У редакцію звернулася читачка з Луцька із запитанням, яке може стосуватися багатьох людей.
«Моя тітка і її чоловік прожили разом майже 60 років. Власних дітей у них не було. Цієї весни помер тітчин чоловік, а цього літа – й вона сама. Я їх обох доглядала, займалася похороном. Жодного заповіту чи договорів дарування вони не залишили. Бо тітка тяжко переживала втрату чоловіка, і їй було не до оформлення таких документів. З найближчих родичів у тітки лише я. Як тепер мені успадкувати квартиру? Чи не перейде вона у власність громади?» – запитує пані Світлана. Про це йдеться у газеті «Твій вибір».
На перший погляд здається, що відповідь проста: якщо інших родичів немає, квартира має перейти племінниці. Насправді все складніше. У цій ситуації вирішальне значення має одна обставина: на якому етапі оформлення чоловікової спадщини померла тітка. Саме від цього залежить, які норми Цивільного кодексу України застосовуються і хто зрештою успадкує майно.
За професійною консультацією вам, пані Світлано, треба звернутися до профільних юристів. Бо питання спадкування доволі складне. Але я спробувала відшукати загальну інформацію про випадки, схожі до вашого. Бо, впевнена, подіба ситуація виникла не лише у вас.
Які фактори впливають на остаточне рішення
Насамперед нам треба розуміти, що таке «відкриття спадщини». Відповідно до ст. 1220 Цивільного кодексу України, спадщина відкривається не тоді, коли з цим питанням родичі звернулися до нотаріуса, а в день смерті людини або в день, коли суд оголосив її померлою. З цього моменту виникає право на спадкування, і починається відлік усіх установлених законом строків.
Далі йде етап – «прийняти спадщину». Він означає заявити про своє право на спадщину у спосіб, визначений законом: зазвичай – подати нотаріусу відповідну заяву протягом шести місяців із дня смерті спадкодавця. Але тут є важливий нюанс: якщо спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на день його смерті (наприклад, чоловік і дружина) й не відмовився від спадщини у встановлений строк, то закон вважає спадщину прийнятою автоматично.
Після того, як спадщина прийнята, нотаріус оформлює спадкову справу і після завершення необхідних процедур видає спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину. При цьому, якщо успадковується квартира, будинок чи земельна ділянка, то право власності ще потрібно зареєструвати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Повертаючись до питання пані Світлани, нам потрібно знати: тітка померла після відкриття спадщини, але встигла чи ні прийняти спадщину після смерті чоловіка?
Якщо не встигла, може застосовуватися механізм спадкової трансмісії (стаття 1276 Цивільного кодексу України): тобто її право прийняти спадщину переходить її спадкоємцям. Але тут нотаріус повинен встановити, чи в померлого подружжя точно немає інших спадкоємців, крім пані Світлани. Адже закон враховує права всіх осіб, які можуть претендувати на спадщину цього подружжя.
Якщо ж тітка вже прийняла спадщину після смерті чоловіка, але не встигла завершити оформлення документів, то успадковане від чоловіка майно вже входить до складу тітчиної спадщини. І якщо ви, пані Світлано, точно є єдиною спадкоємицею тітки (а не лише єдиною родичкою – це важливо!), то ви й успадкуєте все тітчине майно, а родичі її померлого чоловіка вже не матимуть права претендувати на це майно.
Тобто відповісти однозначно, чи квартира стане лише вашою, ми не можемо. Бо, як бачите, потрібно точно знати: чи проживала ваша тітка зі своїм чоловіком разом на день його смерті; чи не залишив він заповіту; чи прийняла тітка спадщину після смерті чоловіка; чи були в тітки та її чоловіка інші спадкоємці. Лише після з′ясування всіх цих обставин нотаріус зможе визначити, кому саме дістанеться квартира померлого подружжя.
За скільки часу треба все встигнути?
Отож, наша вам, пані Світлано, порада: зверніться до юриста якомога швидше. Бо закон дає вам шість місяців із дня відкриття спадщини, тобто з дня смерті спадкодавця (лише для деяких ситуацій, пов′язаних із воєнним станом, закон передбачає окремі правила обчислення цього строку).
За цей час вам потрібно звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, якщо закон не передбачає іншого порядку її прийняття.
Якщо ж у вашій ситуації буде застосована спадкова трансмісія, то ви повинні звернутися до нотаріуса у строк, який залишився від початкових шести місяців. Якщо ж до завершення цього строку залишається менше від трьох місяців, закон автоматично продовжує його до трьох місяців.
Врахуйте також, що іноді нотаріус не може оформити спадщину: бракує документів, неможливо підтвердити родинні зв′язки, виникає спір щодо складу спадкового майна тощо. У такому разі спадкоємець має право звернутися до суду. Залежно від конкретної ситуації, до позовної заяви можуть знадобитися свідоцтва про смерть, документи, що підтверджують родинні зв′язки, свідоцтва про шлюб чи народження, документи на нерухоме майно, постанова нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії та інші матеріали, які підтверджують право на спадкування.
А от переживати, що тітчина квартира автоматично перейде у власність громади, не варто. Бо відумерлою спадщина може бути визнана судом, якщо спадкоємців за заповітом і за законом немає, їх усунуто від спадкування, вони не прийняли спадщини або відмовилися від її прийняття.
Також не слід переживати, якщо тітка не встигла оформити документи на квартиру чи ту її частку, яка мала перейти тітці після смерті її чоловіка. Адже закон насамперед враховує, чи була спадщина прийнята у встановлений строк, а вже потім – чи оформлені всі документи.
Відтак не зволікайте зі зверненням до нотаріуса. А він уже підкаже, як правильно діяти, які документи збирати та як швидко все треба оформити.
Поліна Костюк
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
