Чи звертали ви увагу на таку закономірність: коли релігійне свято супроводжується освяченням якихось речей, які потім можна забрати додому, то людей до храму прямує чимало. Довжелезні черги вишиковуються на Водохреще, Вербну неділю, Великдень чи Спаса. Багато хто з парафіян навіть до церкви не заходить. Бо навіщо, мовляв, стояти всю службу, якщо посвятив річ, приніс її додому – і вже маєш чудодійний предмет.
Про це йдеться у газеті «Твій вибір».
А от коли літургія не супроводжується освяченням води чи предметів, то навіть на велике релігійне свято людей значно менше: бо ж нічого «чудодійного» роздавати не будуть.
Та чи справді окроплені водою предмети мають більшу цінність, ніж Свята літургія? І на що краще потратити свій час – на стояння в черзі за «цілющою водою» чи на молитву й службу Божу? Про це ми поговоримо сьогодні з кандидатом богословських наук, викладачем Львівської православної богословської академії протоієреєм Іваном ГОЛУБОМ.
– Отче Іване, не раз у розмові про якийсь релігійний обряд люди зауважують: «А в нас у селі не так це роблять». Чи існують затверджені Церквою правила для проведення тих чи інших обрядів?
– Сьогодні багато є інформації про звичаї і традиції українського народу. Але кожен регіон України має властиві саме йому особливості – побутові, обрядові. Деколи навіть сусідні села мають відмінності. І це нормально. Адже Україна в різні історичні періоди територіально перебувала у складі різних держав, зазнавала впливу різних народів і запозичувала від них різні традиції – як хороші, так і погані. Та оскільки я не етнограф, а священник, то давати оцінку можу лише тим звичаям, які пов’язані з релігійним культом.
– Гаразд. Тоді запитаю конкретніше: як ви ставитеся до того, що люди більше цінують освячені речі, а не свою участь у Святій літургії? Виходить: матеріальне вони ставлять вище за духовне?
– Так, цілком погоджуюся з тим, що освяченим речам люди надають якоїсь особливої сили. От носить жінка в сумочці артос, який отримали у храмі на Провідну неділю. Запитуєш: «Нащо?» – «Бо ця часточка хліба оберігає мене». Або, наприклад, чоловік почепив у себе в машині хрестика, образочки і пояснює: «Це його захист від аварій». Але насправді не достатньо мати лише релігійну атрибутику. Необхідно, щоб у серці була віра, а на устах – молитва. Сідає людина за кермо, та чи перехрестилася вона до тої іконки? Чи звернулася в молитві до Господа, Матінки Божої, Ангела-охоронця і святого Христофора, покровителя водіїв? Для чого в салоні авто релігійна атрибутика – для краси чи для молитви? Яка роль цих іконок у машині, коли водій бере гріх на душу і сідає за кермо нетверезим? Чи коли прямо перед іконами матюкається, вмикає непристойну музику чи скоює інші вчинки?
– Нещодавно християни відзначали Богоявлення. І знову цьогоріч були ті, які приймали водохресну купіль. Чи справді завдяки цьому обряду можна змити всі гріхи?
– Очищення від гріха можливе лише через таїнство Покаяння – святу Сповідь. Тож коли я бачу людей, які в день Богоявлення йдуть зануритися в ополонку, то насамперед виникає до них запитання: «А чи були ви сьогодні на Святій літургії? Чи розкаялися у своїх гріхах? Чи приступили після Сповіді до таїнства Причастя?» Думаю, дуже малий відсоток із тих людей відповість ствердно. То про яке, скажіть, очищення від гріхів може йти мова? Тут швидше йтиметься про гріх марнославства, гордині і самообману.
– Цього року вкотре стала свідком, як тато із сином перед Святою літургією забігли до храму, набрали йорданської води – і зразу додому: навіщо, мовляв, лишатися на службі?
– На жаль, але так воно буває. Хоча яку користь принесе вода в тій баночці, якщо тато із сином порушили одну з головних церковних заповідей і не схотіли взяти участі у Божественній літургії, яка є найбільшим скарбом для кожного християнина? Можливо, той батько із сином мали якісь вагомі причини. Але здебільшого основна причина – небажання розуміти: обряд – це другорядне, а головне – твоє відкрите до Господа серце в особливий святковий день. Виходить, не Бог для людини стає найціннішим, а вода, освячена на Йордана, паска, освячена на Воскресіння, яблука та мед, освячені на Спаса? То яке ж тоді місце у своєму житті ми відводимо Господу?
– Тобто основний захист для нас та рідних – то молитва, а де вона – там і Дух Святий?
– Так, у цьому й полягає сенс віри. А тримати вдома освячену на Богоявлення воду, класти на поличку освячене на Спаса зілля та свічку-громовицю, сіяти свяченими сіллю та маком – це обряди, які часто іноді сприймаються як якісь магічні дії. Коли в домі сварки, коли в житті негаразди, люди часто починають вдаватися до якихось ритуалів на зразок виливань, відшіптувань, змовлянь. Шукають причину своїх негараздів у «якихось не таких» дітях, онуках, сусідах, колегах – у всіх, але тільки не в самому собі. Хоча насправді вирішується все набагато простіше – треба піти до храму, покаятися, помолитися за всіх «якихось не таких» і за себе, грішного. А потім відкинути гординю, набратися терпіння, бути милосердним, прощати й відповідати добром навіть на зло. І там, дивись, настане те довгоочікуване диво, коли на серці буде добре, в сім’ї спокійно і довкола – злагода.
– На завершення нашої бесіди запитаю: які основні інструменти ви порадите застосовувати, щоб мати захист Вищих сил, а разом із ним – здоров’я та благополуччя?
– Ми маємо відкинути всяку забобонність, яка не має нічого спільного з ученням Сина Божого. Наша віра повинна орієнтуватися на Заповіді, що їх нам лишив Господь наш Ісус Христос і передали святі Апостоли й Отці Церкви. А головними інструментами для здоров’я та благополуччя є сім святих таїнств, які установив нам Сам Ісус Христос, – Хрещення, Покаяння (тобто Сповідь), Євхаристія (тобто Причастя), Подружжя (тобто Вінчання), Миропомазання та Єлеопомазання, а також Рукоположення (таїнство поставлення у священнослужителі). Саме через ці сім «інструментів» ми пізнаємо Бога, який поведе нас шляхом благочестя аж до вічного блаженства у Царстві Небесному. Тому любімо Бога, живімо з Ним у серці – і Бог ніколи нас не залишить.
Спілкувалася Оксана Бубенщикова
Ми опублікували вам статтю з газети «Духовність», яка вийде друком у перших числах лютого. Ще більше цікавих матеріалів знайдете, придбавши газету в місцях продажу преси. Також ви можете передплатити «Духовність», аби з наступного місяця отримувати її на регулярній основі. Передплатний індекс у Каталозі видань України – 86802.
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
