Піст – це не лише обмеження в харчуванні, а й час духовного наповнення, відмови від негативу, заглиблення в молитву і творення добра.
Але що думають про піст науковці? І чи релігійні догми підтверджуються дослідженнями сучасних учених?
Завдяки голодуванню очищується організм
І дієтологи, і науковці вже не перший рік говорять про те, що тимчасове обмеження в раціоні білків тваринного походження справді корисне для нашого здоров’я.
Адже через надлишкове споживання м’яса (особливо червоного), сиру, молока, яєць ми накопичуємо надто багато амінокислот, що шкодить нашим ниркам і кісткам. Натомість під час посту клітини нашого організму звільняються від старих запасів, зокрема й амінокислот, відновлюються і повільніше старіють.
Завдяки посту можна знизити рівень холестерину, кров’яний тиск та індекс маси тіла. А це, в свою чергу, зменшує ризик розвитку раку, серцево-судинних захворювань, появи інфаркту чи інсульту.
У деякі дні посту Церква радить узагалі відмовитися від їжі і споживати лише воду. Таке короткочасне голодування (від 8 до 12 годин) схвалюють також науковці й дієтологи. Останні називають це розвантажувальним днем.
Японський учений Йосінорі Осумі, який теж ґрунтовно досліджував вплив голоду на живі організми, довів, що проміжне голодування допомагає клітинам провести генеральне прибирання, утилізувати старі білки. Висновки вченого стали таким проривом у сучасній науці, що Осумі отримав 2016-го Нобелівську премію.
Також було клінічно доведено, що в людей, які регулярно дотримувалися проміжного голодування (тобто суворого посту), менше ставало маркерів запалення у крові, скорочувалася кількість жиру довкола внутрішніх органів, але при цьому не зменшувався обсяг м’язів.
Щоправда науковці застерігають: перед і після дня голодування обов’язково треба подбати про збалансоване харчування, щоб обмеження в їжі не призвело до виснаження організму.
А ще врахуйте, що під час посту і суворого обмеження в їжі наш організм переживає певне потрясіння. І як тільки ми вийдемо з посту, організм може почати в пришвидшеному темпі накопичувати запаси жиру на випадок нового голодування. Аби цього не сталося, вчені радять не мордувати себе голодом, а підібрати такий раціон харчування, який дозволить організму почуватися комфортно і вас не переслідуватимуть думки про їжу.
Молитва послаблює запальні процеси
Але що це ми все про їжу, коли в пості головне – молитва? Тим паче, й на цю тему вчені мають що сказати.
Кандидат медичних наук, заслужений винахідник України Михайло Лазорик із Ужгорода 15 років досліджував клітини нашої крові, зокрема лейкоцити (вони захищають організм від хвороботворних мікробів). Відтак науковець зацікавився, чи здатна молитва на фізичному рівні впливати на кров.
Аби знайти відповідь на це питання, Михайло Лазорик запросив до експерименту людей різного віку, соціального статусу та з різними видами захворювань. Кожен із добровольців здавав артеріальну та венозну кров до та після 15-хвилинного читання молитов. Яким же було здивування, коли лабораторне дослідження підтвердило: на клітинному рівні кров у пацієнтів справді змінюється! Інфекція в організмі після прочитання молитов ставала менш агресивною, послаблювалися запальні процеси.
На запитання «Як таке можливо?» науковець пояснив: «Молитва – це не просто слова. Це коливання певної частоти. Давно доведено, що молитва змінює структуру води. Адже феномен освяченої води на Хрещення – це не міф, а науковий факт. А людина майже на 80% складається з води. Тож, діючи на найголовнішу рідину нашого організму, молитва змінює його на клітинному рівні навіть у тому випадку, коли ви читаєте молитву подумки. А коли вона промовляється вами чи просто слухається, звукові упорядковані коливання додатково діють на організм людини і викликають зміни показників крові, зменшують запальні процеси, чинять цілющу дію».
