Максим Клим’юк: «Усі мрії — лише про перемогу, про мир для наших дітей, мир для України!»
Напередодні нового року ми поспілкувались з Максимом Клим’юком, головою громадської ради при військовій адміністрації, кандидатом в мери, який свого часу отримав серйозну підтримку серед виборців Володимира та програв лиш кандидату від партії "За майбутнє" Ігорю Пальонці, котрого підтримував нардеп Ігор Гузь. Максим Клим’юк продовжу займати активну позицію в житті міста.
Яка ситуація з підготовкою міста Володимира до нелегкої зими в умовах повномасштабної війни? Як володимирські волонтери допомагають ЗСУ, а також мешканцям областей України, які постраждали від окупації та обстрілів? Які нагальні проблеми обговорюють на засіданнях громадської ради при військовій адміністрації міста Володимира? Про це – в актуальному інтерв’ю з головою громадської ради при військовій адміністрації, громадським активістом Максимом Клим‘юком.
– Як працює громадська рада при Володимирській військовій адміністрації в період війни, що турбує жителів громади?
– Ми продовжуємо притримуватись статутної діяльності і проводити засідання не рідше, ніж раз у квартал. Стараємся реагувати на актуальні проблеми району після корупційних скандалів, які відбувалися у Володимирі, пов'язані з наближеними особами до міського голови, на минулому засіданні прийняли колективне звернення у правоохоронні органи нашої країни з проханням взяти на контроль розслідування по відкритих кримінальних справах. В періоди між засіданнями члени ради, а це представники і голови дієвих громадських організацій, максимально зберігають активність, зосереджуючись на волонтерстві та діяльності у своїх організаціях.
– Ви не перший рік займаєте активну позицію в політичному житті Володимира. Хотілося б почути Вашу думку щодо того, наскільки ефективною є робота депутатського складу та Володимирського міського голови? Що, на Вашу думку, заважає їм працювати і вирішувати нагальні потреби громади?
– Ефективність роботи депутатів та голови ради вимірюється вмінням швидко підлаштувати роботу до умов життя у місті та країні. Деколи таке відчуття, що у нас два різні світи. Волонтери продовжують збирати кошти на окопні свічки, щоб зігріти військових. На передовій жителі донатять на автономні обігрівачі та власноруч виготовляють саморобні пічки. А в місті посеред зими ремонтують дах будинку культури за сотні мільйонів. Влада зосереджується не на нагальних потребах громади, а керується якимись власними баченнями і бажаннями. Не хочеться в такий важкий період бути критиканом, але це ситуація рівня «дістало!». Такі настрої спостерігаються в більшості жителів, у кого рідні, друзі чи знайомі на передовій, і вони знають ситуацію на бойових позиціях.
– Аби зменшити рівень корупції в державі та на місцях, Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) пропонує органам влади приймати антикорупційні програми. За наявною у Вас інформацією, чи виконується антикорупційна робота у Володимирській міській раді?
– На жаль, місто охопили корупційні скандали на найвищому рівні, відкрито декілька кримінальних справ проти міського голови та членів його команди, депутатів обласної ради, які представляли інтереси Володимира. Відбулися обшуки в будинку дружини мера і комунальних установах. Усе це – в період, коли в країні війна, коли щодня гинуть найкращі! Ось така антикорупційна робота в міській раді. Корупція? Ні, не чули!
– На продовження попереднього питання, яке стосується боротьби з корупційними ризиками. Наскільки, на Вашу думку, є прозорою для простих людей Володимира діяльність влади, комунальних підприємств міста? Чому не опубліковані звіти про діяльність «Володимирводоканалу» та «Володимиртепла» за останній звітний період?
– З бюджету виділяються сотні мільйонів на підтримку комунальних підприємств. Лідером є «Володимиртепло», директор якого Сергій Коба за допомогою першого заступника Ярослава Матвійчука, свого кума, просто втік за кордон! Про його місце перебування не відомо! Тому тут більше запитань, ніж відповідей! Наше місто уже другий рік без гарячої води, це при тому, що підприємство звітує про мільйонну прибутковість. Таке відчуття, що час у Володимирі йде у зворотному напрямку.
– Чи відстежуєте Ви разом з іншими громадськими активістами тендери, які проводить Володимирська міськрада? Що за останній період, на Вашу думку, куплено з порушеннями та чи ефективно використовуються бюджетні кошти в умовах воєнного часу?
– Бюджет міста більше ніж на 60% складається з податків наших воїнів. Це кошти, зароблені потом і кров’ю, а не командою міського голови! Тому й витрачатися вони повинні на підтримку військових!
Виділяючи кошти, мер прикривається таємницею військового часу, щоб уникнути прозорого звітування перед громадою. Відносно тендерів теж відкриті кримінальні справи. Залишається сподіватися на професійність антикорупційних слідчих органів.
