У середині літа в українців настає Івана Купала – стародавнє свято, яке приурочене до дня літнього сонцестояння. Звичаї урочистості добре відомі українцям – це збір лікарських трав, купання у водоймах і стрибки через багаття. Усі ці дії мають глибокий ритуальний сенс.
Про те, як правильно відзначити свято, пише УНІАН. Івана Купала в Україні здавна супроводжувалося купаннями. Люди купалися, заряджаючись силою води.
Що не можна робити на Івана Купала
У цей день не рекомендують сваритися і відвідувати могили близьких.
Також не можна смітити, бо розгніваєте духів природи.
24 червня не можна виконувати важку роботу, прати, прибирати, шити, рубати, різати. Заборонено давати в борг, сваритися та бажати іншим людям зла.
Вважалося, що зустріти світанок у купальську ніч – на велике щастя на весь рік. Якщо на небі багато зірок - буде багато грибів. Сильно пахне трава – скоро піде дощ. Багато роси вранці – буде хороший урожай огірків.
Які є ритуали та ворожіння на день Івана Купала
Варто зазначити, що за часів язичництва наші пращури з ліків мали виключно трави. На свято їх збирали. Вважалося, що завдяки потужності Сонця вся зелень має величезну силу. Тому саме в ніч Івана Купала наші предки шукали квітку папороті. Ця рослина безпосередньо пов'язана з удачею та успіхом. Жінки біля річки з дозволу верби зривали її гілочку і засушували на вдале заміжжя.
Незаміжні дівчата плели вінки із земних квіток і трав, і використовували їх і як ключовий елемент для ворожіння на заміжжя, і як подарунок русалкам, що не можуть вибратися на берег і зібрати рослини самі. Подарунок робили не для того, щоб задобрити русалок, а відкупитися від них. Вважалося поганою прикметою, якщо на ранок 7 липня духи повернули вінок. Такий знак трактували старші жінки – говорили, що його власниці ще рано заміж, або що поруч не її доля. Якщо прикраса не повернулася, то вважалося, що в особистому житті все буде добре.
Уся суть свята Івана Купала в язичництві зводилася до подяки різним стихіям за те, що починав підніматися врожай. Святкування у язичників мало свій певний «протокол»: вербу вбирали стрічками, які гарно тріпочуть на вітрі. У такий спосіб висловлювалася подяка стихії повітря.
Верба завжди сприймалася як жіноча рослина, і прикрашання цього дерева, яке росте із землі, є проявом вдячності ще одній стихії – землі. Розпалювали багаття - таким чином висловлювали подяку вогняній стихії. Потім люди стрибали через вогонь для очищення. Після цього омивалися в річці, і незаміжні дівчата відпускали русалкам вінки, таким чином висловлюючи подяку всій водній стихії.
У наших пращурів була традиція купатися саме голяка – це робилося для того, щоб усе тіло було омите водою, і щоб душі благословили й наділили його енергією, дали здоров'я.
Після настання християнських часів люди почали купатися в білому одязі, оскільки свято почало асоціюватися зі святим Іоанном Хрестителем і хрещенням. Обряд відбувався саме в білому одязі, оскільки він символізує чистоту.
Цей матеріал має виключно розважальний характер. Народні прикмети, астрологія, тарологія, нумерологія та інші езотеричні практики не є наукою й не можуть бути основою для ухвалення важливих рішень.
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
