, що навіть діалог про це – поза міжнародним правом.
Окрім того, Зеленський додав, що терміни зустрічі лідерів залежать виключно від російської сторони, а також від США.
«Бо саме Сполучені Штати Америки запропонували, нагадаю – 7 березня, припинення вогню. Ми це підтримали».
Президент заявив, що Україна прагне отримувати від союзників щонайменше 1 млрд доларів на місяць на закупівлю американської зброї для ведення війни проти росії.
Цю заяву він зробив під час спільної пресконференції в Києві з прем'єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Сторе.
«Ми сьогодні говорили про наше виробництво дронів, спільні можливості із партнерами, інвестиції зараз можуть допомогти не лише фізично, але й примусом росії до завершення цієї війни».
Володимир Зеленський також наголосив, що з метою зриву підготовки до опалювального сезону рф завдає ударів по українській енергетичній інфраструктурі, що стосується не тільки генерації електрики, але й видобутку природного газу.
«росія намагається зірвати нашу підготовку до зими, завдає ударів по нашій енергетичній інфраструктурі. Причому це стосується не тільки генерації електрики, генерації тепла, але й видобутку нашого природного газу. Тому ми надзвичайно цінуємо допомогу, яку Норвегія надає Україні саме для закупівлі газу. Прямо допомагає захищати життя».
Глава держави зазначив, що минулої зими щонайменше мільйон українських сімей "були з теплом" завдяки співпраці України з Норвегією.
«Цього року виклики також значні. Вже є рішення Норвегії щодо підтримки наших закупівель газу. І дуже розраховуємо на наступні кроки Норвегії», – додав президент.
- Міністерство соціальної політики, сім'ї та єдності повідомляє, що до Дня незалежності України була передбачена разова допомога для понад 962 тис. українців з числа ветеранів війни та тих, хто має особливі заслуги перед Батьківщиною.
Загальна сума виплат становить понад 1,1 млрд грн.
Відповідно до чинного законодавства, цього року ці виплати у розмірах від 450 грн до 3 100 грн були передбачені для майже мільйона українців.
Зокрема люди з інвалідністю внаслідок війни, отримають:
- І група інвалідності - 3,1 тис. грн;
- ІІ група - 2,9 тис. грн;
- ІІІ група - 2,7 тис. грн.
Учасники бойових дій та постраждалі учасники Революції Гідності отримають 1 тис. грн. Таку саму суму отримають колишні неповнолітні в'язні концтаборів або гетто.
Разову грошову допомогу в розмірі 450 грн нададуть українцям, які брали участь у війні з націонал-соціалістичним режимом, пройшли через концтабори або гетто, працювали на примусових роботах.
- Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга відреагував на слова очільника угорського МЗС Петера Сіярто, який закликав президента Володимира Зеленського "припинити погрози Угорщині" у зв’язку з ситуацією навколо нафтопроводу "Дружба".
«Я відповім на угорський манер. Не треба вказувати українському президенту, що йому робити, що говорити і коли. Він президент України, а не Угорщини. Енергетична безпека Угорщини у ваших власних руках. Диверсифікуйтесь і станьте незалежними від росії, як решта Європи».
- Міністерство цифрової трансформації пропонує стартапам долучитися до конкурсу та залучити до 3 тис. фунтів стерлінгів на розвиток рішення для розмінування.
«UK Ukraine TechBridge і Sikorsky Innovation Challenge запускають конкурс Innovation for Humanitarian Demining, щоб підтримати українські команди, які створюють інновації для гуманітарного розмінування. Три найкращі команди отримають гранти на розвиток власних технологій – £3 000, £2 000, £1 000».
У міністерстві додали, що учасники конкурсу отримають:
- співпрацю з провідними експертами й операторами розмінування;
- інвестиції та партнерства з британськими компаніями;
- менторську підтримку;
- шанс упровадити розробку в реальні проєкти.
- Міністерство закордонних справ України засудило участь американського режисера Вуді Аллена у московському міжнародному тижні кіно.
«МЗС України рішуче засуджує участь американського режисера Вуді Аллена у Московському міжнародному тижні кіно. Це – ганьба та образа жертви українських акторів і кінематографістів, яких було вбито чи поранено російськими воєнними злочинцями під час агресії рф проти України. Беручи участь у фестивалі, що об’єднує прихильників та рупорів путіна, Аллен свідомо заплющує очі на звірства, які росія чинить в Україні щодня вже протягом 11 років».
