Дослідження в Чорнобильській зоні вразили науковців
У квітні минають 40 років від дня аварії на Чорнобильській атомній електростанції – найбільшої техногенної катастрофи, спричиненої людською помилкою.
Вибух на четвертому енергоблоці у 1986 році змінив долі мільйонів. Радіоактивна хмара накрила значну частину Європи. Тисячі ліквідаторів отримали смертельні дози опромінення. Сотні тисяч людей були змушені покинути свої домівки. Наслідки трагедії відчуваються й досі – у статистиці онкологічних захворювань, у зруйнованих долях, у порожніх містах і селах, - йдеться у газеті «Твій вибір».
Та, попри страхи, які десятиліттями асоціювалися з Чорнобилем, сьогодні зона відчуження має інакший вигляд. Те, що колись називали «мертвою землею», поступово перетворилося на унікальну природну лабораторію. Людина пішла – і природа почала відновлюватися.
Тут з?явилися тварини, яких не бачили 100 років!
За словами завідувача наукового відділу Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника Дениса Вишневського, сьогодні зона відчуження – це понад 2 260 квадратних кілометрів території, де сформувалася повноцінна екосистема Полісся. Тут зафіксовано понад 300 видів хребетних тварин.
Як розповів науковець у нещодавньому інтерв′ю для «РБК-Україна», серед мешканців Чорнобильської зони – лосі, олені, козулі. Активно відновилися популяції хижаків: на територіях довкола АЕС нараховують до 50 – 60 вовків і понад 40 рисей. Уперше за багато десятиліть з’явилися навіть бурі ведмеді. Особливу цінність має популяція коня Пржевальського – рідкісного виду, занесеного до Червоної книги. Його завезли сюди ще наприкінці 1990-х, і сьогодні популяція зросла до 130 – 140 особин.
Поступово змінюється і пташиний світ. У квітні 2023 року на території заповідника зафіксували рідкісного орябка лісового – виду з Червоної книги України. У 2024 році науковці побачили на недобудованій градирні ЧАЕС гніздування пугача – однієї з найбільших сов Європи. Того ж року фотокамера зафіксувала сичика-горобця – найменшу сову України, чисельність якої у Чорнобильській зоні сягає 50 – 60 пар.
Ще один показовий факт – повернення рисі євразійської, яку в українському Поліссі не фіксували з минулого століття! За даними 2023 року, популяція рисі в зоні стала стабільною, і це підтверджують численні фотопастки, встановлені на території досліджень.
Здичавілі корови живуть за чіткими правилами
Втім не всі види тварин витримали нові умови, які встановилися після аварії на ЧАЕС.
Зникли або значно скоротилися ті тварини, які залежали від людини. Зокрема, практично зникли голуби, сірі пацюки та хатні миші – через відсутність кормової бази у покинутих містах. Зник і білий лелека як постійний мешканець – сьогодні ці птахи лише пролітають через зону під час міграцій. Хоча на їхньому місці з′явився чорний лелека – рідкісний птах, який мешкає лише там, де немає людей.
Іще один цікавий експеримент – із коровами, які тут залишилися після аварії на ЧАЕС. Стадо рогатих здичавіло. Зараз воно налічує до 20 особин. Тварини повністю адаптувалися до життя в диких умовах. Узимку розгрібають мордою сніг, дістаючи торішню траву, харчуються гілками дерев, зокрема – бузку. Під час екстремальних погодних умов корови ховаються в покинутих будівлях.
Стадо живе за чіткими правилами. Головний у них – буйвол-вожак. Він захищає самок і телят. Корови дають молоко тільки для вигодовування потомства, в інший період не потребують доїння.
У десятикілометровій зоні, яку облюбувало стадо, корови виконують важливу природну функцію: коли рухаються в пошуках їжі, своїми копитами розчищають чагарники, «стрижуть» траву, тим самим створюючи сприятливі умови для життя менших травоїдних тварин.
Змінилися і ландшафти в Чорнобильській зоні. Колишні поля заросли луками і лісами. Меліоративні системи поступово відновлюють природний водний баланс. Навіть так звана найнебезпечніша ділянка – Рудий ліс – уже має не такий вигляд, як після катастрофи. За словами науковців, там сформувалися нові екосистеми: ростуть берези, верби, мешкають гризуни, кажани (8 видів, усі занесені до Червоної книги), а також великі ссавці. І це при тому, що рівень радіації в Рудому лісі все ще аномально високий.
Двоголові телята і сині пси
Окреме питання, яке десятиліттями хвилює людей, – «чорнобильські мутанти».
Бо зразу після катастрофи Україною ширилася інформація про двоголових тварин, які народжуються під впливом радіації.
Проте науковці дають чітку відповідь: масових аномалій у тварин не зафіксовано. Радіобіологічні дослідження, які проводять спільно Інститут ядерних досліджень НАН України та міжнародні партнери, показують: можливі генетичні зміни не проявляються зовні. Природний відбір працює жорстко – організми з відхиленнями просто не виживають.
Дослідження ведуться переважно на мишоподібних гризунах: учені аналізують кров тварин, рівень глюкози, цитогенетичні показники. І висновок стриманий, але важливий – рівень радіаційного впливу сьогодні не призводить до масових патологій у фауні. А сині собаки, фото яких активно поширювалися восени 2025 року, – це не аномалія. Просто пси забруднилися в якусь хімічну речовину, яка тут лишилася внаслідок діяльності людей.
Із «мертвої зони» до місця наукових відкриттів
Сучасний Чорнобиль – це не лише зона трагедії, а й потужний науковий центр. Тут вивчають міграцію радіонуклідів, вплив іонізуючого випромінювання, а також новий фактор – наслідки війни для екосистем.
Після 2022 року територія зазнала додаткового впливу: укріплення кордонів, окопи, пересування техніки. Проте, за оцінками науковців, цей вплив має локальний характер і менший, ніж, наприклад, масштабні пожежі 2020 року.
Чорнобиль став і джерелом унікального міжнародного досвіду. Після аварії на японській АЕС «Фукусіма» у 2011 році саме українські фахівці допомагали оцінювати наслідки. Навіть через два тижні після тієї аварії у Чорнобилі зафіксували ізотопи йоду, що долетіли з Японії, – це підтвердило ефективність системи моніторингу.
Сьогодні зона відчуження виконує три ключові функції: охорона довкілля, наукові дослідження й екопросвіта. Людина тут більше не господар, а спостерігач. Бо природа вкотре довела: вона здатна на унікальне самовідновлення. Головне – аби їй не заважали…
Поліна Костюк
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
