Слідом за комуналкою шаленими темпами здорожчали продукти. Торік їхня вартість зросла до 60%. Антирекордсменами стали олія та цукор. Цього року стрімко пішла вгору ціна на яйця. Нині їх десяток вартує в межах 40 – 50 гривень. І це при тому, що в сусідній Польщі за аналогічний продукт просять 28 гривень, а в Іспанії – 34 грн.
Яйця стали золоті: чи надовго?
Коли в грудні почалася ця неприємна тенденція, виробники пояснювали: подорожчали зерно, корми, зросла мінімалка, тому всі ці витрати необхідно закладати у вартість яєць. У грудні додалася ціна на електроенергію та газ. І ось, мовляв, маємо результат.
То чи варто очікувати здешевлення яєць весною, коли традиційно ціна на них знижується?
Економіст Олег Пендзін вважає: аби це сталося – в ситуацію повинен втрутитися уряд: «Якщо ціни на газ для промислового птахівництва не будуть стабілізовані, ціни на продукцію, включаючи яйця та м’ясо курятини, знову зростуть».
Такої думки і в Асоціації птахівників України. Ще у грудні вони звернулися д Кабінету Міністрів та попросили втрутитися у критичну ситуацію, зокрема – виділити дотації для цієї галузі.
– Птахівництво є одним із найбільших споживачів газу. За рік блакитне паливо подорожчало у 12 разів. Ми сподіваємось, уряд буде здатний хоча б на три-чотири місяці запустити механізм, – розповів виконавчий директор Асоціації птахівників Сергій Карпенко.
Наразі Кабмін обдумує, яким чином вийти з глухого кута. Адже питання не лише у прибутках бізнесу, а й вартості яєць та курятини, яка позначається на гаманцеві кожного українця.
Якщо уряд усе-таки дотуватиме птахівників, то зниження цін ми зможемо відчути не раніше лютого 2022 року.
Несолодка ціна цукру
Одним із рекордсменів минулорічного подорожчання був цукор. Його вартість із 13 гривень піднялася аж до 25. Тобто за рік ціна солодкої продукції зросла майже вдвічі.
Серед причин, що їх називали цукровики, – невеликі врожаї цукрового буряку, світовий ріст цін, необхідність виплачувати більше зарплату працівникам. І на всі ці причини можна було би зважати, якби вартість солодкої продукції в Україні не була вищою, ніж на світових ринках.
2022-й теж не прогнозує нічого втішного. Бо тепер до перелічених вище причин додалася ще одна – різке подорожчання газу та дефіцит вугілля. А самі ці види палива використовуються у виробництві цукру.
Тож цього року, кажуть експерти, треба бути готовим до того, що цукор додасть у ціні ще на 20%.
– Енергетична складова може досягати 60 – 70 відсотків у собівартості. Окрім того, у 2022 році очікується зростання цін на мінеральні добрива, металопрокат, будівельні матеріали. Це також впливає на витрати при вирощуванні цукрових буряків та виробництво готової продукції, – пояснює керівник відділу аналітики Forex Club Андрій Шевчишин.
90% українського меду поїхало за кордон
А от стримати подорожчання меду не зможуть ні парламент, ні уряд. Хоча і цей продукт лише за минулий рік подорожчав у середньому на 25%, порівняно з цінами 2020 року.
Така ситуація склалася тому, що з кожним роком усе більше меду вивозиться за кордон. Іноземні покупці готові платити велику ціну за якісну українську продукцію. Тож і на українському ринку вартість пішла догори.
Щоб ви уявляли масштаби, Україна ввійшла до трійки світових експортерів меду. Торік 90% цієї продукції поїхало за кордон. Така ситуація з одного боку тішить, а з іншого засмучує. Бо що менше меду на нашому ринку, то вищою стає його ціна. І це знову ж таки витягує додаткові кошти з нашого гаманця.
Крім проблеми масового вивезення українського меду на світовий ринок, зростання цін на продукцію бджільництва спровоковане підвищенням тарифів на енергоносії.
А ще не варто забувати про складні кліматичні умови, з якими стикнулися пасічники протягом останніх двох років.
Як же будемо виживати?
Нинішня влада, йдучи на вироби, обіцяла «кінець епохи бідності». Втім українці з низьким рівнем доходів уже зараз до 60% своїх доходів витрачають на продукти. Приплюсуйте ціну комунальних послуг – і на ліки вже нічого не лишається.
Щоб стримати шквал обурення від народу, уряд не придумав нічого кращого, як утримати ціни вручну», – тобто за рахунок держрегулювання. Зокрема, відповідно до тексту законопроєкту № 6374, гранична торгова надбавка на соціальні продукти харчування, в тому числі й цукор, має становити не менше ніж 5% і не більше від 15% від відпускної ціни у виробника.
Такий крок народні депутати пояснили тим, що «вартість деяких із цих продуктів збільшувалася на прилавках на 50 – 70% щороку, починаючи із 2017-го. При цьому собівартість не зростала так суттєво.
«Ми сільгоспкраїна. Гречку, наприклад, із оптових складів тиждень тому відпускали по 38 грн за кг, а ми бачили в магазині її по 70 грн. Вибачте, але не можна спекулювати на соціально значущих продуктах», – зауважив нардеп Дмитро Соломчук.
Крім того, Кабінет Міністрів дав доручення продавати блакитне паливо за зниженою ціною тим компаніям, які випускають соціальні значимі продукти. Натомість ці компанії зобов’язані не піднімати ціни на, приміром, хліб чи яйця.
Але такі газові домовленості діятимуть до кінця квітня. Тож у травні-червні все одно доведеться чекати різкого подорожчання продуктів. Окрім цього, в економістів виникає питання: а хто компенсує «Нафтогазу» недоотримані прибутки з продажу блакитного палива? Якщо державний бюджет, то виходить, що ми платимо податки, які підуть у кишеню олігархам, аби вони не піднімали нам цін на продукти. Не зовсім мудро.
Ще один варіант, «щоб не вмерти з голоду», – продуктові картки. Їх планують видавати українцям із низьким рівнем доходу. Гроші з цих карток можна буде потратити лише на чітко визначені продукти харчування. Але знову ж таки питання: якщо гроші на ці картки надходитимуть із державного бюджету, в якому і так не вистачає коштів ні на пенсії, ні на субсидії, то хіба це вирішення проблеми бідності? Звісно, що ні.
От вам і «кінець епохи бідності».
Оксана Бубенщикова
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
