А через 19 років сестри зустрілися і розкрили таємницю шокуючого злочину.
Нещодавно двоє близнючок приїхали до Німеччини, щоб уперше в житті побачити рідну матір. Одну із сестер-грузинок звати Емі, іншу – Ано. Про існування одна одної дівчата дізналися двома роками раніше. Але розкриватися правда почала, ще коли сестри були школярками… Про це йдеться у газеті «Твій вибір».
Свою точну копію побачила в телевізорі
Коли грузинці Емі Хвітії було 12 років, вона переглядала подібне до українського телешоу «Грузія має талант». У якийсь момент дівчинка не повірила власним очам. Адже серед учасниць шоу побачила танцюристку, яка була точною копією Емі: вік, зріст, обличчя.
«Усі дзвонили моїй мамі й питали: «Чому Емі танцює під іншим ім’ям?» – згадувала потім дівчина в інтерв’ю виданню ВВС. Від запитань дочки батьки лише відмахнулися: мовляв, у кожної людини є на планеті двійник.
На тому історія могла й закінчитися. Але через сім років, у листопаді 2021-го, Емі виклала в соцмережі відео, як вона робить пірсинг брови. Це відео від своїх друзів отримала 19-річна Ано Сартанія. Вона мешкала за 300 км від Емі, у столиці Грузії, Тбілісі. Але була схожа на дівчину з пірсингом як дві краплі води. Ано подумала, що було б круто познайомитися зі своїм двійником. І через ті ж таки соцмережі, завдяки друзям своїх друзів, дівчата вийшли на контакт.
Емі відразу впізнала в новій знайомій ту дівчину з телешоу семирічної давності. «Я так довго тебе шукала!» – сказала вона. «Я теж», – відповіла Ано.
Протягом наступних кількох днів дівчата переписувалися одна з одною через інтернет. І що більше спілкувалися, то більше спільного виявляли. Адже обоє народилися на заході Грузії, в селі Кірцхі. Їм обом подобалася однакова музика. Вони любили танцювати і носили однакові зачіски. Навіть генетичну хворобу мали однакову – дисплазію (порушення кісток). Єдине, що відрізняло, – дата народження. В документах було зазначено, що дівчата з’явилися на світ із різницею в декілька тижнів.
Маму і третю сестру знайшли в Німеччині
Щоб зрозуміти, що це за дивні збіги, Емі й Ано вирішили зустрітися. І через тиждень у метро Тбілісі вони вперше побачили одна одну наживо.
«Я дивилася на Ано – і наче бачила в дзеркалі себе: те саме обличчя, той же голос», – згадувала потім Емі. Тепер у дівчат уже не було сумнівів: вони близнючки. Розпитавши своїх батьків, Емі й Ано з’ясували: їх удочерили дві подружні пари з різницею в кілька тижнів. І сталося це 2002 року.
Жінка, яка вдочерила Емі, зізналася: вона не могла мати своїх дітей. Одного разу подруга розповіла, нібито в пологовому є дитина, від якої вирішила відмовитися мама. Щоб забрати дівчинку і виховувати як власну, треба було просто заплатити лікарям.
Таку ж історію розповіла жінка, яка вдочерила Ано. Причому обидві прийомні мами не знали, що розділяють дівчат-близнючок, і навіть не припускали, що роблять щось протизаконне. Хоча заплатили за дітей дуже великі гроші.
Дізнавшись таємницю свого минулого, Емі й Ано подумали, що їх продали генетичні батьки, аби просто заробити. Тому Ано не хотіла навіть шукати своєї кровної мами. Натомість Емі дуже кортіло побачити людину, яка дала їй життя. Вона взялася за пошуки. У спеціальній групі фейсбуку, яка допомагала грузинським родинам возз’єднатися, дівчина розповіла свою з Ано історію і… О диво! Отримала повідомлення від молодої жінки з Німеччини! Та розповіла, що її мама 2002 року народила дівчат-близнючок у пологовому села Кірцхі, але лікарі сказали, нібито діти померли.
Після цього Емі та молода жінка з Німеччини зробили тести ДНК і з’ясували: вони рідні сестри, а, отже, жінка Аза, яка мешкала в Німеччині, – їхня рідна мама!
Після такого відкриття Емі понад усе хотіла зустрітися з мамою Азою. Натомість Ано не мала такого бажання й до Німеччини згодилася поїхати тільки для того, аби підтримати морально Емі.
