Життя

Як зберегти краєвиди Полісся від бурштинової «лихоманки»

Як зберегти краєвиди Полісся від бурштинової «лихоманки»

Село Крупове Дубровицького району Рівненщини відоме всій Україні своїми талановитими майстрами та самобутніми фольклорними колективами. Тут якась особлива мистецька аура, яка спонукає до творчості. Молодий художник Олександр Мозоль навчався у двох технічних університетах, але так і не здобув жодного диплома про вищу освіту. Бо найважливішим у житті вважає творчу реалізацію. Він пише картини й дарує їх родичам та друзям, аби таким чином зберегти пейзажі своєї землі для нащадків.

Про це йдеться у газеті "Твій вибір".

Будинок Мозолів більше нагадує мистецьку галерею, а не звичайну сільську хату. У всіх кімнатах на стінах – картини. Олександр запрошує у майстерню й проводить екскурсію. Найперша, написана фарбами робота, називається «Коти».

– Це була дитяча проба пензля, – розповідає він. – Малюю, скільки себе пам’ятаю. Ще не вмів читати й писати, але вже брався олівцями щось зображати на папері. Під час навчання у школі став серйозно займатись малюванням. Брався за все: від офіційних плакатів до святкових вітань та портретів друзів і однокласників. Але тоді про професію художника якось навіть не думав, а творив більше для власного задоволення. Став копіювати картини відомих митців із книг та мистецьких журналів, але завжди додавав щось своє. Мені хотілося їх змінити й доповнити, щоб малюнок став оригінальним.
Юнак із художніми здібностями навчався у Дубровицькому лісотехнічному ліцеї, на фізико-математичному факультеті. Закінчивши підготовче відділення, став студентом Львівського лісотехнічного університету. Навчався на дуже престижному факультеті комп’ютерних технологій. Через три роки його гуманітарна душа не витримала «катувань» точними науками, й Олександр залишив універ.

Через рік вступив у Рівненський «водник» (так в області називають Національний університет водного господарства та природокористування, – авт.). Навчався на архітектурному факультеті, за фахом «Дизайн архітектурного середовища». Але також швидко розчарувався. Бо студент Олександр Мозоль любив лише один предмет «Живопис. Рисунок. Скульптура». Тому залюбки брав участь у творчих конкурсах й перемагав. Але «водник» він так і не закінчив і не став архітектором.

Йому більше подобається писати картини: краєвиди, етюди, також зацікавився духовною тематикою й показує красивий триптих «Українські святині».
Як зізнається молодий митець, його в селі вважають диваком, але коли у Круповому, а згодом – у Дубровиці та Рівному, пройшли «Музейні гостини» й земляки на виставці побачили картини Олександра Мозоля, то врешті-решт до художника прийшли визнання та повага на своїй малій батьківщині.

– Олександре, у вас таке звучне як для творця прізвище, не потрібно й ніякого псевдо – звучить й запам’ятовується відразу – Мозоль, – зауважую моєму співрозмовникові.
– Я зацікавився своїм корінням й навіть взявся складати родинне дерево. З того, що вже дізнався, то можу лише стверджувати одне: предки були звичайними селянами-трудівниками й, очевидно, наполегливо працювали, аж до кривавих мозолів, – усміхається сільський художник, який з азартом займається улюбленою справою.
Щодо творчих планів, то він хоче зберегти у картинах краєвиди рідного села та навколишньої природи, які можуть назавжди зникнути після нинішньої бурштинової «лихоманки».

 Віктор Мазур

Друзі! Підписуйтесь на наш канал в Telegram та сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.

Все про: рівне, бурштин, мистецтво
В тему