Коли спостерігаю, як люди скуповуються в магазинах, то бачу: всі роблять це зовсім по-різному.
Дехто завжди уважно перевіряє чек після покупки, для чого спеціально бере із собою окуляри. Дехто закидає чек до сумки з продуктами чи запихає до кишені, аби потім при нагоді викинути. А є і третя категорія людей: вони зберігають чеки лише після дорогих покупок (побутової техніки, наприклад), натомість після купівлі недорогих товарів навіть не беруть чека, - йдеться у газеті «Твій вибір».
І даремно, адже саме цей маленький папірець дуже часто стає єдиним помічником у ситуації, коли ви ризикуєте втратити гроші й залишитися в дурнях.
І правдивість моїх слів підтверджує історія колеги-журналістки, якою вона недавно поділилася в соцмережах.
Узяла один помідор, а заплатила, як за кілограм
Одного разу колега-журналістка купила кілька мандаринів – приблизно п’ять штучок. Дорогою додому зустріла подругу, зайшла з нею на каву, і лише через пару годин повернулася додому. Чек випадково впав на підлогу, і жінка вирішила переглянути свої витрати. Яким же було її здивування, коли замість п′ятьох мандаринок у чеку зазначено аж три кіло! Повертатися до магазину журналістка не стала. Бо як довести через дві години, що її на касі надурили? Але після того почала відразу ж у магазині перевіряти чек. І що ви думаєте? Випадки, коли вартість товару на ціннику і в чеку відрізнялася, ставалися не раз!
Навіть недавно – чергова подібна ситуація. Журналістка закупилася в супермаркеті на 700 гривень. Після оплати сама здивувалася: на що стільки грошей пішло?! Заглядає в чек, а там замість одного помідора, який лежав у пакеті, порахували аж кілограм томатів! Жінка тут же підійшла до касирки: мовляв, помилочка вийшла. Касирка викликала охорону. Після цього ще раз усе звірили, гроші повернули, касирка пояснила ситуацію технічним збоєм. Але якби журналістка не перевірила чека одразу, то втратила б майже 200 гривень! Як-то кажуть: помідор вийшов би золотий.
Цінник пише одне, а в чеку – вартість інша
Пробивання товару більшої ваги – це далеко не єдиний спосіб обману покупців.
Наприклад, нерідко ціна товару на касі не збігається з тією, що вказана на полиці магазину. Якщо уважний покупець перевірить це, то в таких ситуаціях касири часто пояснюють розбіжності тим, що «акція вже завершилася, а цінники просто не встигли замінити».
Втім закон захищає споживачів і каже: покупець має право придбати товар за ціною, зазначеною на полиці. І якщо вийшла «нестиковка», спеціалісти радять сфотографувати цінник, взяти чек і звернутися до адміністрації магазину з вимогою повернути різницю у вартості товару. Якщо ж адміністрація відмовиться, ви маєте право віддати товар і забрати свої гроші. А якщо і на цей варіант магазин не погоджується, ви можете звернутися до відповідних контрольних органів.
Ну, а надалі, щоб уникнути зайвих витрат, варто користуватися прайс-чекерами у торгових залах. Це спеціальні сканери, які після зчитування штрих-коду вашого товару показують актуальну ціну продукції.
Вага електронна, але й вона обманює!
Ще одна поширена практика надурювання – так звана шрінкфляція. Це ті випадки, коли виробники зменшують вагу чи об’єм продукту, але залишають ту саму ціну. Наприклад, у пляшці замість одного літра може бути 850 мл, а крупа замість кілограма важить 800 грамів. У результаті покупець платить більше за меншу кількість товару.
Щоб уникнути такого обдурювання, фахівці радять уважно читати інформацію на упаковці та порівнювати вартість за кілограм або літр, а не орієнтуватися лише на ціну.
Також із вагою товару існує ще одна поширена махінація: коли продавець заздалегідь «програмує» в електронній вазі «додаткові» грами. Звісно, що покупці не помічають зайвих 10 чи 50 грамів. При цьому мало хто перевіряє вагу повторно. І те, що для клієнта не помітно, для магазину приносить додаткові прибутки.
Щоб перевірити точність магазинного обладнання, можна вдома на власній вазі зважити, наприклад, телефон або ключі, запам’ятати їхню вагу, а потім перевірити ці показники в магазині: поклавши телефон або ключі на магазинну вагу.
Хитрощі на строках придатності
Також часто у супермаркетах для швидкого продажу товарів із терміном придатності, що закінчується, застосовується іще один хитрий хід: старіші продукти викладають зверху на початку (аби ви їх швидше вхопили), а свіжі ховають під низ і кладуть далі. Тому перед покупкою (особливо – акційних товарів) обов’язково слід звертати увагу на дату виготовлення та кінцевий термін придатності. Надто важливе це правило, коли йдеться про молочні та кисломолочні продукти, м’ясо чи готові страви.
Також варто уникати товарів із переклеєними етикетками. Адже під ними можуть приховувати стару інформацію про дату виробництва і термін придатності. Часом, щоб не переклеювати етикетки, продавці затирають на ній інформацію про строки придатності. І такий товар також ліпше не купувати.
Чим більше товару, тим легше підсунути «зайвий»
Ну, а тепер перейдемо до ситуації, з якої ми починали, – обдурювань на касі.
Найпоширеніший спосіб шахрайства – це додавання до чека товарів, яких покупець узагалі не брав. Чим довший чек, тим легше касиру приховати зайві позиції. А оскільки багато людей навіть не забирають чека або відразу його викидають, то такі дії часто залишаються безкарними.
Деякі касири діють іще хитріше. Вони можуть обрати покупця, якому, ймовірно, не потрібен чек – наприклад, людину, яка розмовляє телефоном. Касир створює видимість технічного збою. Клієнт не хоче стояти і чекати свій чек та просто йде після оплати. Після цього касир анульовує чек, а готівкові гроші за товар залишаються йому.
Бувають і ще підступніші ситуації: коли касир навмисно не пробиває одного із товарів. Покупець про це не знає, спокійно прямує до виходу. Аж тут його зупиняє охорона, не знаходить у чеку один із товарів, який лежить у вашій сумці, звинувачує вас у крадіжці, погрожує викликати поліцію та пропонує мирно вирішити питання: оплатити товар, додати пару гривень за мовчанку. Дехто погоджується на таку пропозицію, щоб не мати справи з поліцією. А потім охоронець та касир порівну ділять ваші гроші.
Тож, аби не втрапити в подібну халепу, юристи радять не панікувати і не погоджуватися на вимоги охоронця, якщо ви впевнені у своїй доброчесності. Насамперед вам варто наполягати на перегляді відео з камер спостереження в магазині на касі: воно покаже, хто насправді винен. Якщо ж доказів немає, вимагайте офіційного оформлення акту сплати штрафу. Якщо охоронець та касир у змові, вони точно не захочуть ніякого оформлення документів.
А порада на всі випадки життя – бути уважними до всього: чеків, етикеток на товарі, цінників, написів про вагу та вартість продукції, термінів її споживання. Бо ніхто не подбає про нас краще за нас.
Поліна Костюк
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