Таким чином під час посту ми не просто звільняємо організм від харчових шлаків, а й допомагаємо йому відновитися на клітинному рівні. І це йде мова лише за фізіологічні зміни. А ще ж молитва впливає на нашу нервову систему!
Віруючі люди швидше одужують
Нейрофізіологиня, професорка Нана Войтенко, яка тривалий час займається дослідженнями болю, зауважила виданню «ВВС Україна»: «Я людина нерелігійна, але я абсолютно впевнена, що мантри і молитви придумані людством протягом століть саме для того, щоб синхронізувати роботу певних систем мозку, а це, серед іншого, може заблокувати біль. Окрім цього, релігійні практики часто допомагають перевести нервову систему в такий стан, який може допомогти навіть вилікуватися від хвороби».
Данські вчені теж досліджували, чи змінюється робота нервової системи людей, які звертаються до Бога.
Так-от, коли віряни промовляли завчені тексти молитов, то в їхньому головному мозку задіювалися ті ж ділянки, які людина використовує під час вивчення вірша напам’ять. А от коли віряни своїми словами зверталися до Господа, то в них виникали такі імпульси, як під час спілкування з дуже близькою людиною.
Крім того, науковці з Данії встановили, що молитва будь-якої релігії має одну загальну властивість: частота її коливань дорівнює 8 герц, що відповідає частоті коливань магнітного поля Землі. Це ще одна з можливих причин того, чому люди завдяки молитві краще почуваються.
Вчені також з’ясували, що молитва здатна перевести роботу нашого мозку в тетадіапазон (у цьому діапазоні ми перебуваємо під час фази швидкого сну чи напівдрімоти) й альфадіапазон (стан максимального розслаблення). Завдяки цьому під час молитви ми звільняємося від стресу, напруги, тривог, до головного мозку краще надходить кров і загалом прискорюються відновні процеси в усьому організмі.
Але й це ще не все! Німецьке видання Die Zeit оприлюднило результати дослідження Себастьяна Муркена – експерта з психології релігії, який викладає в Марбурзі. Так-от він у реабілітаційній клініці для онкохворих аналізував роль релігійності в боротьбі з раком грудей і виявив: віра справді може допомогти в процесі одужання. Але за умови, що людина цілком і повністю покладається на волю Божу і переконана: що б Господь не робив – усе на краще. Натомість коли хвора людина налаштована, що хвороба – це кара Божа за гріхи, то від того страждає вдвічі більше, ніж атеїсти. Адже її виснажують думки не лише про стан свого здоров’я, а й про причини покарань за неправильні вчинки.
«Концентруючись на позитивних образах і уявленнях (як би вони не називалися – «Бог», «Аллах» чи «Будда»), глибоко віруюча людина налаштовує себе на очікуваний позитивний ефект (медики називають цей принцип «цілюща сила очікування» або «ефект плацебо», – зробив висновок експерт. А його колега Манфред Шедловскі, який досліджував принцип плацебо, доповнив, що коли людина щиро вірить у краще, то «це змінює хімічні процеси в мозку, виділяються нейтротрансмітери, і ці зміни по нервовій системі передаються організму, де вони часто запускають бажаний ефект».
Ось чому, зцілюючи чи то «кровоточиву жінку» (Євангеліє від Луки, гл. 8, ст. 48), чи то незрячого (Євангеліє від Луки, гл. 18, 42), Син Божий Ісус Христос каже: «Віра твоя спасла тебе» (а не «Бог урятував тебе»).
Отож, як бачимо, піст – це дещо більше, ніж релігійні канони. Це надзвичайно глибокі знання про людину і Всесвіт. Просто всі вони викладені максимально просто. Бо тільки так можуть стати зрозумілі кожній людина, не залежно від її віку, освіти чи соціального статусу.
Оксана Бубенщикова
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