І ось ця мить настала… Сестри-близнючки зайшли до кімнати для зустрічі… У ту ж мить до них обіймати кинулася генетична мама. Обома руками, наче крилами, вона пригорнула до себе доньок. І так вони й стояли. Хвилину. Дві. Три. Без слів. Просто плакали.
Коли вони троє лишилися в кімнаті, Аза розповіла дівчатам, як після пологів вона впала в кому. А коли отямилась, медики повідомили: ваші діти померли зразу після народження…
Частина викрадених дітей поїхала до України
Вражаюча історія. Правда ж? Але ще більше в ній шокує інше. Випадок із украденими близнючками виявився не винятком. Із початку 1950-х і аж до 2005 року у Грузії діяла масштабна злочинна схема з викрадення дітей.
Про чорний ринок усиновлення заговорила у 2021 році грузинська журналістка Тамуна Мусерідзе. Після смерті своєї мами жінка перебирала документи – і виявила, що її вдочерили. У пошуках генетичних батьків Тамуна розкрила злочинну схему торгівлі немовлятами. «Масштаби немислимі, вкрали до 100 тисяч дітей», – припустила Тамуна і заявила, що чорним ринком торгівлі дітьми керували організовані злочинці, залучивши до своїх схем людей із усіх верств суспільства: від водіїв таксі до високопоставлених урядовців. Отримуючи від бездітних пар величезні гроші (одна дитина коштувала, як середня зарплата тих часів за рік), корупціонери підробляли документи, необхідні для усиновлення. Таким чином немовлят купували сім’ї не лише з Грузії, а й із США, Канади, Кіпру, України, росії.
Коли справа набула резонансу, чимало жінок у Грузії стали ділитися своїми історіями про те, як колись вони просили лікарів показати своє мертве дитя, але у відповідь чули, нібито немовля вже поховане на території лікарні. Хоча насправді, як дослідила Тамуна Мусерідзе, у грузинських лікарнях ніколи не було кладовищ.
Дізнавшись про такий шокуючий злочин, одна з жінок – Ірина Отарашвілі – вирішила з’ясувати, чи не стала й вона однією з ошуканих матерів. Адже 1978 року народила здорових хлопчиків-близнюків, але через три дні після пологів жінці повідомили про раптову смерть немовлят – нібито через проблеми з диханням.
В далекі 1970-ті сумніватися у словах лікарів Ірина з чоловіком навіть не думали. На прохання медиків, вони принесли валізу, щоб забрати останки синів і поховати їх на цвинтарі або в саду, як було заведено у той час. На прощання лікар3 наказав подружжю ніколи не відкривати валізи, бо буде страшно побачити тіла дітей. І лише 2022-го, тобто через 44 роки після поховання, Ірина з дочкою прочитали шокуючі історії в уже згадуваній фейсбук-групі, пішли в сад, розкопали могилу близнюків, відкрили валізу, а там… Ні, не дитячі кістки – гілки виноградної лози!
«Поки ми діставали ту валізу, моє серце вискакувало з грудей, – згадувала потім жінка. – Але коли я заглянула всередину валізи, не знала: плакати мені чи сміятися. Адже мої сини не померли, хоча водночас у мене їх украли».
…Нині у вже згадуваній фейсбук-групі 230 000 людей. Усі вони мріють знайти своїх рідних, із якими їх розділили торговці людьми. Втім шукати правду вкрай важко.
Розслідування міжнародної торгівлі дітьми, яке розпочали у Грузії 2003 року, привело до кількох арештів, проте інформації тоді оприлюднили дуже мало. 2015 року, після чергового розслідування, грузинські ЗМІ повідомили, що генерального директора пологового будинку у Руставі арештували. Проте згодом підозрюваного3 звільнили, і він навіть повернувся на роботу.
2021-го журналістка Тамуна Мусерідзе поділилася з правоохоронцями всією інформацією, яку розкопала. 2022-го уряд Грузії розпочав розслідування торгівлі дітьми. Чиновники повідомили ВВС, що спілкувалися з понад 40 людьми, але, мовляв, події відбувалися так давно, що дані втрачені.
Із цього всього напрошується висновок, що надто високі персони були співучасниками цього моторошного злочину. І частина з них може бути навіть в Україні.
Ніна Грицюк
Сподобалася розповідь? Тоді ще більше таких вражаючих історій ви знайдете в газеті «ТВОЄ ЖИТТЯ. Цікаві люди. Історії. Любов. Поради». Придбати видання можна в місцях продажу преси. А щоб регулярно його отримувати – передплатіть газету на наступне півріччя за індексом 76 305 (Каталог видань України). Ціна на місяць – 10 грн.
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