- Протягом минулого тижня показник добового вивантаження вагонів із зерном в портах Великої Одеси збільшився на 77 вагонів і становив 125 одиниць за добу.
За словами заступника директора департаменту технології перевезень та комерційної роботи АТ "Укрзалізниця" Валерія Ткачова, кількість вагонів із зерном, що рухаються в напрямку одеських портів збільшилась на 638 одиниць за добу.
Нині цей показник складає 5992 одиниць. Середньодобовий показник вивантаження зерна збільшився на 18 вагонів, до 1245 вагонів за добу.
Водночас, кількість вагонів із зерном, що рухаються до портів Дунаю, за тиждень зменшилася на 97 одиниць, до 77 одиниць. Середньодобовий показник вивантаження зерна збільшився на 5 одиниць і становить 61 вагон за добу.
- З 1 вересня громади зможуть подавати заявки на фінансування проєктів з відновлення за кошти Державного фонду регіонального розвитку (ДФРР).
Про це повідомляє Міністерство розвитку громад і територій України.
«Цьогоріч держбюджетом передбачено 1 мільярд гривень на такі проєкти. ДФРР відновив свою роботу після трирічної перерви, пов'язаної з повномасштабною війною… Наш пріоритет — це прифронтові громади, але отримати підтримку зможуть і інші регіони. Ми прагнемо зробити процес відбору проєктів максимально відкритим та прозорим, аби кошти були використані ефективно для відбудови наших громад», - сказав заступник Міністра розвитку громад і територій Олексій Рябикін.
Державний фонд регіонального розвитку (ДФРР) — це спеціальний фонд, з якого держава виділяє кошти для розвитку регіонів. Ці гроші йдуть на реалізацію інфраструктурних проєктів, які допомагають громадам та регіонам у відбудові.
Реалізація проєктів відбуватиметься в рамках перехідної моделі управління публічними інвестиціями. Громади, що не перебувають на територіях активних бойових дій, можуть подавати заявки з 1 по 10 вересня через цифрову платформу DREAM. Це єдиний банк проєктів і програм на державному, регіональному та місцевому рівнях, і дозволяє відстежувати статуси впровадження.
Вартість поданих проєктів не має перевищувати 50 млн грн, і вони мають бути реалізовані до кінця 2025 року. Кошти, які виділятимуться громадам Державним фондом регіонального розвитку, передаватимуться як субвенція. Якщо громада не встигне використати цю субвенцію протягом року, то вона може бути повернена до державного бюджету.
«Наразі у системі уже зареєстровано кілька тисяч проєктів громад, які потенційно підпадають під вказану субвенцію. Після 10 вересня, коли завершиться процес подачі нових заявок, розпочнеться процес відбору проєктів для фінансування. Він є прозорим і підзвітним, до нього активно долучаються громади та регіони».
Мінрозвитку вже продемонструвало цей підхід у відборі проєктів в рамках програми відновлення України, де було розподілено 100 млн євро.
Щоб отримати фінансування проєкту, громадам потрібно виконати чотири основні умови при підготовці заявки. Проєкт має відповідати загальній стратегії розвитку регіонів, а об'єкт, який планується до відбудови, повинен належати державі чи громаді. Проєктна документація має відповідати вимогам. Також важливо, аби місцевим бюджетом можна було покрити принаймні 10% вартості проєкту.
«Відповідно до Бюджетної декларації на 2026–2028 роки, із наступного року у ДФРР закладено 90 млрд грн на три роки: по 30 млрд грн на рік. Відтак, доцільне, прозоре і підзвітне використання коштів ДФРР цьогоріч є своєрідним пілотним процесом і підготовкою до активної роботи з публічними інвестиціями уже за кілька місяців", – повідомляє міністерство.
СИТУАЦІЯ В РОСІЇ:
- Банк росії розробляє заходи на випадок погіршення фінансового стану російських банків, які у 2025 році зіткнулися з різким зростанням прострочення за кредитами та падінням прибутків.
Як повідомляє Інтерфакс, для банків, чиї фінансові показники підуть у стресову зону, можуть бути введені директивні обмеження на бонуси менеджменту.
Крім того, банкірів, чиї банки зіткнулися із фінансовими проблемами, можуть зобов'язати повертати вже отримані бонуси (clawback). Це потрібно, щоб "підвищити зацікавленість менеджменту у підтримці фінансової стійкості банків", - пояснює ЦБ.
