Чому Син Божий народився серед ягнят, що символізують тварини в Біблії та чи можна за них молитися
Мабуть, і ви колись ставили собі питання: чому всесильний Господь розпорядився так, що Його Син народився не в царських палатах, а в яслах для тварин, поруч із ягнятами? І чому очевидцями цієї воістину знаменної для світу події стали не правителі держав, а звичайні пастушки?
Про це пише в газеті «Твій вибір».
Пізнати всю глибину змісту Різдва Христового, а також інших подій, описаних у Біблії, нам, звісно, не під силу. Але зрозуміти, що символізують тварини у Святому Письмі, ми спробуємо. І допоможе в цьому кандидат богословських наук, викладач Львівської православної академії, протоієрей Іван ГОЛУБ.
– Отче Іване, щоб розуміти написане Біблією, нам варто «читати між рядками»?
– Можна сказати й так. Адже мова Святого Писання – це мова людей зовсім іншого, ніж наш, світогляду, зовсім іншого життєвого устрою та потреб. Це ж стосується згадок про конкретних тварин чи навіть їхні символи. Адже присутні на сторінках Біблії і міфічні тварини (як-от Бехемот і Левіафан, які в книзі Іова символізують міць та силу), і екзотичні для нас єдиноріг та бегемот.
– У період Різдвяно-Новорічних свят із текстів колядок ми постійно чуємо про ягнят. Наскільки часто згадується в Біблії ця тварина?
– Найвідоміший біблійний символ Спасителя – непорочне Ягня, яке приносять у жертву. Вівця згадується в Біблії понад 500 разів. Її часто використовують як символ благополуччя та заступництва Бога.
– Що символізують тварини, які стали персонажами різдвяного вертепу?
– Коза часто згадується в Біблії як тварина, яка приносить жертви. Козел символізує жертовну тварину або нечистоту (Левіт 16:7 – 10, Ісая 1:11). Вовк згадується у книзі Ісаї як символ жорстокості й небезпеки.
– Але, мабуть, найпоширенішим негативним символом серед тварин, згадуваних у Біблії, є змія?
– Так, іще від часів Адама та Єви вона символізує зло, спокусу, гріхопадіння (Буття 3:1 – 15), у книзі Одкровення – диявола. З подібним значенням згадується у Святому Письмі крокодил (Ісая 27:1), дракон, який у книзі Одкровення описується як величезна істота з крилами, хвостом і безліччю голів, що символізує зло й сатанізм. Жук – це також символ нечистоти та псування (Ісая 7:18). А от мураха – навпаки: у книзі Приповістей йдеться про «мудрих мурах», які трудяться старанно і вважаються одними з найбільш працьовитих істот на землі (Приповісті 6:6 – 8).
– До речі, навіть апостолів у Біблії порівнюють із тваринами...
– Так, церковна традиція, символічно описуючи євангелістів, для трьох із них використовує саме тваринні зображення. Приміром, святий Марк має своїм символом лева, святий Лука – тільця, святий Іоан Богослов – орла. Цей так званий тетраморф має давнє походження та8 сягає корінням ще пророцтва Ієзекіїля.
У книзі Одкровення Лев згадується як одна з тварин, яку бачив Іван Богослов під час свого видіння. Також Лев як символ сили і могутності використовується для зображення Христа (Об’явлення 5:5). А от символом надії на Бога є в Біблії олень (Псалом 42:1, Йов 39:1).
– Наскільки широко представлений у Святому Письмі світ птахів?
– Найчастіше згадується в Біблії голуб. Він є уособленням Святого Духа, символом миру та благополуччя. Про нього читаємо не лише у Євангеліях, а й у книзі Буття та книзі Пісні Пісень. Символом відродження та незнищенності є ще один птах – фенікс. У книзі Іова він описується як той, що здатен самозапалюватися і воскресати із власного попелу. Яструб у книзі Іова – символ швидкості та могутності. А орел – висоти, сили, свободи, його часто використовують у контексті захисту (Ісая 40:31, Псалом 103:5).
– Чи має Церква певні правила щодо ставлення людини до тварини?
– Спеціального вчення про тварин немає. Але перші глави книги Буття оповідають нам про те, що людині дається Боже веління наповнювати землю і володіти нею, а Адам дав назву кожному виду тварин, виходячи з їхньої сутності буття. Тобто тварини створені, щоб служити людям. А людина зобов’язана піклуватися про тварин, пам’ятаючи: вони також є творіннями Божими.
– Деякі господарі настільки люблять своїх тварин, що моляться за них. З релігійної точки зору це нормально?
– Любити тварин – це добре. Але святитель Василій Великий, пояснюючи першу главу книги Буття, говорить8 про чітку відмінність між душею людини і тварини: «Втікай від дурниць похмурих філософів, котрі не соромляться шанувати свою душу і душу пса однаковими між собою, і говорити про себе, що вони були колись і жінками, і деревами, і морськими рибами. А я, хоча не скажу, чи були вони колись рибами, проте ж з усім зусиллям готовий стверджувати, що, коли писали це, були безглуздіші за риб» («Бесіди на Шестиднев. Бесіда 8»). Тому Церква не молиться за тварин і відповідних молитов не має. А коли в деяких «Требниках» знаходимо молитви для благословення бджіл чи іншої домашньої худоби, то повинні розуміти: ці молитви стосуються не тварин, а їхніх господарів – щоб Господь поблагословив на добро людей і тих тварин, які є помічниками людини.
– Тобто встановлювати хрест на могилі тварини теж неприпустимо?
– Хрест, зокрема й надгробний, – символ християнина, його віри у Спасителя та надії на вічне життя з Богом. Тому встановлювати хрест на могилі тварини – це наруга над священними символами Церкви. Хоронити тварин8 потрібно в тому місці, де ніхто не ходить, і це поховання щоб не заважало іншим.
А підсумовуючи розмову про тварин у Біблії та в нашому житті, хотів би зауважити: духовно здорова людина не може не любити творінь Божих. Тому покровителями тварин було багато святих отців – Святитель Спиридон Тримифунтський, священномученик Власій, єпископ Севастійський, святитель Сильвестр. Але Господь заповідав нам насамперед любити свого Небесного Отця: «…Полюби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією думкою твоєю» (Мф. 22:37). І з цією заповіддю тісно пов’язана друга, подібна до неї: «Полюби ближнього твого, як самого себе» (22:39). А любов до всіх і всього решта – це наслідок першого.
– Дякую, отче, за роз’яснення.
Спілкувалася Оксана Бубенщикова
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
