Поспішай творити добро!
Закохалася в мистецтво Людмила Ярмолюк іще з дитинства. Тож, аби не лише милуватися, а й самій наповнювати світ прекрасним, упродовж чотирьох років дівчина з волинського села Липини відвідувала художню школу та мріяла стати відомим маляром.
Проте у років 13-ть, коли в тій-таки художній школі потрапила на заняття з предмету «Структура», вперше у житті взяла до рук глину. Взяла і зрозуміла: оця безформна сіра маса приховує в собі щось дивовижно-магічне! Тільки, щоб відкрити цю «магію», треба з глиною «подружитися».
Оскільки різновидів глини дуже багато (залежно від її хімічного складу), то Людмила враховує, що саме вона хоче виготовити. Приміром, біла глина містить багато каоліну, котрий забезпечує високу пластичність матеріалу. Коли у глину додати платину, то через великий вміст окису металу виріб набуває приємного коричнюватого або червонястого забарвлення. А от щоб отримати виріб чорного забарвлення, то його треба виготовити з білої глини, витримати у вогні при температурі 1000 градусів (за таких умов глина повністю позбавляється води і стає твердою, як камінь), а потім занурити у звичайне коровяче молоко, де впродовж 3 – 4 годин тримати за температури 400 градусів. Ось такі-от глиняні метаморфози…
Для оздоблення інших глиняних виробів Людмила використовує як більш сучасні елементи петриківського чи косівського розпису, так і зашифровані послання трипільців, культура яких налічує декілька тисяч років.
– На керамічних дзвіночках люблю зображати елементи сонця (у древніх слов?ян Сонце вважалося символом довголіття). А от маленькі за розміром свищики гармонійно доповнюються символами води (запорукою здоров?я), зерна (багатства) та прямих ліній (стабільності), – показує Людмила. – Але якщо чесно, коли виготовляю виріб, особливо не задумуюся над його символікою: рука сама виводить лінії, які будуть власникам сувеніру притягувати в дім добро.
Загалом в асортименті Людмили Ярмолюк – до двох сотень ексклюзивних ручної роботи сувенірів, які виготовлені за зразком архаїчних прикрас. Приміром, глиняні свищики, які у ХХІ столітті сприймаються як дитяча забавка, в давні часи використовувалися для захисту від темних сил. Глиняні дзвіночки, якщо повісити при вході в дім, під час руху «народжують» мелодію, яка (за віруваннями древніх слов?ян) створює позитивну ауру в будинку та очищує від злих духів.
– Але особисто я – християнка, тому керамічні вироби використовую в основному як елемент декору. Навіть ялинкові прикраси в мене – геть усі з глини, – додає Людмила Ярмолюк. – Дзвіночки не важкі, гілок донизу не тягнуть, а оскільки різні за кольором і розміром, то дуже гармонійно поєднуються із хвойними гілочками.
Оксана Бубенщикова
Матеріал ініційований Українським журналістським фондом та Благодійним фондом Олександра Шевченка
БІЛЬШЕ ВРАЖАЮЧИХ ТА ДУШЕВНИХ ЖИТТЄВИХ ІСТОРІЙ ЧИТАЙТЕ В ГРУПІ «ЖИТТЄВІ ДРАМИ» В FACEBOOK! ЩОБ ПІДПИСАТИСЯ НА НЕЇ — НАТИСНІТЬ ТУТ!
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
