30 квітня на Донбасі офіційно добігла кінця антитерористична операція, яку починаючи від 1 квітня переформатовано в операцію Об'єднаних сил.
Як переконує керівництво країни, це не просто формальна зміна назви – за перейменуванням стоять нюанси, які вплинуть не тільки на управління силовиками, які беруть участь у бойових діях, а й на щоденні будні громадян України, котрі мешкають на Донбасі. Про це пише «ВВС News Україна».
Розпочату главою РНБО Олександром Турчиновим 14 квітня 2014 року АТО завершив своїм указом від 30 квітня 2018-го президент Порошенко. Що ж реально зміниться для українців від зміни формату з АТО на ООС?
Зміна керівництва
Старт переформатуванню АТО дав Закон «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях», ухвалений парламентом ще 18 січня. Головною ідеєю зміни формату є передання формального командування операцією силовиків на Донбасі від СБУ, яка формально керувала АТО, до Збройних сил України.
Адже саме військовики повинні керувати «заходами із забезпечення національної безпеки й оборони, відсічі й стримування збройної агресії РФ», що нині отримують назву «операція Об’єднаних сил».
Віднині весь особовий склад, зброя та всі можливі силові підрозділи таких структур, як Нацгвардія, СБУ, розвідка, прикордонна служба та управління державної охорони, будуть підпорядковуватися Об’єднаному оперативному штабу ЗСУ.
Ще в березні указом Порошенка керівником нової операції було призначено Сергія Наєва.
Спеціальний правовий режим територій
До сьогодні уся територія Донеччини та Луганщини була зоною АТО, де силовики мали спецповноваження. У найближчих до лінії розмежування районах діяли військово-цивільні адміністрації.
Відтепер же терени самопроголошених «ДНР/ЛНР» матимуть статус окупованих, лінію розмежування будуть контролювати військові, території поблизу неї матимуть спеціальний правовий режим. Там утворять так звані «зони безпеки», межі яких визначатиме начальник Генштабу ЗСУ за поданням командувача Об’єднаних сил. Скажімо, у такі зони безпеки може бути обмежено або й заборонено доступ цивільних громадян. Пускатимуть туди винятково за спеціальними перепустками.
Повноваження силовиків
У зонах безпеки силовики матимуть право застосовувати зброю та спецзасоби, затримувати та доставляти громадян до поліції, перевіряти документи й, у разі їх відсутності, арештовувати, проводити особистий огляд та огляд транспорту.
А також – обмежувати рух транспорту та пішоходів, входити і проникати на земельні ділянки, об’єкти нерухомості та транспортні засоби, використовувати засоби зв’язку та транспорт громадян у разі необхідності. Окремі правозахисники вбачають у такому режимі своєрідну форму воєнного стану і побоюються, що це може погіршити дотримання прав місцевих жителів.
Натомість керівник Об’єднаних сил Сергій Наєв заявляв, що у гуманітарній сфері їхнім головним завданням буде покращення умов життя та безпеки мешканців Донецької та Луганської областей.
Правозахисниця Валерія Вершиніна розповіла ВВС News Україна, що з переформатуванням АТО можуть виникнути проблеми із соцдопомогою внутрішньо переміщеним особам та мешканцям Донбасу.
«Нас запевнили у Мінсоцполітики, що зміна режиму не призведе до погіршення соціального забезпечення. Хоча ми не виключаємо, що людям доведеться подавати документи на отримання допомоги заново», – каже Вершиніна.
Порядок перетину лінії розмежування зміниться?
Мешканці ж Донбасу після зміни формату найбільше бояться можливої зміни порядку перетину лінії розмежування.
Понад три роки в регіоні діє система електронних перепусток через лінію розмежування для громадян України, які їздили на територію самопроголошених республік. За цей час систему налагодили й для отримання перепустки, дійсної упродовж року, можна подати документи в Інтернеті на порталі державних послуг. Наразі нема впевненості, що передання повноважень керівництва АТО від СБУ до військових не вплине на процедури перетину лінії розмежування.
Втім, у прикордонній службі, яка забезпечує контроль перетину громадянами лінії розмежування, повідомили ВВС News Україна, що жодних змін не планують. Зі слів прес-секретаря ДПСУ Олега Слободяна, через перетворення АТО на ООС у системі перепусток змін не очікується й раніше надані документи будуть чинними.
Схожа ситуація і з журналістами. До того для висвітлення ситуації в зоні АТО співробітники ЗМІ мали отримувати піврічну акредитацію: спершу проходили погодження в СБУ, після чого перепустку видавало Міноборони. З 25 квітня повноваження акредитувати працівників медіа цілковито перейшли до військових. А перепустки, отримані раніше, діятимуть скорочений термін – тільки до 1 серпня поточного року.
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
