14 Лютого 2020
Новини

Стрітення: український День бабака

Стрітення: український День бабака

Певно, що майже всі дивилися відомий американський фільм про журналіста, якому все набридло і який вирушає на свято бабака у провінцію. Якщо ви думаєте, що ця традиція — дізнаватися по тіні звірятка чи ще довго триватиме зима, далека від українських реалій, то ви помиляєтеся. І розберімось у переплетіннях історії, міфології та традицій разом.

Колесо року крутиться і цикли свят повторюються. Стрітення, яке відзначають 15 лютого за новим стилем і 2 лютого за старим, закінчує цикл зимових календарних свят і розпочинає новий час — весняний.

Що символізувало це свято для давніх людей?

Стрітення — це фактична зустріч зими із весною (іноді літом). Також це зустріч снігу, тобто води із вогнем та весняним теплом. Тому ці дві стихії — вода і вогонь будуть домінантними у всіх ритуалах цього дня. Слід нагадати те, що древні люди вірили, що, виконуючи ті чи інші магічні та ритуальні дії, вони допомагають природним циклам змінюватися і так колесо року буде крутитися вічно і кінець світу ніколи не розпочнеться. Тому на Стрітення були популярні замовляння на прийдешнє тепло, літо, добрий врожай тощо. Популярними були й ворожіння на майбутнє як і в будь-яку перехідну точку року.

Після приходу християнства звичай освячувати воду і вогонь як два першоелементи-основи сховався під церковною ритуалістикою. Але віра у ці дві сили залишилася цілком язичницькою. Цікаво, що вода на Стрітення не була водою з церкви. Це була вода з бурульок, яку додавали до звичайної води. Вважалося, що вона володіє особливими цілющими здібностями, наприклад, лікувати хвороби та пристріт.

Пошанування вогню збереглося в освяченні свічок у церкві, які називалися громницями. Звідси й інша назва Стрітення — Громниці. Такі свічки мали захистити від блискавок, непогоди та весняних повеней.

У Західній Європі це свято теж говорить про древній зв’язок зі вогнем і свічками. Латинською Стрітення називається Candlemas, тобто буквально «День свічок».

А як же День бабака, про який йшлося на початку статті. запитаєте ви? Стрітення — це хороший час, що віщувати майбутню погоду згідно з поведінкою тварин. Така традиція властива культурам багатьох народів світу. Приміром, вважалося, що якщо на Стрітення півень нап'ється води з калюжі, то слід очікувати ще морозу.

Наприклад, у Древньому римі погоду віщував їжак, по поведінці якого і визначали, якою далі буде погода. В Німеччині бабаком слугував борсук. Саме німці й привезли цю традицію до Сполучених Штатів Америки, проте, оскільки борсуки там не дуже популярні, то головним тваринним метеорологом став бабак. Тому й не дивно, що древній звичай віщувати погоду успішно замаскувався уже у християнські часи.

Для християн — Стрітення — це не про зустріч зими з літом, це про зустріч молодого Ісуса Христа, який символізує Новий Заповіт зі старцем Симеоном, який уособлює Старий заповіт, — буквально грецькою «зустріч».

Традиційно, щоб приборкати язичницькі гуляння цього дня, церква спробувала наповнити цю зустріч новим та власним змістом, проте цього так і не сталося, бо люди досі дістають із нори сонного і розлюченого бабака, щоб дізнатися погоду наприкінці зими та на початку весни, ходять до церкви, а не до Бога, за свічками-оберегами й шукають в інтернеті ворожіння і прикмети на Стрітення.

Олена Кузьмич, кандидатка філологічних наук, журналістка, дослідниця ритуалів

Друзі! Підписуйтесь на наш канал в Telegram і будьте завжди в курсі останніх новин.

Читайте також
Все про: свято
В тему