В ісламі чоловіки опускають очі перед жінкою, а, замість святкування хрестин, роздають милостиню бідним

Про традиції мусульман розповідає молоде подружжя, якому зміна віросповідання допомогла створити сім’ю.

Про це йдеться у газеті "Твій вибір".

Сергій Настю бачив всього дві хвилини, і одразу запитав, чи згодна вона вийти за нього заміж, на що та ствердно відповіла: «Так!» Сім’я Лазаруків разом уже 4 роки, мають двох синочків: Мусліма й Імрана. Вони прийняли іслам і живуть за мусульманськими законами.

Ковельчанин Сергій Лазарук до 33 років був православним, жив у цивільному шлюбі 7 років з жінкою, яка має свою дитину. Спільних дітей у них не було. Але згодом пара розійшлася. А причиною розлучення став іслам. Сергій, як чоловік, розумів, що треба жити по-божому і порвати з минулим, він хотів узаконити стосунки. Але цивільна дружина не погодилась, тож сім’я розпалася.

Сергій став задумуватися про істину, став порівнювати православну релігію з іншими, шукав істину серед багатьох релігій і вирішив прийняти іслам.

– Прийнявши іслам, я став молитися, щоб Всевишній послав мені дружину, – розповідає Сергій. – Та таку, яка розділяла б мої релігійні погляди і жила відповідно до законів Корану. Але де ж її знайти? Адже у Ковелі є лише 10 сімей мусульман. Бог почув мою молитву – і цей момент настав.

Якось Сергій приїхав у гості до знайомих мусульман. Там була Анастасія, родом з Івано-Франківщини, яка вчилася в Тернополі. За законами ісламу, жінки збираються окремо від чоловіків, а чоловіки – окремо від жінок. Усі в окремих кімнатах. Говорили про буденні життєві справи. І хазяїн дому сказав Сергію: «До моєї дружини в гості прийшла дівчина, яка недавно прийняла іслам, якщо хочеш – я вас познайомлю».

– Ми обмінялися з Настею поглядами, які тривали не більше від двох хвилин, – пригадує Сергій Лазарук. – Я зрозумів, що це відповідь на мою молитву і запропонував їй вийти за мене заміж. Дівчина відразу погодилася. Я на той час був майже безробітний, статків не мав ніяких. Але любов і турботу зі свого боку їй пообіцяв і сказав, що буду турбуватися про дружину так, як велів Бог.

– А як батьки поставилися до того, що ви обоє прийняли іслам? Адже наша країна не є мусульманською? – цікавлюсь я в подружжя Лазаруків.

– Наші батьки (його і мої) були дуже проти, щоб ми приймали іслам, – каже молода вродлива господиня дому Анастасія. – Всупереч всім і всьому, ми все-таки стали мусульманами. Весілля у нас було в Тернополі, скромне, в колі близьких друзів, бо батьки Сергія і мої на весілля не прийшли, мотивуючи тим, що їхні діти вчинили проти батьківської волі.

Десь через два тижні сім’я Лазаруків переїхала жити у Ковель, в хатину, яку колись подарувала бабуся Сергієві. Настю батьки залякували, що її обвішають гранатами і зроблять з неї терористку. Але, як тільки з’явився перший онучок, – мама Насті одразу приїхала, і лід відразу у серці розтанув, бо побачила, що зять з дочкою живуть добре, ісламським життям. А якщо часом бувають якісь негаразди та непорозуміння – сім’я звертається до Корану. Сергій, як глава сім’ї, має передусім ставитися гарно до батьків дружини, забезпечувати сім’ю. І хоча Настя молодша за чоловіка на 14 років – з обов’язками матері і дружини справляється: глядить дітей, варить їсти. Спочатку люди ставилися до них з агресією, а потім почали цікавитися, чому обрали іслам.

Настя, коли виходить з дому, одягає хіджаб (мусульманський жіночий одяг).

А вдома перед чоловіком одягає звичайний одяг, який носять сучасні жінки. Сім’я по інтернету вивчає арабську мову, вільно читає Коран, молиться арабською мовою і вільно будує прості побутові речення. До речі, їхнє свідоцтво про шлюб виписано двома мовами: державною і арабською.

– Розкажіть, будь ласка, про свята і традиції мусульманства.

– Обов’язковим є те, що потрібно повідомити всіх своїх знайомих про сімейний стан, щоб, як хтось побачить тебе з хлопцем чи дівчиною, не було пересудів. Їжу вживають тільки чисту, ту, що дозволив Бог. Свинини не їмо. Чоловіки опускають погляд до землі, щоб не дивитися на чужих жінок.

Сім’я Лазаруків своїх синів назвала мусульманськими іменами: Муслім та Імран. Дітей не хрестять, якщо є можливість, то з цього приводу ріжуть барана і роздають бідним. У мусульманстві в році святкують 2 свята: Рамадан і Ід аль-Адха. Під час святкування Рамадану весь місяць дотримуються посту (весь день, поки сонце не зайде, не їдять і не п’ють води), а як тільки настав вечір – можна їсти. І так увесь місяць. Рамадан мусульмани обирають самі собі будь-якого місяця, тоді, коли зійде молодий місяць. Живуть за мусульманським календарем, і на який місяць випаде це свято – тоді і святкують. Бажано в цей місяць робити добрі діла, давати милостиню. До цього свята сім’я за можливості свого достатку відкладає певну суму грошей для того, щоб дати комусь біднішому, а ті могли відчути милість Божу через людей.

Друге свято у мусульман – Ід аль-Адха (свято жертвоприношення), яке бере початок від часів Авраама, котрий мав принести в жертву свого сина Ісаака, але Бог дав йому в жертву баранчика замість сина. Цього дня мусульмани ріжуть теля або барана, а м’ясо роздають бідним і нужденним. Кожну п’ятницю (це у них день молитви) приходять у мечеть на молитву. Сім’я Лазаруків – Сергій і Настя – не соромляться своєї релігії – стараються жити по ній і виховувати в тому ж дусі своїх дітей.