Життя

Як наші предки зустрічали Новий рік

Як наші предки зустрічали Новий рік

Ми всі з нетерпінням очікуємо Нового року, аби загадати найзаповітніше бажання усіх українців – миру та розквіту Україні і повернення усіх захисників здоровими додому. А про історію святкування Нового року нам розповість краєзнавиця Катерина Сікора з Луцька.

Про це йдеться в газеті «Твій вибір».

Як відзначали цю дату наші предки?

– У язичницькі часи це було березневе свято та збігалося з відродженням природи і початком робіт на землі. У переддень весняного рівнодення, яке називали Новим Літом, наші предки влаштовували багатий обід на честь померлих родичів. Присутні співали пісні на честь закінчення зими, а тоді спалювали солом’яне опудало, що символізувало зв’язок природи і життя людини та їхній новий розвиток. Після впровадження юліанського календаря днем Нового року було встановлено перше березня – як перший день весни і перший день Нового року. Саме того дня садівники намагались провести санітарну обрізку в саду, а господині висівали капусту, вірячи, що вона не боятиметься морозу.

Чому згодом почали святкувати першого вересня?

– Річ у тім, що в 15 столітті Церква прийняла греко-візантійський обряд. А разом із ним початком церковного, а заодно – і громадянського року, почали вважати перше вересня. Пояснювали тим, що в цей час Спаситель після хрещення та спокус дияволом у пустелі став проповідувати Царство Господнє. Відтак це було своєрідним виконанням пророцтв Старого Заповіту і початком Нового. З огляду на те, що перша проповідь Христа відбулась під час іудейського свята жнив, яке відзначали з першого по восьме вересня. В цей день наші предки святкували день преподобного Симеона Стовпника, який символізував початок Нового року. Також того дня за часів Запорозької Січі стригли хлопців і вперше садовили на коней.

А коли стали відзначати першого січня?

– Папа римський Григорій ХІІІ впровадив нову календарну систему, яка отримала назву григоріанської, або нового стилю. Відтак всі європейські народи почали святкувати Новий рік першого січня. Григоріанський календар був впроваджений в Україні в 1918 році. Тоді ж Новий рік почав збігатися з європейським. Проте Православна церква відмовилась переходити на новий стиль – і всі нерухомі свята, і Новий рік продовжували святкувати за юліанським календарем. Люди ж святкували Новий рік між Різдвом Христовим і Водохрещем – 14 січня. Так в Україні з’явився Старий Новий рік. А ось перше січня стало світським святом, яке об’єднувало з усім іншим світом.

Якими були святкування наших предків?

– Новорічні традиції мали язичницько-християнське походження. Новорічну ніч вважали часом, коли злі сили всіляко намагалися нашкодити людям. Люди вірили, що за святковим столом присутні душі померлих родичів. А також в те, що опівночі відкривається небо і в Бога можна просити все, що людина захоче, – здоров’я, покращення матеріального стану тощо. Водночас було багато магічних ритуалів – опівночі господар стукав топорищем сокири по дереву, яке не родило плодів, і обіцяв зрубати, якщо не порадує урожаєм. Коровам давали грудочку цукру, аби вони добре паслись і давали смачне молоко.  Також цієї ночі вгадували погоду на весь наступний рік. Вірили, коли хмари йдуть з півдня – то буде урожай на ярину, а коли з півночі – то на озимину. Звечора біля хати залишали пучки жита, вівса, пшениці, кукурудзи та ячменю. Вважали, що та культура, на яку випав іній, вродить дуже рясно.

Наші пращури прикрашали ялинку?

– До приходу радянської влади в оселях ставили не ялинку, а дідуха, якого плели з першого зажинкового снопа. Внизу робили розгалуження, аби він міг стояти, а його верхівка нагадувала конусоподібний сніп з колосками. Прикрашали його різнобарвними стрічками, засушеними квітами і листочками, або ж придбаними в крамницях прикрасами. Дідух стояв протягом усіх Різдвяних свят і був символом предка. Після приходу радянської влади в домівках почали ставити ялинку і прикрашати спершу цукерками, яблуками, бубликами і горіхами, а згодом – скляними кульками та гірляндами. Нині багато українців повертаються до традицій наших предків – ставлять дідуха.

Спілкувалась Ксенія Фірковська

Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.

Все про: луцьк, свято
В тему

Останні матеріали