Хоча попереду тільки перша "формальна" сесія Луцької міської ради нового скликання із врученням посвідчень, квітами та фанфарами, кулуарні перемовини щодо нової ради та посад заступників новообраного мера Ігоря Поліщука давно розпочалися.
Але ми не будем копіювати анонімні телеграм канали і намагатися вирвати "інсайти" із штабів, а проаналізуємо, кого було б логічно побачити на посадах в новій міській раді при такому голові та такому депутатському складі.
Секретар ради
Як ми бачимо із досвіду ще чинного скликання, посада секретаря міської ради різко стає дуже важливою, коли міського голови немає. Саме навколо усуненя Юлії Вусенко із посади точилося стільки баталій.
у 2017-2018 роках, адже це ключ до тимчасового виконувача повноважень, замінити заступників членів виконкому та всіх інших, що в команді Палиці успішно і зробили.
Проте в "мирний" час, коли із міським головою в плані здоров'я і спроможності все добре, секретар міської ради - не настільки потужна посада. Зрозуміло, що бувають різні підходи, багато неформальних зв'язків і навіть радник може бути впливовішим за т.в.п. міського голови.
Проте управлінські традиції в можливій команді Поліщука швидше призведуть до того, що секретар ради буде більше обтяжений бюрократичними процедурами та організацією роботи сесії, ніж вирішенням "господарських" проблем. А ще він або вона не повинні бути контроверсійними фігурами і мати можливість конструктивно спілкуватися із представниками кожної фракції. Тим не менш, ця людина точно повинна бути віддана "коаліції", що нині формується, а тому ймовірно це буде депутат(ка) із фракцій "За Майбутнє" чи "Батьківщина", які (як бачимо за прикладом облради) особливо тісно співпрацюють.
Отож, бюрократичний досвід, неконфліктність та лояльність. Цим критеріям найбільше відповідає "небізнесова" прило фракції "За Майбутнє", наприклад, Катерина Шкльода, Юлія Дацюк або Юрій Безпятко.Ще один сценарій - віддати посаду представниці "Батьківщини" Ірині Чебелюк, яка досі обіймає посаду заступниці міського голови.
Заступники
Тут вибір ширший, адже заступники міського голови можуть не бути депутатами міськради. Відповідно для Поліщука і команди є можливість "підтягнути" кадри із обласного рівня чи інших галузей. Оскільки Григорій Недопад якраз пішов "на підвищення" на посаду голови облради, звідти у Палиці можуть залучити постійного апаратника Дмитра Дубняка. І це зовсім не проблема, що в обласну раду Дубняк балотувався від "Батьківщини". Як я вже згадував, дві партії дуже тісно співпрацюють, а Дубняк досі є керівником апарату обласної ради. Це відповідно дає йому і необхідний бюрократичний досвід, і довіру від Палиці та Поліщука. Все це може тягнути на першого заступника міського голови.
Ще одним заступником він міг би стати новообраний депутат від "майбутніх" Юрій Безпятко. Він вже має досвід роботи радника міського голови та прошов минуле скликання ради в команді Палиці. Також Безпятко досі є лише радником міського голови і має можливість працювати у міськраді "фултайм", чого собі не можуть дозволити бізнесмени як Євген Ткачук, Ігор Курулін чи Андрій Разумовський.
Ймовірно лишиться на своїй посаді Юрій Вербич, який, незважаючи на всі перипетії вже багато років залишається практично аполітичною фігурою, яка всім "окей". І може лишитися надалі, адже може задовільно керувати справами виконкому і не заважати керувати політичними справами іншим.
Також на своїй посаді можуть залишитися чинні заступники Ірина Чебелюк та Костянтин Петрочук. Щоправда, для останнього зберегти посаду буде трохи важче, адже він втратив "золоту акцію" колишніх радикалів у міській раді і не став депутатом цього разу, відповідно його усунення із посади не означає втрату цінного мандату в раді.
Голосування
25 листопада обласна рада вперше одноголосно затвердила головою Григорія Недопада. І вперше за багато років була одна кандидатура, підтримана майже одноголосно. Чи буде так в Луцькій міськраді? Ймовірно, ні. Якщо пригадати 2015-й рік, можна побачити, як міському голові Миколі Романюку не вдалося "протягнути" на посаду свого радника Богдана Гончарка. Не без проблем затверджували й інших, адже лояльність до партії, Поліщука чи Палиці не означає прихильність до конкретного функціонера. І особливо не такого компромісного функціонера як Недопад.
І це все, до речі, дуже непогано, адже коли немає одобрямсу, громадськість може сказати своє слово. Як мінімум, прочитати біографії можливих кандидатів на посади і пригадати їм бекграунд на сесії настільки ж активно, як пригадували всі корупційні підозри і скандали кандидатів перед виборами.
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
