Є тут щось таке, що словами не передати... Так добре... Так легко і спокійно... Місце сили, де навіть хмари – наче ангели...
За давніми переказами, у цьому намоленому місці являлася людям сама Богородиця!.. І сьогодні ми з вами побуваємо у Манявському скиті, що на Івано-Франківщині. Про це йдеться у газеті «Твій вибір».
Український Афон і 200 ангелів, у тілі проживаючих
Ще тільки підходжу до цього святого місця, а вже розумію, чому саме його у 13 столітті обрали монахи для заснування Божої обителі. Бо розташувався скит поміж мальовничих гір, пташиного співу, кришталево чистої води. А над головою небо – наче купол храму.
Коли через постійні ворожі набіги вже несила було ченцям жити у східніших регіонах України, вони 1608 року перемістилися сюди, сховавшись поміж Карпат.
Засновником Манявської обителі став Іов Княгиницький, монах-аскет, який прийшов зі святої гори Афон. Разом із ченцями Іваном Вишенським і Захарією Копистенським він сформував чернечу громаду, яка дотримувалася найсуворішого уставу святителя Василія Великого. Ось чому цю святу обитель дотепер називають Українським Афоном, і ще в 16 ст. митрополит Київський, Галицький і всієї Русі Петро (Могила) писав про скит: «Піди на Покуття, де двісті ангелів, у тілі проживаючих, образ життя Божого проводять», маючи на увазі 200 монахів святої обителі.
Оскільки й сюди добиралися з набігами турки й татари, то сам скит був обнесений кам’яними мурами й мав три сторожові вежі. Коли раптом ворог сюди наближався, то всі довколишні жителі саме у Манявській обителі пересиджували небезпеку.
А в мирні часи скит був осередком освіти, культури, мистецтва. Тут діяла велика бібліотека і творив видатний український живописець Йов Кондзелевич. Іконостас, ним створений, майже 100 років зберігається в Національному музеї імені Андрея Шептицького у Львові.
У скиті себе похоронити заповів гетьман Іван Виговський
Щоправда, окупанти – спершу австрійські, а потім – радянські – закрили святиню й полишили на повільну смерть. Лише зі здобуттям Україною незалежності Божу обитель, на той час уже напівзруйновану, віряни почали відновлювати.
Із травня 1998 року тут почав діяти Манявський Хресто-Воздвиженський чоловічий монастир. Сюди, на Український Афон, приїжджали президенти Леонід Кучма й Віктор Ющенко. А в лютому 2019-го саме до цієї святої обителі привезли Томос про автокефалію Православної церкви України, й участь у подячному молебні взяли предстоятель ПЦУ, Блаженнійший Епіфаній, та п’ятий Президент України Петро Порошенко.
Дотепер на території скиту можна побачити монастирську вежу-скарбницю, храм святих Бориса та Гліба, підземну церкву архистратига Михаїла.
На думку вчених, саме у Манявському скиті знайшов вічний спокій гетьман Іван Виговський, і похоронити його саме тут гетьман заповідав іще за життя. Нині ж про цього діяча, який іще в 17 ст. намагався вирвати Україну з «обіймів» московського царства, нагадує погруддя гетьмана, встановлене на території скиту.
Так само не забувають у Манявській обителі про засновника скиту – Іова Княгиницького, надгробна плита якого лишилася тут як цінний експонат. До слова, 2004 року засновники Манявського Хресто-Воздвиженського монастиря – преподобні Іов Княгиницький та Феодосій Манявський – були канонізовані.
Тут сама Матінка Божа являлася!..
Як оповідає сайт монастиря, на території обителі двічі з’являлася Пресвята Богородиця. Про перших посельників святого місця нагадує «Блаженний камінь», побачити який можна неподалік монастиря. Він являє собою величезну брилу, під якою перші ченці облаштували своє житло і місце для молитви – грот.
Утім чи не головною святинею монастиря стала чудотворна ікона Пресвятої Богородиці Одигітрії «Ізбавительниці». Цей святий образ Матінки Божої був написаний іще 237 років тому на горі Афон, а до Манявської обителі він потрапив 2003 року.
На сайті Київської православної богословської академії розповідається, що, перш ніж стати однією зі святинь України, чудотворна ікона Богородиці перебувала в Ново-Афонському монастирі Грузії. Та, коли сюди прийшли безбожники-більшовики, монахи, ризикуючи життям, почали переховувати святиню, перед своєю смертю передаючи молодшому поколінню ченців.
Не одного хворого вдавалося зцілювати завдяки молитві перед «Ізбавительницею». Ходять перекази, нібито в однієї з парафіянок передчасно пішов із життя неповнолітній син. Монахові, який переховував чудотворну ікону Богородиці, серце підказало допомогти матері, розбитій горем. Монах поклав ікону на тіло хлопчика, відслужив акафіст, і дитина повернулася до життя. А коли чернець і сам мав відійти до Бога, йому вві сні привиділася Божа Матір і попросила передати чудотворний образ Одигітрії до Українського Афону. Монах не знав, де є таке місце. А як дізнався – вирішив сам привезти святиню. Побачивши напівзруйновану Манявську обитель, монах засумнівався, чи справді годиться лишати тут безцінний скарб. І тоді Пречиста Діва знову явилася хранителеві ікони й повторила своє прохання. Ось так 22 роки тому у храмі Воздвиження Чесного Хреста, що діє в Манявському скиті, з’явилася чудотворна ікона.
Віряни оповідають, що особливо помічна вона людям, одержимим злими духами. Але я впевнена, що Матінка Божа чує кожного, хто приходить до неї з відкритим серцем і світлими помислами. Навіть якщо просто постояти біля чудотворного образа, то на серці стає легко, відходять тривоги й печалі, а погляд Богородиці зцілює всі душевні рани…
Оксана Бубенщикова
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
