Поспішай творити добро!
Скільки Остап Семенюк себе пам’ятає, стільки він дарував людям добро. Тому з дитинства мріяв стати лікарем. Однак і в радянські часи процвітала корупція. Тож, коли 1989-го хлопець поїхав до Львова із мрією вступити до медінституту, йому відверто заявили: «Якщо завтра підганяєш авто і вручаєш нам ключі – вступиш. А ні – навіть не пнися».
Студентом-другокурсником уже асистував у відомого професора
Проте мрія лікувати не полишала хлопця. І він вирішив складати іспити до Львівської ветеринарної академії.
– Я виконав завдання собі і ще трьом абітурієнтам. І це ж треба, аби їм написав на відмінно, а собі – задовільно, – пригадує пан Остап. – Коли мама почула про такі результати, не витримала, поїхала до Львова, у членів вступної комісії добилася, щоб показали мою роботу. Побачивши, що там немає жодної (!) помилки, попередила: «Якщо хочете, аби ця робота поїхала в Київ до міністра, – я вам це влаштую» і назвала свої ім’я та звання – заслужений учитель України. Після цього, – усміхається пан Остап, – я став студентом і всі п’ять років навчався лише на відмінно.
Мало того, вже на другому курсі академії хлопець став асистентом відомого у Львові професора-ветеринара, який після першої ж вдалої операції сказав: «Остапе, з тебе виросте хороший лікар. Тільки маєш у мене займатися».
З червоним дипломом академії Остап за цільовим направленням відпрацював у колгоспі на Волині. Після здобуття другої вищої освіти очолив українсько-польське підприємство. Але ніколи не полишав улюбленої справи: допомагати й лікувати.
– На той час я був одруженим, мав сина. Скільки міг, старався для сім’ї. Грошей вистачало, тому дружині навіть не довелося ходити на роботу, – переповідає Остап. – Однак у щасливе сімейне життя втрутилася теща. Дружина зайняла сторону своєї мами. Шлюб розпався. А через те, що тепер я не міг жити із сином, впав у таку депресію, що до будь-якої роботи просто опускалися руки…
Провів кесарів розтин – і «завоював» дружину
Окрім інтелекту, золотих рук і доброго серця, чоловік мав іще одну унікальну здатність – умів зчитувати інформацію про людину!
– Цю здатність я розвинув іще під час навчання у ветеринарній академії: товариш познайомив із індійцем, який умів угадувати долю людини з очей та за лініями руки людини. Ось цей індієць і передав частину своїх навиків, – зізнається Остап. – Єдине «але»: унікальні здібності в мене проявлялися тільки тоді, коли мав душевний надрив, критичний стан тіла чи душі. А зчитувати інформацію можу про всіх людей, окрім тих, до яких маю почуття.
І ось, перебуваючи після розлучення у такому гнітючому стані, Остап Семенюк зчитав інформацію про свою майбутню дружину.
– Це було на перший день Пасхи. Знайомі подзвонили й кажуть: «Остапе, в наших друзів кішка захворіла. Виручай. Усе ще перебуваючи у стані депресії, я сказав: більше не займаюся лікувальною справою. Наступного дня – знову дзвінок із проханням урятувати кішку – і знову моя відмова. Але на третій день Пасхи приїхала така делегація прохачів, що я вже не мав куди дітися і таки поїхав на порятунок, – пригадує чоловік. – Зайшов до будинку, побачив господиню дому і ще одну панянку (сестру господині). А я тільки глянув на сестру і зразу: «А ви 8 березня народилися». В них аж очі квадратні від здивування. Та я тим не обмежився, розказав сестрі її минуле та навіть майбутнє і, доки жінки була під враженнями від «ясновидця», сказав до сестри господині: «Зараз я проведу кішці операцію з кесаревого розтину, а ви будете моєю асистенткою». З тих пір ми лишилися разом і невдовзі одружилися.
Чимало хвороб з’являються в людини через глисти
У другому шлюбі в Остапа народилося ще троє дітей. Аби чимала сім’я та син від першого шлюбу ні в чому не мали потреби, чоловік працював ветеринаром, їздив до Польщі на підзаробітки. Спорудив добротний дім. Однак і в цьому шлюбі з’явилася тріщина. Тільки тут причиною стала… любов до тварин.
– Моя дружина вважала нормальним, що в одному домі живемо ми з трьома дітьми, п’ятеро собак-дворняжок, декілька десятків котів, сотні курей і навіть білка. Через постійне сусідство з тваринами діти фактично не вилазили з болячок: лишаї на цілу голову, грипозні захворювань із високою температурою, що повторювалися через кожні 2 – 3 місяці, рахіти, біль у животі, блювання. Педіатри нічим не могли зарадити, – пригадує чоловік. – І я вирішив спробувати ту ж систему лікування, яку використовував для тварин.
Суть методу полягала в тому, що першоосновою лікування є боротьба з внутрішнім ворогом – паразитами. Адже вони поглинають усі поживні речовини в організмі людини й тварини. Відповідно, організм недоотримує необхідну йому кількість вітамінів та мікроелементів. Відходи життєдіяльності глистів настільки токсичні, що печінці тільки й вистачає сил, аби очистити організм від фекалій паразитів. Тож на боротьбу з вірусами та бактеріями організм уже просто не має сили. А от коли організм очиститься від глистів, він або зможе самостійно долати хвороби, або потребуватиме невеличкої допомоги для зміцнення імунітету й подолання захворювань.
– Маючи доступ до якісних протиглисних препаратів для тварин, я вирахував дозу для своїх дітей – і результат здивував навіть досвідчених спеціалістів, – зізнається Остап. – Ті педіатри, які знали моїх дітей як хворобливих і кволих, повірити не могли: діти фактично не хворіли. Я поділився з колегами авторською методикою. Лікарі все частіше стали рекомендувати пацієнтам випробувати протиглисну методику. До мене на прийом стали приїжджати навіть заввідділень лікарень, керівники медучилищ.
У всіх, хто звертався, була схожа симптоматика: часті застудні захворювання, кашель, бронхіти, розлади травлення, алергія, сонливість, стафілококи, молочниця, лупа, астматичні та екзематичні прояви, реакція на солену, масну, гостру їжу, геморой, розлади сну в дітей – усе це, як потім виявилося, було негативним наслідком життєдіяльності глистів.
– Хоча шлюб урятувати не вдалося, але саме сімейні негаразди допомогли мені кардинально змінити життя й отримати можливість допомагати сотням людей, – каже Остап Семенюк. – Єдине зауважу: якщо хтось, хто прочитає цю статтю, захоче позбутися хвороб завдяки виведенню з організму паразитів, знайте: одночасно лікуватися мають усі члени сім’ї, які проживають разом. Адже спільний побут провокує перезараження глистами.
Оксана Бубенщикова
Конкурс журналістських матеріалів «Дій активно! Живи позитивно!» ініційований Благодійним фондом Олександра Шевченка та Українським журналістським фондом
БІЛЬШЕ ВРАЖАЮЧИХ ТА ДУШЕВНИХ ЖИТТЄВИХ ІСТОРІЙ ЧИТАЙТЕ В ГРУПІ «ЖИТТЄВІ ДРАМИ» В FACEBOOK! ЩОБ ПІДПИСАТИСЯ НА НЕЇ — НАТИСНІТЬ ТУТ!
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
