7 Травня 2021
Новини

Пенсіонерку ошукали на 20 000 гривень

Пенсіонерку ошукали на 20 000 гривень

Тепер жінка просить усіх прочитати цю статтю, аби ніхто з вас не спокусився на брехливу приманку

46 років свого життя Валентина Юшкевич чесно працювала. Має 38 років педагогічного стажу. Та, коли вийшла на пенсію, держава віддячила жінці настільки мізерними виплатами, що навіть зараз – після так званого зростання – освітянка має всього 2 тис. 285 гривень. У місті прожити на такі гроші дуже важко. Бо ж заплати за квартиру, купи ліків – і на їжу та одяг фактично нічого не лишається.

Про це йдеться на шпальтах газети "Твій вибір".

– Тому я вирішили переїхати в село. А що мала хату в Нивах Губинських (це колишній Горохівський район Волині), то саме там і оселилася, – розповідає 77-річна жінка. – Доки була молодша, в селі мені жилося нормально. Але останнім часом здоров’я так стало «підкачувати», що лікар заборонив піднімати важке. Тому, аби зробити бодай щось на городі чи біля хати, доводиться наймати людей. Навіть за те, щоб мені принесли води, мушу платити гроші.

Ось так, поневіряючись від скрути, жінка не переставала думати: як же бути далі? Де брати гроші?

– У серпні 2020 року я отримала газету, в яку хтось поклав листівку у вигляді гривневої банкноти, – продовжує Валентина Іванівна. – Я з інтересом розгорнула. Прочитала в листівці запрошення взяти участь у конкурсі з розгадування кросвордів.
Зокрема, жінку заінтригувала пропозиція: «А хто першим розгадає та повідомить правильну відповідь на таку-то поштову адресу чи за таким-то номером телефону – той виграє 380 тисяч гривень!»

– Здавалось би, я не мала дитина і повинна була б розуміти, що ніхто і нікому просто так нічого не дарує. Але, – зітхає жінка, – інтерес узяв гору над здоровим глуздом. Тому я скористалася контактами, написаними в листівці. І через трохи мені повідомили: я дала правильну відповідь на всі запитання, стала учасницею фіналу, але, щоб отримати 380 тисяч гривень, маю в організаторів конкурсу замовити книги.

Після телефонної розмови у Валентини Юшкевич наче крила виросли! Вона вже уявляла, як триматиме в руках колосальні кошти! Як буде ними розпоряджатися! І навіть умова про купівлю книги не зупинила жінки. Адже вона, педагог за освітою, ще з радянських часів була членом книжних клубів, постійно через пошту виписувала собі літературу.

– Я замовила книги на ту суму, на яку від мене вимагалося. Буквально через пару днів мені на пошту прийшов лист. У конверті я знайшла яскраво надрукований аркуш паперу, де величезними буквами писалося «Вітаємо!!! Ви – у суперфіналі!» Але, щоб нарешті взяти в руки омріяних 380 тисяч, я мала на певну суму замовити товар у партнерів цієї лотереї, – продовжує Валентина Іванівна.
Товари пропонувалися всілякі: від мила, шампуню, чаю, до якихось футболок, рушників, взуття. Аби людина могла вибрати саме те, що їй знадобиться, лотерейні «партнери» надсилали цілий каталог своїх товарів. І так тривало якщо не кожного тижня, то через тиждень.
– Щоразу, коли я замовляла той дріб’язок, думала: гроші не такі вже й великі порівняно з тим, яку суму виграю не сьогодні-завтра, – пригадує пенсіонерка. – І щоразу, як тільки мені надходила посилка з товарами, до неї додавався лист із запевненнями: ще одна покупка – і я точно отримаю гроші.

Аби максимально ввести людей в оману, псевдоблагодійники надсилали свої обіцянки у вигляді офіційних листів. Ставили там великі печатки, як на бланках документів, розміщували в цих листах своє привабливе фото з усмішкою на всі 32 зуби. А головне – не втомлювалися вітати з виграшем у 380 тисяч.

– Словом, водили мене за носа місяць, другий, третій,– провадить оповідачка. – Висмоктали всі гроші, які мала. На ті посилки я витрачала не лише пенсію, а й заощадження, які поклала в банк після продажу квартири. І з серпня до квітня лотерейники видурили з мене цілих 20 тисяч гривень! А коли залізла в борги і попросила внуків помогти, то вони, шоковані, не повірили: «Бабусю! Ти що? Як могла повірити, що хтось тобі так просто подарує не триста, не три тисячі, а цілих 380 тисяч гривень?! Це ж афера чистої води!»
Словом, дорослі внуки насварилися на пенсіонерку. Строго-настрого заборонили будь-що купувати взамін на примарний приз. Валентина Юшкевич послухала рідних. Але спокою не має досі.

– Мене продовжують «бомбити» листами й обіцянками про виграш. Продовжують надсилати продукцію так званих партнерів. Вимагають оплатити товар. Я їм пояснюю: не маю грошей, нічого не буду купляти. А вони: «Ви не можете просто так узяти й відмовитися», «Ви зобов’язані взяти товар». І я вже не знаю, як відкараскатися від цих реп’яхів, – зізнається пенсіонерка.
Наприкінці розмови жінка зізналася: так, сама винна, що спокусилася на виграш у 380 тисяч гривень, так, сама погодилася робити замовлення й оплачувати посилки:

– Але чому Національний банк України дав мовчазну згоду на те, аби аферисти використовували зразок української гривні, щоб обманювати народ? Де наші правоохоронні структури, які жодним чином не реагують на злочин, який відбувається в них під носом? – запитує пенсіонерка. – Мені соромно, що після цієї публікації знайомі будуть із мене сміятися. Але звернулася до редакції і відверто розповідаю свою історію, щоб усі, хто прочитає цю статтю, знав: не вірте всім тим яскравим листівкам, де вам обіцяють подарувати авто, квартиру чи шалені гроші. Бо все це – афера чистої води.

До слова, півроку тому на сторінках газети ми вже розповідали про подружжя лучан, яке так само, як Валентина Юшкевич, повірили в суперозіграш. У тій історії пенсіонери хотіли виграти квартиру в Києві, аби допомогти із житлом своєму єдиному синові. Щоправда, закінчився цей «розводняк» ще гірше. Загнані у глухий кут, пенсіонери змушені були взяти банківський кредит. Не знали, як із двох невеличких пенсій погашати позику, та ще й немалі відсотки на кредит. Через такі хвилювання в чоловіка стався інсульт, відняло половину тіла, довелося позичати в сина гроші на лікування батька. Але на момент нашої розмови пенсіонер відновив рухомість кінцівок, уже міг самостійно пересуватися по квартирі, харчуючись лише овочами з дачі, подружжя зібрало майже всю суму кредиту і планувало впродовж кількох наступних місяців повністю віддати позичене.

Тому ще раз звертаюся до кожного нашого читача: якщо ви знайдете в газеті красиву листівку із солодкими обіцянками квартир, машин і величезних грошей, просто викиньте ту рекламу до смітника. Бо безплатний сир – тільки в мишоловці.

Оксана Бубенщикова

Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.

Читайте також
Все про: шахрайство, Україна
В тему

Останні матеріали