Життя

У квартирі пенсіонерки замироточило зображення хреста, залишене після освячення оселі

У квартирі пенсіонерки замироточило зображення хреста, залишене після освячення оселі

Отець Василь Мичко – настоятель храму, унікального не лише для Ковеля – всієї України! І не лише тому, що «воскреслий» Благовіщенський собор є ровесником незалежної України. Цей собор свого часу став першим у Ковелі православним храмом.

Про це йдеться у газеті "Твій вибір".

Споруджений князями Сангушками ще 500 років тому, Божий дім був сплюндрований совєтами. Втім злочинна влада, як не намагалася, не змогла знищити віри людей. І вони, ризикуючи посадами та навіть свободою, врятували частину церковних реліквій.

Зі здобуттям Україною незалежності вдалося воскресити й сам Благовіщенський собор. А воскресивши – повернути йому безцінні реліквії, серед яких – чудотворний образ Богородиці «Всецариця».

Здобули незалежність – «воскресили» храм

– Перша згадка про наш храм датується 1505 роком, – розповідає настоятель Благовіщенського собору ПЦУ отець Василь. – Хоча будівля була дерев’яна, втім вона слугувала вірянам аж 450 років. Церква вистояла під час усіх воєн. І тільки в 1961-му радянська влада розпорядилася розібрати храм, а на його місці побудувати спортивний комплекс.

Після того, як собор було сплюндровано, віряни з уст в уста передавали історію про те, яка страшна смерть чекала на всіх, хто руйнував церкву. Одні з антихристів захворіли й за кілька років померли. Інші потрапили у смертельну аварію. І, за розповідями старожилів, через два-три роки після руйнації собору кара спіткала фактично всіх, хто був до цього причетний.

– Але зі здобуттям Україною незалежності ковельчанам таки вдалося домовитися, аби спортклуб, який діяв на фундаменті церкви, перенесли до іншого приміщення, а громада змогла відбудувати Божий дім, – продовжує о. Василь. – У церкві в нас, до речі, зберігаються фотографії перших літургій, тривалого процесу відновлення древнього собору, а головне – ми знайшли світлини дерев’яної церкви, яку знищили совєти, і це допомогло нам відновити той зовнішній вигляд собору, який був до його руйнації.

Показуючи старовинні ікони, що зберігаються у храмі, о. Василь розповідає, як вдалося небайдужим вірянам під шифером церковного складу сховати від нищення древні розписи із зображенням євангелістів Матвія, Луки та Марка. Тепер ці реліквії стали окрасою собору, а дірки від цвяхів, якими ікони були прибиті до даху, чимось нагадують криваві рани на тілі Ісуса, теж пробиті цвяхами. І так само, як воскрес Христос, так само вдалося воскресити древній храм.

 Вивозили з церкви сміття – і знайшли 500-річний фундамент

Окрім зображень євангелістів, ковельчани зберегли і древній хрест із купола собору. Зокрема, один із чоловіків під час руйнування храму підібрав із землі древню реліквію, сховав її на обійсті та заповів рідним встановити на його могилі. Таким чином вірянин вирішив зберегти святиню, яку в інакшому випадку комуністи просто знищили б.

– Після смерті цього ковельчанина минуло чимало часу, у Великодній період його син закликав нас відслужити літію на могилі батька, розповів про хрест із церковного купола і запропонував повернути цю реліквію до храму. Ми, звісно, скористалися пропозицією, і тепер цей древній хрест (якому, ми так думаємо, може бути 500 років) зберігається в нашому храмі, – веде отець Василь до вівтаря та показує його. – А ось тут під скляною підлогою собору ви бачите залишки древнього фундаменту, на якому власне і був зведений наш храм. Ми виявили цегляну основу випадково: хотіли зробити теплу підлогу, стали розчищати основу, натрапили на купи сміття та піску, а коли непотріб вивезли, не могли повірити очам: була цегляна кладка, на якій колись був встановлений вівтар старовинного храму!

 «Я торкнувся до краплі – а вона жива!»

А ще є у Благовіщенському храмі хрестики-наклейки, які лишаються у домівці в час її освячення. І нічого, здавалося б, у тому нема дивного, якби… у квартирі ковельчанки два роки тому з цих наклейок не почало виходити миро.

– Коли мені зателефонувала парафіянка і розповіла про це диво, я відразу поїхав побачити, що ж то за явище, – пригадує отець Василь. – Побачивши великі краплі олії, від якої йшов неймовірний аромат, я запитав, чи давно  освячувалася квартира. «Два роки тому», – відповіла парафіянка. Отже, крапля пахучої олії не могла не висохнути за стільки часу. Я торкнувся до краплі – а вона жива і дихає неймовірним ароматом. Ми відслужили в цій оселі молебень. А жіночка запропонувала хрестики помістити в церкві, щоб якнайбільше людей могли стати очевидцями дива.

Таким чином 19 грудня 2018 року, якраз на свято Миколая, мироточиві хрестики були передані до Благовіщенського храму Ковеля. І часом у суботу, коли в храмі служать акафіст, миро дарує присутнім неймовірний аромат.

– А ось тут, у соборі, зберігається Тихненська ікона Богородиці, яка самооновилася, – проводить настоятель до старовинного образа, котрий від променів сонця аж сяє золотавим блиском.

Який шлях здолала старовинна ікона, щоб продемонструвати вірянам диво самооновлення? Як візит до собору юної незнайомки вказав на чудотворний образ? І в який спосіб віряни дякують Господу за радість материнства та рятунок від важких хвороб – читайте в наступному номері газети.

Оксана Бубенщикова

Друзі! Підписуйтесь на наш канал в Telegram та сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.

Все про: ковель, Волинь, церква, релігія
В тему

Останні матеріали