– Якщо знову ж таки говорити про використання бюджетних коштів, чи в достатній кількості, на думку громадськості міста, вони спрямовані на покриття потреб під час воєнного стану? Маю на увазі облаштування укриттів та допомогу ЗСУ.
– Щодня наші військові звертаються з елементарними потребами до волонтерів та своїх рідних, щодня безліч прохань про все нові збори та потрібні донати. Люди з останніх сил тягнуться, щоб хоч чимось підтримати. А місто живе життям мирного часу. Таке відчуття, що у декого в голові війна й не розпочиналась!
– Як, на Вашу думку, відобразиться на життєдіяльності Володимира законопроєкт №10037, який пропонує переспрямувати ПДФО із зарплат військових з місцевих бюджетів у держбюджет? Нагадаю, що на момент нашої з Вами розмови законопроєкт Верховна Рада ухвалила в першому читанні.
– Маючи усі фінансові можливості, міські чиновники так і не змогли налаштувати економіку Володимира, залучити нові інвестиції, створити робочі місця, а релокація підприємств залишилась лише на словах. Отримуючи ПДФО від військових, вони займалися лише нелогічною витратою бюджетних коштів без жодних перспектив на майбутнє. Статистика говорить дуже чітко: без ПДФО місто отримало бюджет 400 млн замість двох мільярдів. У цих цифрах вся ефективність роботи тих, хто відповідає за розвиток Володимира, отримуючи сотні тисяч премій з міського бюджету.
– Ваші доньки активно займаються спортом на професійному рівні. Цікаво, а чи на достатньому рівні розвинена, на Вашу думку, спортивна галузь у Володимирі?
– У спортивній галузі працюють, без сумніву, справжні професіонали, люди, які живуть спортом, люблять свою професію. І це стосується майже кожного спортивного напрямку. У Володимирі дуже талановита молодь, про це свідчать досягнення наших спортсменів не тільки в межах України, а й міжнародних змаганнях.
– На продовження останнього питання, яке стосувалося Ваших дітей і, зрозуміло, всіх маленьких мешканців Володимира. Чи зверталися до Вас як до громадського діяча освітяни міста? Що турбує зараз їх?
– Ви знаєте, останні декілька років, наші освітяни працюють у дуже непростих умовах: період коронавірусу, повномасштабне вторгнення. Ми повинні лише подякувати кожному, що в такій ситуації вони стараються максимально ефективно працювати зі школярами, давати їм знання і майбутнє, це дорогого варте!
– Нещодавно у соцмережах Ви поставили дуже слушне запитання: «Що заважає меру та владі Володимира, міста з одним із найбільших бюджетів серед таких міст в Україні, організувати виробництво дронів?». На Вашу думку, що для цього потрібно?
– Багато волонтерів самотужки організовують виробництво дронів, у нас дуже багато спеціалістів у цій сфері. Єдине, що їм справді потрібне, – це фінансовий ресурс і підтримка. Ніхто з чиновників і не дивився в тому напрямку. А це не тільки підтримка військових, це, знову ж таки, створення нових робочих місць, додаткові надходження до бюджету! Війна диктує актуальність капіталовкладень на десятки років. Виробництво дронів чи ремонт даху за 100 млн? Людське життя чи концерти в будинку культури? Здається, ці питання досить риторичні.
– Розкажіть детальніше про Вашу волонтерську діяльність, адже знаю, що Ви активно спрямовуєте допомогу та кошти на ЗСУ, а також допомагаєте людям, які пережили страшну окупацію і продовжують боротися під постійними обстрілами зі стихією, яку приніс «русскій мір».
– Тішусь, якщо є можливість чимось допомогти. Усі виснажились без підтримки – і воїни, і волонтери. Я особисто не вважаю себе волонтером, тому що знаю десятки людей, які роблять у рази більше, ніж я, тому низький уклін кожному, хто допомагає в таких непростих умовах.
– Цьогоріч Вам виповнилося 40 років. Озираючись на прожите, чи хотілось би Вам щось змінити у житті? Яких помилок можна було уникнути? Кому Ви вдячні за те, ким Ви є зараз? Які плани та мрії чекають на втілення?
– Так, кожен ювілей – це завжди можливість проаналізувати певний відрізок свого життя. Звісно, багато чого хотілося б змінити, але вірю, що все, що не робиться, лише на краще. Наші помилки – це теж частинка нашого життєвого досвіду. Дякую Богу за своїх рідних, за людей, яких зустрів на моєму шляху, які залишаються поруч у найважчі хвилини, мотивують і надають сил. Усі мрії – лише про перемогу, про мир для наших дітей, мир для України!
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