Також регулятор готує заходи на випадок можливого різкого відтоку клієнтської валюти з банків: кредитним організаціям може бути обмежений розмір стресової валютної позиції.
Поки що російська банківська система працює у плюс, проте майже половина банків із першої сотні зіткнулися з падінням прибутків або збільшили збитки.
На росію може чекати повноцінна банківська криза, стверджують джерела Bloomberg із числа банкірів. За їхніми словами, низці банків може бути потрібна допомога від держави — у вигляді грошових вливань у капітал.
- В Курильському районі, що на Курильських островах і входить до Сахалінської області росії, зупинили продаж бензину АІ-92 для населення.
«Зараз продаж бензину АІ-92 для населення тимчасово припинено – весь запас необхідний для спецтранспорту», – заявив очільник Курильського округу Костянтин Істомін.
Також він додав, що 25 серпня після обіду розвантажать нову партію бензину, про продаж якого повідомлять додатково.
- Топ-менеджерів російських нафтових компаній вдруге за останні два тижні викликали на нараду в уряд через дефіцит бензину, який охопив регіони від Криму до Курильських островів.
Попередня нарада з нафтовиками відбулася 14 серпня — невдовзі після того, як оптові ціни на бензин встановили історичні рекорди. Але з того часу ситуація лише погіршилася: Аі-92 та Аі-95 на біржі переписали абсолютні максимуми – 72,6 тисячі рублів за тонну та 82,2 тисячі рублів за тонну відповідно, а під удари дронів потрапили ще як мінімум три нафтозаводи. Волгоградський зупинився 15 серпня, Сизранський НПЗ - 18 серпня, а 21 серпня загорівся Новошахтинський НПЗ.
Як мінімум чотири регіони зіткнулися з нестачею бензину: по талонах почали продавати паливо на АЗС Криму та Забайкалля, у Примор'ї до заправок стали вишиковуватися багатогодинні черги.
- Перед початком нового навчального року росіяни взяли рекордну кількість мікропозик на підготовку дітей до школи. У липні-серпні на освітні цілі було видано 4,6% всіх позик «до зарплати», йдеться у дослідженні фінансової онлайн-платформи WEBBANKIR.
Для порівняння: у ті самі місяці 2024 року показник становив 3,3%, а ще роком раніше – 2,6%. При цьому, згідно з даними Центробанку, повна вартість мікропозики без застави на суму до 30 тис. руб. та строком на один місяць становить 288% річних.
Також, як показало дослідження, клієнти мікрофінансових організацій почали раніше готуватися до нового навчального року. Аналітики вважають, що зміщення попиту на ранній період пов'язане з бажанням людей заощадити, оскільки шкільні товари дорожчають до кінця серпня.
Згідно з підрахунками Superjob, з 2019 року витрати на збори дитини до школи зросли у півтора-два рази.
МІЖНАРОДНА ПІДТРИМКА
- Німеччина зобов'язалась надавати Україні дев'ять мільярдів євро щорічно протягом найближчих років. Про це сказав віцеканцлер ФРН Ларс Клінгбайль на зустрічі з Президентом України Володимиром Зеленським.
«Як міністр фінансів, я наголосив, і це також було погоджено Федеральним урядом, що ми зобов'язуємося підтримувати Україну в найближчі роки, витрачаючи 9 мільярдів євро щорічно».
Також він сказав, що путін повинен усвідомлювати, що підтримка Німеччиною України не ослабне.
- Норвегія виділить близько 8,5 млрд доларів для підтримки України у 2026 році. Про це сказав прем’єр-міністр країни Йонас Гар Стьоре.
Він запевнив, що його країна й надалі на високому рівні підтримуватиме Україну у її обороні проти росії.
«Ця сума (близько 8,5 млрд доларів) до виділення в рамках програми Нансена буде запропонована парламенту. Сподіваюсь, ми зможемо утримати цей рівень підтримки. Такою була пропозиція уряду».
Цьогоріч програма Нансена для України склала 85 млрд норвезьких крон. Уряд Стьоре повинен подати проєкт держбюджету до парламентських виборів в країні, які заплановані на вересень.
«Коли збереться парламент нового скликання, ми запросимо партії обговорити пропозицію уряду щодо структури підтримки», – заявив прем'єр.
Більша частина коштів буде виділена на військове обладнання для українських Сил оборони.
- Міністр оборони України Денис Шмигаль після зустрічі з румунським міністром оборони Лівіу-Іонуцом Моштяну повідомив, що Румунія найближчим часом передасть Україні черговий, вже 23-й за рахунком пакет військової допомоги.
