Життя

Через роботу прибиральницею заробила цироз печінки

Через роботу прибиральницею заробила цироз печінки

Пенсіонерка на гіркому досвіді переконалася, наскільки згубний вплив на наше здоров’я чинить побутова хімія

До 15 років Наталія Дзюбінська проживала разом із бабусею в селі Буяни, що неподалік Луцька. Після школи вступила до педучилища, де здобула фах вихователя дошкільного закладу. Перш ніж отримати постійне місце роботи, працювала в багатьох дитсадках міста. А останні 20 років віддала роботі в 30-му садочку Луцька.

Про це йдеться у газеті "Твій вибір".

– Коли мені виповнилося 59 років, вирішила піти на заслужений відпочинок, – провадить Наталія Віталіївна. – От тільки з 25-річним стажем заробила пенсію 1750 гривень.

За такі копійки, каже, прожити складно. Тому пані Наталія і на дачі працювала, і підробляла прибиральницею в різних організаціях та фірмах.

Але тепер і цей дохід став неможливим. Бо в 61-річної жінки діагностували цироз печінки, що призвів до хронічної печінкової недостатності.

 «Ваш діагноз – то ще не смертельний вирок»

– Відразу діагноз лікарів став для то мене шоком. Я дуже плакала. Усе допитувалася: чому ця біда у мене з’явилася? – згадує оповідачка. – Стала аналізувати, а лабораторні аналізи підтвердили мою думку: цироз виник внаслідок токсичного ураження печінки. А токсичне ураження з’явилося через те, що коли я працювала прибиральницею, то щодня контактувала з великою кількістю побутової хімії: гелі, порошки для чищення і так далі. Вдихала мікрочастинки цієї хімії. І от маю тепер велику біду.

Врешті пані Наталія зуміла опанувати свій відчай. Прийшла до лікарів і запитала: «Скільки я ще проживу?» Медики тоді заспокоїли її. Адже печінка, пояснили вони, – це такий орган, який може хай повільно, але самовідновлюватися. «Те, скільки ви проживете, залежить від вас: як ретельно будете дотримуватися дієти, наскільки сумлінно прийматимете ліки, – зауважили лікарі. – І не вірте тим, хто каже, нібито виявлений у вас асцит (це коли в печінці «набирається вода») – то вже смертельний вирок».

– Почувши такі втішні слова, я вирішила боротися за своє життя, – провадить пенсіонерка. – Зразу перейшла на строгу дієту. Лікувалася спочатку в Горохівській районній лікарні (бо прописана в селі Бережанка). На початку серпня пройшла курс у Луцькій районній лікарні, для чого позичила в банку три тисячі гривень (тепер, щоб повернути кредит, віддаю щомісяця по 100 гривень із пенсії).

Але де далі брати гроші на дороговартісне лікування, жінка не знає. Бо місяць мине – і вже треба буде пройти обстеження, знову лягати в лікарню (а ці витрати потягнуть близько шести тисяч гривень).

«Працювати мені не можна. А де ж брати гроші на ліки?»

– Я маю дочку. Колись вона була хорошою перукаркою. Але взимку бігла на роботу, послизнулася, вдарилася головою у бровку і так травмувалася, що отримала пожиттєву інвалідність. Тепер вона не те що працювати, не може тримати ножиці в руках. Плюс у неї з’явилися заїкання та напади епілепсії. З усіх можливих доходів дочка має тільки пенсію за інвалідністю. Тому мені вона нічим не може помогти, – зітхає Наталія Віталіївна. – Та й сама я не можу тяжко працювати. Думала, буду в місцевого фермера перебирати картоплю і хоч якусь копійку зароблю. Але лікарі насварили: сказали, як буду згинатися – перетискатиму хвору печінку, а це дуже недобре. Тому доводиться сидіти на тій нещасній пенсії 1750 гривень.

Благаючи про допомогу, жінка каже: ще ж не стара, могла би пожити, але без допомоги добрих людей урятувати печінку їй неможливо.

– Сьогодні майже всім тяжко, але якщо кожен перекаже мені хай по кілька гривень, я вже зможу пройти черговий курс лікування, – пояснює Наталія Дзюбінська і чекає вашої підтримки.

Номер її картки в ПриватБанку: 4731 2196 1890 0405. Одержувач: Дзюбінська Наталія Віталіївна. Тел. (099) 26-27-729

Оксана Бубенщикова

Друзі! Підписуйтесь на наш канал в Telegram та сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.

Все про: луцьк, Волинь, Здоров'я, допомога
В тему