Життя

Росія хоче посіяти паніку? Не вийде!

Росія хоче посіяти паніку? Не вийде!

Навіть якщо Москва ризикне піти на українців повномасштабним наступом, ми зустрінемо окупантів у повній готовності.

Хочеш миру – готуйся до війни. Ось чому в часи Союзу в дитсадках, у школах, на підприємствах людей вчили правильно поводитися на випадок початку воєнних дій чи інших надзвичайних ситуацій.

І хоча більшість українців не вірить у повномасштабний наступ Росії, проте краще ми підготуємося до гіршого зі сподіванням, що воно – це гірше – не настане.

Коли до передової ще далеко

Жителям західного регіону трохи спокійніше, аніж мешканцям східних і північних областей, які межують із Росією та Білоруссю. Адже Путін навряд чи ризикне обстрілювати території, розташовані впритул до країн-членів НАТО.

Тож якщо до фронту буде далеко, життя у відносно мирних регіонах України особливо не зміниться. Так само, як у, приміром, прифронтовому Маріуполі, дорослі ходитимуть на роботу, діти – до школи й у дитсадки. Доведеться лише бути готовим до періодичного зникнення електро- та водопостачання, до перебоїв у доставлянні товарів у магазини, до пригніченого настрою серед людей. Тобто доведеться жити так, як українцям на Донбасі ось уже восьмий рік.

А от що робити, якщо фронт стрімко наближатиметься, розповіли ветеран АТО Юрій Черкашин, інструктор із фізичної безпеки Олексій Павлійчук і психотерапевт Павло Горбенко.

Отож, щойно ви почули, що фронт рухнувся в напрямку вашого населеного пункту, не сидіть в очікування дива, не стережіть свого єдиного і такого дорогого вам житла – відразу покидайте його. Бо там, де ведеться бій, імовірність загинути цивільній особі становить від 50 до 90 відсотків.

Утікати треба не великими автошляхами (там утворяться затори й проїхати буде неможливо), а бічними вулицями й польовими дорогами. Нема автівки – сідайте на велосипеди. Не маєте велосипедів – прямуйте ногами. Головне – покинути місто.

Куди йти? Як показує досвід війни на Сході, села обстрілюються менше, оскільки там немає стратегічних об’єктів. Окрім того, в селах легше роздобути й приготувати їжу.

Але пам’ятайте: в умовах бойових дій мішенню стають насамперед військові. Тому не вдягайте камуфляж чи подібну форму.

Що брати на випадок евакуації

Вага речей першої потреби не повинна для дорослого перевищувати 50 кг. Інакше ви просто не зможете понести її на собі у випадку, коли автівка не зможе рухатися далі (затор, закінчилося пальне, обстріли на автотрасі). Діти теж повинні мати рюкзак зі своїми найбільш необхідними речами (вага залежить від віку). Бо хтозна, як далі може повернутися ситуація.

За словами Юрія Черкашина, середньостатистична екстрена валіза має становити 15 – 20 кг. Але правильно розрахуйте свої сили й те, що вага продуктів щодня буде зменшуватися.

Із собою треба взяти:

– документи (загорніть їх у водонепроникні пакети) і гроші (розподіліть невеликим сумами в різні кишені),

– воду (на людину хоча б 1,5 л на добу) та їжу (сало, консерви, копчену ковбасу, хліб, сухе печиво, макарони, супи з пакетиків),

– ніж, сірники, декілька запальничок, сухий спирт, туристичний посуд (металевий важчий, міцний пластик легший);

– одяг (2 комплекти спідньої білизни, декілька пар шкарпеток, штани, кофта, шапка, шарф, рукавиці, дощовик) та нитки з голками;

– аптечку (спирт, препарати від тиску, головного болю, діареї, температури, антибіотик, бинт, вату),

– засоби гігієни (мило, туалетний папір, рушник, зубні паста/щітка, вологі та сухі серветки, манікюрний набір: він знадобиться не лише для нігтів),

– засоби зв’язку: телефон і зарядне до нього, пауербанк (це така батарея, яка заряджає мобільний телефон без розетки), хто має, може взяти рацію та радіо.

Якщо все найнеобхідніше склали, а місце ще є, візьміть широкий скотч, міцну мотузку, казанок, спальник, намет, ліхтарик, таблетки для очищення води.

