23 Січня 2018
Новини

Число ВІЛ-інфікованих у нашій країні подвоїлося

Число ВІЛ-інфікованих у нашій країні подвоїлося

Якби не Росія, Україна цілком могла би приміряти ганебну «корону» лідера Європи і Центральної Азії з епідемії ВІЛ. Утім, «почесне» друге місце також не надто втішає.

Як пише nzz.ch, нове дослідження показує, як війна на сході країни, що почалася в 2013 році, сприяла і прискорила поширення вірусу: «Між 2010 і 2016 роками, згідно зі статистикою ЮНЕЙДС, число ВІЛ-інфікованих в Україні подвоїлося – з 120 до 240 тисяч осіб. Тепер майже 1% дорослих українців є носіями смертельного вірусу, а в 2016 році від нього померло 8500 пацієнтів.

У той час як річний рівень нових інфекцій стабілізувався в 2012 році, епідемія відновилася. Про це свідчать нові генетичні дослідження ВІЛ українських пацієнтів, які провели Тетяна Васильєва з Оксфордського університету і Гкікас Магіоркініс із Афінського університету. Таким чином, у тіні війни зростає небезпека для населення як України, так і Європи. І ця небезпека збережеться на довгі роки.

Біженці транспортують ВІЛ

Згідно з дослідженнями, ВІЛ у великих масштабах експортується в Київ, Одесу, а також у райони, прилеглі до Польщі, в основному з регіонів навколо Луганська і Донецька, за які ведуться бої. Це «перенесення збудників» однозначно збільшилося з кінця 2013 року, пояснюють автори. Схоже, що біженці переносять смертельний вірус. Тому потрібно регулярно пропонувати цим людям тестування на ВІЛ.

Імовірно, віруси поширюються на новому місці проживання біженців через незахищені статеві зносини. Досвід показує, що в кожній війні не тільки більше незахищених статевих зносин з різними партнерами, але і більше зґвалтувань. На відміну від початку епідемії 20 років тому, сьогодні в Україні ВІЛ передається в основному через статевий контакт, а не через заражені шприци для вживання наркотиків.

«ВІЛ в Україні особливо легко поширюється на здорових людей, тому що багато ВІЛ-інфікованих людей не знало про недугу, – каже Васильєва. – У понад 40% інфікованих ВІЛ-інфекцію діагностували на пізній стадії СНІДу. Таким чином, у цих пацієнтів є багато часу, щоб, не знаючи, передати вірус. І не всі інфіковані люди отримують терапію. Однак занадто пізній діагноз (так само, як і відсутність терапії) тільки частково є виною війни. Дійсно, державні медичні установи, а також різні агентства з надання допомоги були змушені припинити свою поміч якраз у тих областях, де йдуть бойові дії. Але навіть до 2013 року виділялося занадто мало грошей для достатньої кількості тестів».

Крім того, ВІЛ та СНІД є великим табу. Ситуацію загострює ще те, що групи, які найбільше страждають на початку епідемії, – наркозалежні або гомосексуалісти – здавна зазнають маргіналізації та дискримінації.

Інша проблема догляду за ВІЛ-інфікованими людьми є переривання терапії або через відсутність коштів, або через зміну місця проживання. Це призводить до збільшення стійких вірусів ВІЛ.

Туберкульоз як супровідна інфекція

В результаті епідемії ВІЛ як в Україні, так і в Росії та інших країнах із високим ризиком зараження серед інфікованих і інших людей поширюються віруси гепатиту С і туберкульозні бактерії. Ситуація стає все драматичнішою через те, що виникає дедалі більше множинних стійких збудників туберкульозу. І це є загрозою не тільки для уражених країн.

 

Друзі! Підписуйтесь на наш канал в Telegram та сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.

Все про: Україна
В тему