Перетворивши велосипед на не бачене у світі диво техніки, українець потрапив до Книги рекордів Гіннесса (фото)

Кажуть, що більшість винаходів людства з'явилися через лінощі. Не хотілося чоловікові морочитися з брудним одягом – придумав пральну машинку. Втомився змінювати по 20 пелюшок за добу – придумав підгузки. Лінувався скакати конем, аби повідомити новину, – винайшов телефон.

У подібній ситуації опинився й українець грузинського походження Даніель Тонкопій. У 2014 році він, бізнесмен із Києва, замовив в інтернет-магазині смартфон і попросив якнайшвидше привезти. Та продавці попередили: «Тоді маєте увесь день чекати й нікуди не відлучатися з офісу». Ось тоді Даніель подумав: «А це ідея!» І вирішив створити кур'єрську службу, яка б протягом години доставляла товар із інтернет-магазину, при цьому не простоювала у столичних корках на дорозі і не витрачала багато грошей на пальне. Оптимальним для того варіантом став гібрид велосипеда з мотоциклом, який би заряджався від звичайної розетки.

– Даніелю, яким став перший крок на шляху до Книги рекордів Гіннесса?

– Це була купівля в жовтні 2014-го найпростішого електробайка, акумулятор якого заряджався від звичайної розетки і дозволяв проїхати 25 кілометрів, – розповідає винахідник із Києва Даніель Тонкопій. – Звісно, такий варіант нас не влаштовував. Тож разом із колегами довелося добряче попітніти, методом проб і помилок удосконалювати транспортний засіб. Скільки нервів на те пішло, ми навіть не рахували. Але за три роки старань, точніше в жовтні 2017-го, зробили те, на що навіть не очікували, – встановили новий світовий рекорд.

– Як це було?

– Улітку 2017-го ми здійснили пробний заїзд із Києва на Рівне, звідти ще 40 кілометрів у напрямку міста Дубно, там розвернулися і знову попрямували на Рівне. Тож таким чином здолали без підзарядки 380 кілометрів! Це був справжній успіх. Адже електромобіль «Тесла 3», розроблений у компанії мільярдера Ілона Маска, проїжджав без підзарядки на 50 кілометрів менше.

Відтак ми вирішили зафіксувати наш світовий рекорд. Для того мусили дотримуватися відповідних бюрократичних вимог, запрошувати представників Книги рекордів Гіннесса. На це пішло декілька місяців. Тож офіційно ми стали рекордсменами у жовтні 2017-го. А оскільки вже було холодного й акумулятор, відповідно, розряджався швидше, то без підзарядки наш електробайк Delfast проїхав 367 кілометрів, що загалом теж доборе.

– Як розшифровується назва Delfast?

– Це скорочення двох англійських слів, що перекладаються як «доставити швидко» (адже саме для швидкої та недорогої доставки ми й придумали такий вид транспорту).

Середня модель нашого велобайка рухається зі швидкістю 45 км за годину, топ-модель розганяється до 80 км. А вантажопідйомність велобайка – 130 – 140 кілограмів.

– Якщо раптом відстань виявилася більшою та акумулятор розрядився, можна, крутячи педалі, продовжити шлях?

– Без проблем. Адже Delfast – це гібрид між велосипедом і мотоциклом. Тож він оснащений як педалями, так і потужною підвіскою та ручкою газу.

Але й акумулятор у Delfast зручний у використанні. Заряджається від розетки в 220 вольт: за першу годину – на 70 відсотків, за наступні три години – ще на 30 відсотків. Тобто, навіть якщо байк розрядився, достатньо дістатися до найближчої розетки.

– Якщо порівняти з бензиновим байком, наскільки Delfast економніший?

– Нумо рахувати. Умовно візьмемо 100 кілометрів: на мотоциклі цей шлях долається з використанням 3 – 4 літрів пального, яке коштує в середньому 30 гривень за літр (загалом 100 гривень). Натомість електробайк на 100 кілометрів витрачає 1 кіловат, що коштує 1 гривню 70 копійок. Таким чином кожен може порахувати, скільки зайвих грошей на бензин він витрачає за тиждень, за місяць, за рік. Упевнений, що економія вимірюється тисячами євро.

– І зважаючи на те, що Delfast коштує 3 500 доларів, він за рік – другий сам себе окупить?

– Звичайно. Крім того, на відміну від багатьох електрокарів, де акумулятор має невеликий строк придатності, акумулятори в Delfast розраховані на три тисячі циклів заряджання. Тож навіть якщо їх заряджати щодня (хоча в цьому немає потреби), одного акумулятора вистачить на років десять.

Вигода електробайка і в обслуговуванні: на відміну від мотоцикла, котрий складається з двох тисяч запчастин, велобайк має лише 200 запчастин, а це теж автоматично скорочує витрати.

– Наразі ви налагодили виробництво у Китаї. Є в планах спорудити завод в Україні?

– Складові до електробайка справді виготовляємо в Китаї. Але зараз нам не на руку торговельні війни між Китаєм, США та Європою. Тож хочемо вже найближчих часом налагодити виробництва в Україні.

Відкриття власної фабрики допоможе швидше працювати, оперативніше випробовувати нові моделі. Та й надійність усього виробничого процесу буде гарантована, бо ж залежатиме від нас, а не від причин, на які ми не в змозі вплинути.

– Скільки людей зможе отримати роботу на вашій фабриці?

– Для початку хочемо продукувати близько 6000 байків на рік, для чого задіяти до 300 працівників. А далі хотілося б перейти на 100 тисяч байків за рік. І таке виробництво забезпечить роботою до двох тисяч працівників.

– У яких країнах уже курсують українські Delfast і хто ваш типовий покупець?

– Своїх покупців маємо у майже 40 країнах світу, а це Південна та Північна Америки, Європа, Азія. Із компаніями 20 країн укладені угоди про постійні поставки. Економному електробайку найчастіше надають перевагу в США, причому чоловіки віком 40 років і старші, які мешкають не великих містечках поблизу мегаполісів. А ще Delfast активно розкуповують кур'єрські компанії.

– Але для українців електробайк ще поки дорогуватий?

– Поки що так. Та, коли ми розгорнемо серійне виробництво в Україні, це дозволить компанії менше витрачати ресурсу на логістику, доставку, виробництво, а відтак – знизити ціну Delfast для українців.

– До себе в передвиборний ролик Вас запросила Юлія Тимошенко. Якимось чином це вплинуло на популярність Delfast?

– Звичайно. Багато заможних людей України побачили цей політичний відеоролик та попросили для розгляду наш бізнес-план. Наразі з частиною їх ведемо переговори та переконуємо, наскільки їм буде вигідно вкласти гроші у спорудження нашого заводу в Україні.

– Можливо, міжнародні екологічні організації зацікавилися вашою розробкою?

– Так, звичайно. Європейський банк реконструкції та розвитку дав нам гранд (безповоротну фінансову підтримку), аби ми змогли сертифікувати електробайк, запатентували наш винахід. І коли бачиш такий результат, це допомагає рухатися далі.