Вигідніше рухатися групами. Адже тоді можна їхати однією автівкою, користуватися одним мобільним, на спільному багатті готувати їжу.

Куди ховатися від обстрілів

Якщо ви не встигли евакуюватися і бойові дії вже поруч, то єдиний шанс покинути населений пункт – чекати гуманітарного коридору. А доки його не оголосили – переховуватися в підвалах. Чим нижче ви під землею – тим краще.

– Удома ховайтеся в кімнатах, де стіни несучі і немає вікон. Під час обстрілу треба лежати, а голову затуляти руками. Можна лягти в металеву ванну. А от пластикова ванна не захистить. До того ж кахельна плитка у ванній кімнаті після обстрілу перетворюється на травмонебезпечні осколки, – попереджає ветеран АТО.

Коли обстріли стихли, то, залежно від ступеня пошкодження приміщення, можна або залишатися у своєму будинку, або негайно його покинути (в разі загрози обвалу).

Якщо ж обстріл застав на вулиці – не біжіть у магазини з великими вітринами, у скляні офіси чи МАФи. Бо скло – це уламки, які найбільше вбивають цивільне населення.

Краще ховатися за бетонною стіною, бордюром, у якійсь ямі. Тоді менша імовірність того, що у вас влучить осколок.

Нема можливості сховатися – треба лягти на землю, притиснутися до її поверхні і затулити голову руками.

Щойно обстріли стихли, не спішіть підійматися й бігти. Можливо, це перезаряджання. Тому зачекайте дві-три хвилини. Якщо все спокійно – підіймайтеся.

Найнадійніше місце – бомбосховище. Аби знати, де воно, завчасно поцікавтеся у керівництва громади, голови ОСББ, в сусідів. Якщо маєте інтернет, задайте в пошук «Карта захисних споруд цивільного захисту»  і допишіть свій населений пункт чи район. Наразі фактично всі області України оприлюднили перелік бомбосховищ або інших функціональних приміщень із їхніми точними адресами.

Коли дізнаєтеся адресу місць для укриття, сходіть перевірте, чи воно функціонує (багато таких споруд лишилися тільки на паперах) і чи є там вентиляція, аби люди під час тривалого перебування не задихнулися. Якщо ж бомбосховище є і в нормальному стані, наперед поставте в ньому лопати й ломи: якщо раптом будинок завалиться, то ви матимете, чим відкопатися.

Утікати в бомбосховище треба, щойно почуєте сирену. Якщо не встигаєте покинути багатоповерхівку, то спустіться хоча б на перший поверх і там заляжте. Бо найбільше снаряди влучають у горішні поверхи.

Підготувалися? Тепер можна бути спокійними

Другий ворог після окупантів – це паніка. Тож, аби її не було, вже сьогодні складіть список необхідних речей, обговоріть із рідними, хто та що має робити в разі надзвичайної ситуації, де ви зустрічаєтеся. Можна навіть провести «репетицію».

Це важливо зробити зараз, бо потім може не бути електроенергії, мобільного зв’язку і ви не зможете із членами сім’ї чи друзями сконтактувати на відстані.

– Зараз українцями опанувала тривога. В разі надзвичайної ситуації почнеться паніка. Обидва ці стани виникають, коли людина відчуває повну безпорадність у надзвичайній ситуації. Тому вже зараз потрібно своєму мозку дати команду, в якій послідовності та що саме робити, раптом що… – пояснює психотерапевт Павло Горбенко. – А нині, коли ніякого повномасштабного наступу немає, але тривоги вже не дають вам спати, я пораджу не «заковтувати» всі новини поспіль, а вибрати декілька дійсно надійних джерел інформації та вірити лише їм. Адже ворог атакує нас не лише зброєю, а й намагається добити морально.

Відірватися від тривожних думок допомагають буденні клопоти: приготувати їсти, поприбирати в домі, нагодувати худобу, почитати улюблену газету чи журнал, подивитися серіал, вийти погуляти з онуками, попліткувати з друзями.

«Не можеш змінити ситуацію – зміни ставлення до неї», – кажуть мудрі люди. Так що молімося і сподіваймося на Божу підтримку. Все в Його руках…

Оксана Бубенщикова

Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.

Все про: Україна, військкомат, війна на сході україни, війна з Росією, війна
В тему

Останні матеріали