Глава Міноборони подякував за непохитну підтримку Румунії за ключовими напрямками.
«Країна вже надала Україні 22 пакети військової допомоги, а найближчим часом наші воїни отримають 23-й».
Румунія продовжує тренування українських пілотів F-16 та робить інші суттєві внески у формування нашого протиповітряного щита. На зустрічі сторони домовились посилити координацію між повітряними силами оборони.
«Сфокусувалися на розвитку промислової кооперації. Пріоритет – виробництво: дронів-перехоплювачів, FPV-дронів, далекобійних дронів», – повідомив Шмигаль.
Обидва міністри також обговорили можливість використання механізму SAFE для запуску спільних проєктів з обміну технологіями та запуску українського виробництва у Румунії, а також долучення Румунії до ініціативи PURL, що забезпечує українських воїнів американською зброєю.
- Україна та Литва спільно виготовлятимуть оборонну продукцію. Про це повідомляє Міністерство оборони України.
Відповідний Лист про наміри щодо спільного виробництва оборонної продукції у Литві та Україні підписали у Києві міністр оборони України Денис Шмигаль та міністерка національної оборони Литви Довілє Шакалєне.
«Разом фокусуємося на запуску спільних виробництв, зокрема зі створення далекобійних безпілотників. Обговорили конкретні перспективи промислової співпраці, які відкриваються завдяки Листу про наміри. Документ створює нові можливості для запуску спільних підприємств, розбудови українських компаній у Литві та обміну технологіями», – сказав Денис Шмигаль.
У Міноборони акцентували, що Литва продовжить спрямовувати 0,25% свого ВВП на військову допомогу Україні до 2027 року. За словами міністра, це сильний сигнал довготривалої підтримки наших воїнів.
- Спецпосланець президента США Кіт Келлог заявив, що дипломатична робота над гарантіями безпеки для України триває і є дуже складною.
Він відзначив у цьому контексті зустріч американського президента Дональда Трампа з путіним на Алясці, а також зустріч із лідерами європейських держав в Овальному кабінеті.
«Ви бачите, як швидко просувається процес, над яким ми працюємо, і він просувається дуже, дуже швидко. Ми сподіваємося досягти такого стану, коли в найближчому майбутньому ми отримаємо, за браком кращого терміна, гарантії безпеки. Це робота, яка ще триває».
Спецпосланець президента США відзначив дуже великі втрати у триваючій війні і наголосив на необхідності "покласти цьому край".
«Ви хочете довести це до кінця, до справедливого, розумного кінця в майбутньому. І сподіваюся, що через рік, у наступний День Незалежності, 35-ту річницю України, наступний молитовний сніданок, ймовірно, відбудеться вже після цього. Все буде інакше, Україна буде іншою країною, коли ми будемо проводити його наступного разу. І будь-яка роль, яку я можу зіграти або яку ми всі можемо зіграти, я вважаю дуже, дуже важливою», – зазначив Келлог.
Цього ж дня президент Володимир Зеленський анонсував зустріч української та американської команд в кінці поточного тижня для обговорення можливості майбутніх переговорів між Україною та рф.
- Президент Фінляндії Александр Стубб переконаний, що у теперішніх переговорах про завершення війни росія навмисне висуває вимоги, які неможливо прийняти.
За словами фінського президента, кремль веде "типову російську тактику переговорів".
«Спочатку ти говориш одне (неприйнятне), а потім починаєш відступати. Так відбувається завжди».
Виступаючи в ефірі американського каналу, Стубб підкреслив, що для американської аудиторії дуже важливо зрозуміти, у чому полягають територіальні вимоги рф.
«Якщо взяти те, що путін вимагає від України, і порівняти це зі США, то це трохи схоже на те, якби США віддали Флориду, Джорджію, Південну Кароліну, Північну Кароліну, Вірджинію, навіть Меріленд і створили якусь супермагістраль, через яку можна атакувати Нью-Йорк. Тож це практично неможливо. Він це знає, але продовжує вимагати цього», – сказав фінський президент.
Стубб також вказав на те, що росія з 2014 року намагається захопити весь Донбас і досі не змогла цього зробити.
«Він (путін) контролює 75% (Донбасу), але на це пішло 12 років, і 50% було захоплено одразу на початку. Тож просування відбувається дуже повільно», – підкреслив президент Фінляндії.
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
